Гетьманат

Зовнішня політика

• Визнало 13 країн (США, Англія, Франція, Швеція)

• Тісні стосунки з Німеччиною.

• Вересень 1918 - відвідав німецького кайзера Вільгейма II

• Підписав угоду про постачання продовольства і сировини до Німеччини

• Заборонив ввозити в Румунію продовольчі та промислові товари (захопила Бессарабію)

• Жорстка політика щодо Польщі

• Червень 1918 – договір між Росією і Україною про припинення війни

• Між Україною і Росією відновлювалися транспортні і поштово-телеграфні зв’язки

• Українська держава дістала право відкрити консульства у багатьох російських містах.

Внутрішня політика

Державотворча

• Монархія

• Назва – Українська Держава

• В своїх руках він зосередив всі гілки влади – «Закон про тимчасовий державний устрій»

• Уряд – Рада Міністрів – Лизогуб, Міністр закордонних справ – Дорошенко, міносвіти – Василенко, міністр юстиції - Чубинський

• В уряді не було жодного представника соціалістичних партій

Методи

• Авторитарні та репресивні методи для того, щоб вийти з кризи.

• Арешти, покарання, розстріли.

• Заборона всіх демократичних прав

Економіка

• Приватна власність

• Липень 1918 – закон «Про засоби боротьби з розрухою сільського господарства». За ним селянські господарства фактично віддавались у розпорядження поміщиків, які одержали право на примусове використання у своїх маєтках селянського реманенту. Селяни почали вдаватися до страйків на польових роботах, але влада карала їх за це тюремними ув’язненнями.

• Поміщики отримали право викликати для охорони своїх маєтків урядові збройні загони. Але задовольнити умови окупантів гетьману не вдалося.

• Пообіцяв вжити заходів до викупу землі у великих власників з метою наділення землею сільської бідноти. Але далі обіцянок справа не пішла.

• Велика кількість підприємств була зруйнована, на їх відбудову не вистачало коштів.

• Гетьманська влада примушувала робітників за мізерну плату працювати інтенсивніше.

• Закриття підприємств, із яких вивозилась до Німеччини сировина.

• Почала формуватись національна банкова система. Зміцнив грошову одиницю – гривню, введеною ЦР.

• Відновив роботу залізничного транспорту.

• скасовано 8 – годинний робочий день, від 10 год. і більше

Армія

• Створення армії

• Відновлення вільного козацтва (16 вересня 1918)

• Створювалися школи для підготовки офіцерських кадрів, робота з формування 8 корпусів та кількох кінних дивізій.

• Заборонив військовим вступати до партій та політичних об’єднань, брати участь у мітингах і маніфестаціях.

• Створення поліції – варти

Культура

• Відкриття майже 150 українських гімназій.

• Обов’язкове вивчення українських предметів (мова, історія, географія)

• Відкриті численні культурні та просвітницькі установи.

• Видавнича справа

• Українізація державного апарату.

• В усіх установах і військових частинах були започатковані курси українознавства.

Боротьба проти режиму

• Наприкінці травня 1918 р. – опозиційні партії згуртувалися довкола Українського національно-демократичного союзу. Найактивнішою була УСДРП, її керівника Петлюру було кинуто за грати.

• 5-12 липня 1918 р. – I з’їзд Компартії більшовиків України. Ця партія оголошувалась складовою частиною РКП(б). Перший секретар – П’ятков. Передбачалося формування військово-революційних комітетів на місцях, які боролися за відновлення радянської влади.

• На початку серпня 1918 - Український Національний Союз, Винниченко. УНС вступив у переговори з більшовиками, щоб протистояти Скоропадському. Мета УНС: утворення міцної самостійної Української держави; боротьба за законну владу в Україні, відповідальну перед парламентом; боротьба за демократичний виборчий закон у всі кстанови; оборона прав українського народу і Української держави в міжнародній сфері.

• Селянські виступи

• Весна 1918 – хвиля робітничих страйків

• Липень – серпень 1918 – страйк залізничників

• Літо 1918 – селянські виступи в Звенигородському і Таращанському повітах. Згодом до збройної боротьби стали приєднуватися селяни Бердичівського, Васильківського, Канівського, Сквирського, Уманського та інших повітів. Селянські загони були добре озброєні, мали кулемети та гармати.

• Восени 1918 – Катеринославщина, ПН Таврія, район Гуляйполе – анархісти. Махно. У листопаді 1918 р. збройні загони махновців становили серйозну силу.