- •Плани щодо України:
- •Позиції українців щодо воюючих сторін Західна Україна
- •Воєнні дії на території України
- •Початок російської адміністрації Галичини
- •Перебіг воєнних дій на території України в 1915 – 1917 рр.
- •Соціально-економічне становище населення
- •На західній Україні
- •Поняття та терміни
- •Створення Центральної Ради
- •Українізація армії ( цим займалися самостійники):
- •Проголошення автономії. I Універсал
- •II Універсал Центральної Ради
- •Тимчасова інструкція
- •Корніловський заколот
- •З’їзд поневолених народів Росії
- •Демократична нарада в Петрограді
- •Події кінця вересня – початку листопада 1917 року
- •Більшовицький переворот. Боротьба за владу в Києві в листопаді 1917 року.
- •III Універсал Центральної Ради
- •Внутрішня та зовнішня політика цр
- •Ультиматум рнк
- •Встановлення радянської влади в Харкові
- •Похід більшовиків на Київ
- •IV Універсал цр
- •12 (25) Січня 1918 – IV універсал
- •Політика більшовиків у Києві
- •Вибори до Українських національних установчих зборів
- •Терміни й поняття
- •Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1920 рр.) Брестський мирний договір
- •Вступ німецько-австрійських військ на Україні
- •Гетьманат
- •Більшовики в листопаді 1918 р.
- •11 Листопада 1918 – Комп’єнське перемир’я, завершення Першої світової війни Директорія унр
- •Більшовицька агресія проти унр
- •Війська Антанти на Півдні України
- •Активізація військових дій радянської Росії проти унр
- •Причини поразки Директорії:
- •Зунр (Західноукраїнська народна республіка)
- •Польсько-український конфлікт
- •Причини поразки зунр
- •Політика радянського уряду в Україні 1919 року.
- •Поглинання пн Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами
- •Україна в др. Пол. 1919 року
- •Контрнаступ об’єднаних українських армій
- •Поразка армії унр
- •Денікінський режим на Україні
- •Контрнаступ радянських військ і поразка Денікінців.
- •Україна на початку 1920 року Відновлення більшовицького режиму
- •Напрями комуністичного руху в Україні: кп(б)у, укп(б), укп
- •Варшавська угода та її наслідки.
- •Радянсько-польська війна
- •Ризький мирний договір
- •Розгром Врангеля
- •Припинення боротьби регулярних українських військ
- •Терор у Криму
- •Розгром Махна
- •Культура За Центральної Ради
- •Гетьманат
- •Директорія
- •Більшовики
- •Література
- •Поняття та терміни
- •Українська сср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •Відбудова промисловості і сільського господарства:
- •Голод 1921 – 1923 рр.
- •Нова економічна політика (неп)
- •У 1929 р. Сталін заявив про згортання неПу. Входження України до складу срср
- •Статус усрр в срср
- •31 Січня 1924 – Конституція срср ( проект Калінін)
- •Ставлення політичних сил і населення України до її членства в срср
- •Культура і духовне життя
- •Поняття та терміни
- •Перехід до форсованої індустріалізації та директивного господарювання.
- •Причини форсованої індустріалізації:
- •Методи інтенсифікації виробництва:
- •I п’ятирічка
- •Наслідки політики форсованої індустріалізації:
- •Промисловість України на передодні Другої світової війни
- •Колективізація
- •Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •Колгоспи після голодомору:
- •1937 – Завершення колективізації Громадсько-політичне життя.
- •Судові процеси
- •1934 – Перенесення столиці з Харкова до Києва Культура
- •Поняття та терміни
- •Західноукраїнські землі в 1920 – 1939 Українські землі у складі Польщі
- •Українські землі в складі Румунії
- •Українські землі в складі Чехословаччини
- •Поняття та терміни
- •Левицький Кость
- •Б обринський Георгій Олександрович
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Міхновський Микола Іванович
- •Єфремов Сергій Олександрович
- •Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович
- •Коцюбинський Юрій Михайлович
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Вітовський Дмитро Дмитрович
- •Петрушевич Євген
- •П етлюра Симон Васильович
- •Винниченко Володимир Кирилович
- •Боженко Василь Назарович
- •Махно Нестор Іванович
- •Тютюнник Юрій Йосипович
- •Х ристіян Георгійович Раковський
- •Каганович Лазар Мойсейович
- •М икола Олексійович Скрипник
- •Волобуєв Михайло Симонович
- •Бойчук Михайло Львович
- •Постишев Павло Петрович
- •Косіор Станіслав Вікентійович
- •Сталін Йосип Віссаріонович
- •Ш ептицький Андрей (1865 — 1944)
- •А вгустин Іванович Волошин ( 1874 – 1945)
Варшавська угода та її наслідки.
6 березня 1920 р. РНК України звернувся до уряду Польщі з пропозицією розпочати переговори. На це поляки відповіли новим наступом на схід та захопленням важливих залізничних станцій Мозир і Калиновичі.
Водночас з активізацією дій Польщі, на українській території точилися бої між Червоною армією та УНР, яка здійснювала Перший зимовий похід. В лютому 1920 вони форсували Дніпро в районі Золотоноші і розгорнули бої за Липовець, Умань, Черкаси, Канів, Смілу, Балту. Петлюрівці нищили радянські гарнізони, комунікації, органи більшовицької влади. Згодом, за наказом Головного отамана, загони УНР почали пробиватися на ЗХ з українськими частинами для участі в польсько-радянській війні.
Навесні 1920 р. радянський уряд став терміново вживати заходів для зміцнення Західного фронту. Польща теж, завдяки США, Франції та Англії нарощувала свій військовий потенціал.
21 квітня 1920 – загальна(політична) і торговельно-економічна конвенція між Польщею та УНР, за якою Польща визнавала незалежність УНР. Під польську владу відійшли Галичина, ЗХ Волинь, частина Полісся, Лемківщина, Холмщина, Підляшшя і Посяння
24 квітня 1920 р. – військова конвенція, яка передбачала початок спільних воєнних дій проти більшовиків. Петлюра погодився на час воєнних дій підпорядкувати збройні сили УНР польському командуванню.
Ці три конвенції становлять Варшавську угоду між УНР і Польщею, що передувала радянсько-польській війні.
Радянсько-польська війна
25 квітня 1920 – початок радянсько-польської війни. Поляки вдарили в стик ЗХ та ПД-ЗХ фронтів.
У складі польських військ виступали дві дивізії УНР: Удовиченка і Безручка
За перший тиждень війська вибили більшовиків з Житомира, Бердичева і Козятина. Більшовики організовано відступили в напрямку Київ-Одеса.
6 травня 1920 – поляки зайшли до Києва, населення сприйняло негативно
9 травня 1920 польська армія та УНР намагалися форсувати Дніпро, але наступ поляків зупинено на лінії Вишгород – Бровари – Бориспіль. Загальмувалися дії Пілсудського та Петлюри і на Одеському напрямі.
Більшість політиків засудила угоду Петлюри.
Польський окупаційний режим:
Адміністрація УНР офіційно оформилася тільки на початку липня, проте її можливості були обмежені. На Волині і Поділлі вся влада зосереджувалася в руках поляків.
Відновлення поміщицької землі
Вивезення до Польщі промислового устаткування. промислових товарів і сировини
Пограбування, репресії, єврейські погроми
На початку травня 1920 – повстання проти польського режиму в Овруцькому повіті. Регулярні війська жорстоко розправилися з місцевим населенням.
Масові розстріли поляки здійснювали в Дубно, Рівному, Староконстянтинові.
У першій половині травня 1920 проти польського свавілля повстали селяни Ямпільського повіту, згодом повстання перекинулося на повіти Поділля.
На початку червня справжні бої розгорнулися між селянами Васильківського повіту на Київщині та польськими загонами, що здійснювали реквізицію продовольства. Потім повстав Таращанський повіт на Київщині.
Наприкінці травня 1920 активну організаційну діяльність розгорнуло Зафронтове бюро. Воно підгодовувало повстання українського населення проти окупантів, антивоєнна агітаційна робота серед польських вояків. Налагодили випуск газети «Жолнеж польський», друкували для польських солдатів листівки, брошури, відозви, де закликали їх повернути зброю проти Пілсудського.
5 червня 1920 Червона армія перейшла у контрнаступ в районі Самгород – Озерна кінна армія Будьонного, керував армією Тухачевський. Через два дні більшовики захопили Бердичів.
12 червня 1920 – більшовики зайшли до Києва.
У липні 1920 армія Пілсудського залишила Вінницю, Жмеринку, Проскурів, Кам’янець-Подільський.
Радянське керівництво вирішило розвивати наступ на Варшаву тільки силами ЗХ фронту, а частина ПД-ЗХ фронту спрямувала на Львів, сподіваючись підняти соціалістичну революцію на західноукраїнських землях.
4 липня 1920 Антанта направила ноту більшовикам з пропозицією розпочати переговори між Росією та Польщею. У разі відмови більшовиків, Антанта залишає за собою право надати Польщі будь-яку допомогу. Радянське керівництво дало згоду на переговори, але водночас наказало своїм військам форсувати наступ на Варшаву.
З приходом радянських військ до Польщі було створено ревком на солі з Дзержинським (ради, націоналізація)
У СХ Галичині в серпні було проголошено Галицьку соціалістичну радянську республіку на чолі з Галревкомом (Баран, Конар, Левицький, Литвинович), головою якого став Затонський
Водночас у Сколівському повіті комуністи підняли проти поляків повстання і створили Бойківську радянську республіку.
Радянські війська не змогли захопити Львів. Почав згасати наступ радянських військ і на Варшаву.
«Чудо над Віслою» - це момент, коли з-під Вісли польська армія взяла на себе ініціативу
14 серпня 1920 р. – поляки перейшли у контрнаступ. Червона армія зазнала нищівної поразки і опинилася аж за Західним Бугом.
Обидві сторони (поляки і більшовики) в серпні 1920 р. вирішили сісти за стіл переговорів.
За цих умов УНР вирішило продовжити боротьбу проти радянських військ самостійно. Проте вже 21 листопада 1920 Директорія змушена була відступити за Збруч на територію Польщі.