5. Перегляд судових рішень у касаційному порядку у господарському судочинстві. План

1. Право та об’єкти касаційного оскарження

2. Подання касаційної скарги

3. Порядок розгляду касаційної скарги

4. Постанова касаційної інстанції

1. Право та об’єкти касаційного оскарження

Конституція забезпечує право на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Інститут касаційного провадження у господарському процесі діє з 21 червня 2001 р.

З одного боку, касаційне провадження у господарському процесі обмежується перевіркою дотримання норм матеріального і процесуального права нижчестоящими судами. З іншого - до повноважень господарського суду касаційної інстанції належить право зміни рішення суду першої інстанції, постанови апеляційної інстанції, а також їх скасування і прийняття нового рішення. Це є притаманним не класичній касаційній системі, а ревізійному порядку перегляду судових актів, характерному для деяких зарубіжних країн і вітчизняного цивільного процесу.

Касаційним провадженням є стадія господарського процесу, що передбачає перевірку господарським судом законності судових актів, які набрали чинності.

Отже, для цієї стадії господарського процесу характерними є такі ознаки:

• об'єктами касаційного провадження є судові акти, зокрема акти апеляційної інстанції, що набрали чинності та акти суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку;

• касаційне провадження може бути порушеним, як і апеляційне, лише за скаргою, у якій зазначено, у чому саме полягає порушення або невірне застосування закону;

• метою касаційного провадження є перевірка законності судових актів,

• касаційний суд не зв'язаний межами скарги, а перевіряє законність судових актів у цілому;

• касаційне провадження здійснюється лише Вищим господарським судом України;

• касаційний суд не розглядає справу по суті, не перевіряє обґрунтованість судових актів, а встановлює їх законність, тобто правильність застосування норм матеріального і процесуального права судами першої і апеляційної інстанцій.

Отже, провадження у касаційній інстанції господарського суду призначене, для перевірки законності судових актів господарських судів України, які набрали законної сили, з метою більш надійного захисту прав учасників процесу, забезпечення єдності правозастосовчої практики та зміцнення законності в господарській сфері.

Інституту касації властиві дві риси:

1. цей інститут притаманний інстанційній системі судочинства, за якої процедуру касації здійснює спеціальний судовий орган, який виконує виключно функцію перегляду і є вищою і кінцевою інстанцією, судові акти якої є остаточними та оскарженню не підлягають;

2. суд касаційної інстанції виключно перевіряє відповідність судового рішення правовим нормам, не досліджуючи судових доказів, які були встановлені нижчестоящими судовими інстанціями.

Інститут касації в господарському судочинстві можна визначити як сукупність правових норм і нормативно-правових приписів, які визначають зміст процесуальних дій, що відбуваються на стадії касаційного перегляду судових актів та відповідно містять вимоги до процесуальних документів на цій стадії.

Відповідно до ст. 107 ГПК об’єктом касаційного оскарження в господарському процесі виступають:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Право касаційного оскарження мають особи, які брали участь у справі, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, але щодо прав та обов'язків яких господарський суд прийняв рішення чи постанову (ст. 107 ГПК).

Таке саме право мають громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28 березня 2002 р. № 04-5/367 «Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України».

Відповідно до статей 36-1, 37 Закону «Про прокуратуру» формою представництва прокуратурою інтересів держави може бути подання касаційної скарги, а також участь у розгляді справи, порушеної за позовами інших осіб.

Стосовно участі прокурора у відповідній інстанції Президією Вищого господарського суду України було дано роз'яснення «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам». 3гідно з вказаним роз'ясненням прокурор відповідно до визначеної законом компетенції вправі подати касаційну скаргу лише у справах про банкрутство, де кредитором є держава в особі уповноваженого органу державної влади.