- •1. Фундаментальні рівняння косм геодезії
- •2. Визначення координат супутника з його синхронних фотографічних спостережень
- •3. Визначення координат супутника з його синхронних лазерних спостережень.
- •4. Застосування комбінованих методів для визначення координат супутника.
- •6. Визначення координат точки спостереження з фотографічних спостережень.
- •7. Визначення координат точки спостереження з лазерних спостережень.
- •8. Визначення координат точки спостереження з комбінованих спостережень.
- •9. Визначення координат точок Земної поверхні із спостереження супутників системи gps.
- •10. Методи і прилади для спостережень шсз. Класифікація шсз.
- •11. Суть фотографічних спостережень супутників.
- •12. Визначення ідеальних координат зірок.
- •13. Визначення екваторіальних координат супутника.
- •14. Лазерний метод спостереження
- •15. Допплерівські методи спостереження
- •16. Метод геодезичного знімання за допомогою gps
- •21. Рівняння площини синхронізації.
- •22. Рівняння хорд
- •5 Методи визначення координат точок земної поверхні за результатами спостережень шсз
- •17.Заг. Принципи використання шсз для визначення корд. Наземних пунктів.
- •18.Суть супутникової тріангуляції.
- •19.Методи побудови супутникової тріангуляції
- •20.Звязок вимірюваних величин і координат пунктів, що визначаються.
16. Метод геодезичного знімання за допомогою gps
Система GPS розташована таким чином, що в кожній точці земної поверхні у відповідні моменти часу можна спостерігати не менше 4 супутників. Призначена ця система для визначення місця положення точок на земній поверхні. Таким чином система GPS утворює в космічному просторі динамічну геодезичну мережу, в якій кожний супутник в кожний момент часу є носієм просторових координат. Щоб використати цю просторову систему для визначення місця положення точок на земній поверхні виконують такий комплекс робіт:
1.Створюють проект виконання робіт, в який входить:
вибір на місцевості пунктів, координати яких будуть визначатися;
розрахунок для супутників зенітної відстані і відповідно їх висоти над горизонтом (недопускається спостереження супутників з висотою над горизонтом менше 15-20 градусів);
визначення тривалості спостережень (сесія), яка залежить також від точності, що вимагається і відстані між пунктами, які спостерігаються (від 10 хв. до 2 год.) і визначення характеристики точності спостережень GDOP < 6. Він характеризує якість кутової засічки.
2.Рекогностування місцевості і кінцеве узгодження проекту робіт.
3.Проведення польових спостережень і отримання даних для визначення координат точки спостережень.
Проект виконання GPS спостережень створюється на картах по можливості найбільш крупного масштабу. В проекті вказують на карті місце знаходження кожного пункта координати якого будуть визначатися. При виборі місцезнаходження пункта враховують можливість під’їзду до нього, можливість встановлення на ньому GPS приймачів, відсутність в районі пункту елементів місцевості, які можуть створювати електромагнітні імпульси супутників (лінія електропередач, предмети, які можуть закривати супутники в процесі спостереження). Окрім цього в проект включають всі розрахунки щодо реалізації методу спостережень та тривалості сесія. Другим етапом є рекогностування місцевості. В процесі рекогностування кінцево встановлюють розміщення точок спостереження, а також шляхи пересування між точками спостережень.
В даний час найбільше розповсюдження в геодезичній практиці отримали 2 способи:
1) статичний;
2) кінематичний.
Реалізація обох цих методів на практиці вимагає наявності двох приймачів. І синхронно виконують спостережень у своїх пунктах одних і тих супутників. Якщо для реалізації статичного методу використовують двохчастотні приймачі, то положення точок визначається з міліметровою точністю. І цей метод використовують в геодезії для створення з допомогою супутників опорних геодезичних мереж.
Кінематичний метод дає менш точні результати ніж статичний, передбачає також застосування 2 приймачів, один з яких є нерухомий, а інший рухомий. При застосуванні кінематичного і статичного методів методика спостережень повинна бути такою, щоб на місцевості створювалася геодезична мережа у вигляді замкнутих фігур, що опирається на пункти з відомими координатами. Така методика дозволить отримати в мережі надлишкові виміри і тим самим отримати можливість зрівноваження мережі, що збільшить точність координат пунктів.