Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GPU_ISPIT (01).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
04.08.2019
Размер:
651.78 Кб
Скачать
  1. Склад майна, що використовується у сфері господарювання.

Майно підприємства складається:

  • Основні фонди (основні засоби) – матеріальні активи, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом, а очікуваний строк експлуатації такого майна з моменту введення його в експлуатацію становить понад 1 рік; основні фонди використовуються поступово, а перенесення їх вартості на витрати виробництва відбувається за допомогою амортизаційних відрахувань;

  • Обігові кошти (оборотні засоби) – сировина, паливо, матеріалу, малоцінні та швидкозношувані предмети та інше майна, яке споживається суб’єктом господарювання протягом одного операційного циклу, але в будь-якому разі до спливу строку в 1 рік і вартість яких переноситься на собівартість виконаних робіт, наданих послуг, виробленої продукції;

  • Нематеріальні активи;

  • Спеціальні фонди та резерви.

Нематеріальні активи

П.4.1.20 Податкового кодексу України – визначення нематеріальних активів в аспекті податкового законодавства.

Вартість нематеріальних активів визначається сумою витрат на їх придбання або доведення відповідних об’єктів до стану, придатного для їх використання.

На нематеріальні активи також може нараховуватися амортизація, якщо вони зношуються (але терміном не більше ніж на 10 років).

Спеціальні фонди і резерви

Спеціальні фонди і резерви – грошові кошти підприємства, які не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі, а використовуються за спеціальним призначенням, що визначаються законом або установчими документами. Такі фонди прийнято поділяти на 2 групи:

  1. Обов’язкові, створення яких вимагається законом незалежно від волі суб’єкта підприємницької діяльності (статутний фонд, резервний фонд, амортизаційний фонд). Статутний капітал створюється ще до моменту реєстрації таких суб’єктів.

  2. Спеціальні фонди факультативного характеру – створюються на розсуд суб’єкта підприємницької діяльності (інноваційний фонд, фонд соціального забезпечення працівників).

Всі разом в сукупності фонди підприємства становлять цілісний майновий комплекс підприємства – господарський об’єкт із завершеним циклом виробництва продукції, робіт, послуг із наданою йому земельною ділянкою, на якій такий об’єкт знаходиться, автономними інженерними комунікаціями і системою енергозабезпечення.

  1. Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання.

Право повного господарського відання – це речове право суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника.

  • Використовується для здійснення комерційної діяльності (підприємництва);

  • Обмежується право розпорядження основними фондами (потрібна згода власника майна або уповноваженого ним органу);

  • Власник такого майна не має права втручатися в оперативну господарську діяльність суб’єкта, якому надав майно на такому титулі, лише може здійснювати контроль за використанням і збереженням належного йому майна. Для цього власник виконує такі дії:

  1. Затверджує фінансовий план підприємства;

  2. Надає попередню згоду на відчуження основних фондів;

  3. Надає згоду на списання з балансу неповністю амортизованих основних фондів і згоду на прискорену амортизацію;

  4. Слідкує за своєчасністю сплати, перерахування, надходження частини доходу від діяльності такого підприємства;

  5. Періодично, на рідше 1 разу на рік, призначає ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства, як правило за підсумками фінансового року, така ревізія також призначається у разі зміни керівника.

Це право користується таким самим захистом від порушень як і право власності.

Право оперативного управління – речове право суб’єкта господарювання юридичної особи, який володіє, користується розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, але лише за його цільовим призначенням і для здійснення некомерційної господарської діяльності. Такий суб’єкт може самостійно розпоряджатися лише закріпленими за ним коштами (це характерно для державних установ), в окремих випадках – також майном, яке не належить до основних засобів (що характерно для казенних підприємств).

Власник майна несе субсидіарну відповідальність по боргам суб’єкта, якому він надав майно на праві оперативного управління.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]