5. Основні теоретичні положення теми.

Післяопераційний період - період з моменту закінчення операції до видужання хворого або переводу його на інвалідність. Розрізняють ранній післяопераційний період - від закінчення операції до моменту вилиски хворого із стаціонару; і пізній післяопераційний період - час від моменту вилиски хворого із стаціонару до повного видужання або переводу на інвалідність.

Хірургічна операція і наркоз приводять до певних змін в організмі, які носять загальний характер і є відповіддю організму на операційну травму.

В післяопераційному періоді хворого розрізняють 3 фази:

1. катаболічна,

2. зворотнього розвитку;

1. анаболічна.

Катаболічна фаза - 3-7 днів. Тривалість її може збільшуватись в звязку з виникненням післяопераційних ускладнень, таких як: кровотеча, гнійно-запальні ускладнення, гіповолемія, зміни водно-електролітного балансу, білкового обміну. Катаболічна фаза - захисна реакція організму, мета якої підвищити опір організму. Для неї характерно: активація симпатико-адреналової системи, гіпоталамуса, гіпофіза, підвищеним поступленням в кров катехоламінів, глюкокортикоїдів, альдостерону. В крові збільшується рівень глюкози і понижується рівень інсуліну. Відбувається зміна тонусу судин - наступає спазм, що приводить до порушення кровообігу в тканинах, розладів мікроциркуляці'ї, порушення тканинного дихання, гіпоксії, метаболічного ацидозу, що приводить до порушення водно-електролітного обміну, вихід рідини в міжтканинний простір з клітин, наступає згущення крові. В першу чергу страждають такі органи як міокард, печінка, нирки. Відбувається підвищений розпад білка. Втрата білка особливо загрозлива, якщо до операції у хворого була гіпопротеінемія.

Клінічно катаболічна фаза проявляється зі сторони нервової системи хворі загальмовані, сонливі, поведінка їх спокійна. Починаючи з другої доби, в звязку зі зменшенням дії наркотичних речовин і появою болю, може з'являтися збудливість, тривожність, з боку серцево-судинної системи спостерігається блідість шкірних покривів, прискорення пульсу (на 20-30 уд/хв), помірне підвищення АТ, з боку дихальної системи -дихання стає частіше, життєва ємність легень знижується на 30-50%, поверхневе дихання може бути обумовлене парезом кишечника, болем в місці операції. Порушення функції печінки і нирок проявляється наростанням диспротеінемії, зниженням синтезу ферментів, зменшенням діурезу.

Фаза зворотного розвитку. Відбувається нормалізація білкового обміну, посилений синтез білків. Знижується виділення іонів калію з сечею, відновлюється водно-електролітний баланс. В організмі превалює дія парасимпатичної нервової системи.

Клінічно проявляється: зменшенням болю, нормалізацією температури тіла, появою апетиту. Хворі стають активними, нормалізується дихання, пульс, АТ, відновлюється діяльність шлунково-кишкового тракту.

Анаболічна фаза. Тривалість 2-5 тижнів. Для неї характерно посилення синтезу білка, глікогену, жирів. Проходить подальша активація парасимпатичної нервової системи і підвищення активності анаболічних гормонів.

Клінічно фаза характеризується, як період видужання, відновлення порушених функцій серцево-судинної, видільної, дихальної, нервової систем, органів травлення. Ця фаза закінчується збільшенням ваги тіла і залежить від стану хворого до операції і самої операції.

Найбільш частими ускладненнями в ранньому післяопераційному періоді бувають: кровотечі, шок, гостра серцева недостатність, дихальна недостатність, асфіксія, порушення сечовиділення, парез кишечника.

В подальшому через 3-8 діб після операції може виникнути серцево-судинна недостатність, пневмонії, тромбофлебіти, тромбоемболії, нагноєння рани. Тому лікування в післяопераційному періоді направлене на профілактику цих ускладнень і полягає в наступному:

1. Боротьба з болем.

2. Відновлення серцево-судинної діяльності.

3. Попередження і лікування дихальної недостатності.

4. Дезінтоксикаційна терапія.

5. Корекція метаболічних порушень.

6. Збалансоване парентеральне харчування.

7. Відновлення функції видільної системи.

8. Відновлення функції органів, на яких виконана операція.

Харчування хворих в післяопераційному періоді

Дієтичний стіл і його склад	Показники
Голод На протязі двох-трьо діб хворим не можна давати пити і їжу. Дозволяється змочувати губи і полоскати рот. Хворий повністю знаходиться на парантеральному харчуванні, який забезпечує необхідний калораж. Тривалість залежить від потикання захворювання.	Гострий панкреатит. Перитоніт. Стан після великих втручань на органах черевної порожнини.
Дієта №0. Вода, чай, бульон нежирний і неміцний, відвар шипшини. Загальна кількість продуктів, дозволених для вживання встаовлюється індивідуально. Рідину дають в малих кількостях на пртязі доби. Тривалість дієти індивідуальна.	При появі перистальтики кишечнику після операцій на органах черевної порожнини.
Дієта №1 «а» Вода, чай, бульон нежирний і неміцний, відвар шипшини, морс, кефір, простокваша, 10%-а манна каша, фруктово-ягідне пюре. Тривалість дієти індивідуальна.	1-а доба після апендектомії. 3-5 доби після операцій на органах черевної порожнини
Дієта №1 «б» Чай з лимоном, відвар шипшини, морс, компот із сухофруктів, кефір, простокваша, відварене протерте м’ясо з телятини, кролики, курки, розведений бульон, 10%-а каша з манної крупи, рису з добавоенням при варінні невеликої кількості молока, варене яйце. Приймати їжу невеликими порціями 5-6 разів на день. Тривалість дієти індивідуальна.	2-а доба після апендектомії. 4-6 доби після операцій на органах черевної порожнини.
Дієта №1. Парові блюда з протертого відвареного м’яса кроля, курки, риби; варені яйця, паровий омлет, нежирний і неміцний бульон, приготовлений з м’яса кроля, курки, слизистий суп з рису, гречаної крупи на бульоні, молочна протерта каша з рису, манна каша, рідка протерта гречана каша, киселі фруктово-ягідні, соки іх свіжих ягід і фруктів, чай з лимоном, відвар шипшини, кефір, простокваша, творог з невеликою кількістю нежирної сметани, сухарі з білого хліб, вершкове масло.

Тема: Кровотеча, крововтрата (4 години)