9. Цілі формування трансферних цін.

Трансферна ціна визначається як ціна, що застосовується при обміні товарами в рамках транснаціональних корпорацій, спільних підприємств, між їхніми підрозділами в різних країнах. Трансферна ціна зазвичай не надається широкому розголосу. У визначенні прямо не сказано (хоча мається на увазі), що трансферна ціна дещо відрізняється від ринкової. Виходить, що якщо б відмінностей не було, і всі угоди відбувалися б за ринковими цінами, то необхідність введення самого поняття трансфертної ціни була б під питанням.

Трансферне ціноутворення виникає, коли продукція одного підприємства, що входить до холдингу, споживається іншим підприємством холдингу, і в першу чергу характерно для вертикально інтегрованих холдингових структур.

Трансферне ціноутворення має бути спрямоване на вирішення наступних завдань:

надавати інформацію керівникам підприємств для прийняття обгрунтованих економічних рішень;

забезпечувати узгодженість цілей підприємств і групи в цілому;

надавати підприємствам автономність у прийнятті рішень;

проводити справедливу оцінку діяльності підприємств;

цілеспрямовано перерозподіляти частину прибутку між підприємствами;

служити цілям податкової оптимізації

Трансферні ціни розробляються керівництвом корпорації на основі єдиної політики і виконують специфічні завдання, які не характерні для звичайного ціноутворення.

До специфічних завдань трансфертного ціноутворення відносяться:

розподіл і перерозподіл прибутку між материнською і дочірніми компаніями;

мінімізація митних та податкових платежів, оплачуваних в глобальному масштабі;

мінімізація політичних, економічних і кредитних ризиків;

розподіл ринків збуту та сфер впливу між різними закордонними підрозділами ТНК;

завоювання позицій на нових ринках;

переклад прибутку, одержуваної дочірніми компаніями, з країн, де введено заборону або обмеження на переклад прибутку;

навмисне зниження прибутку, одержуваної окремими дочірніми компаніями, у зв'язку з побоюванням вимог працівників про підвищення зарплати або скороченням персоналу.

Існує також механізм маніпуляції трансфертними цінами, який полягає у встановленні завідомо високих або свідомо низьких цін на послуги або продукцію материнської компанії, що поставляється дочірнім фірмам.

Шляхом встановлення завищених цін на експортовану материнською компанією продукцію прибуток імпортера дочірньої компанії штучно знижується. Таким чином, відбувається її перерозподіл на користь материнської компанії. З метою перерозподілу прибутку на користь материнської компанії використовують не лише завищені ціни на постачання товару, а й на послуги, материнською компанією адміністративні, управлінські, технічні, освітні послуги, а також патенти, ліцензії, "ноу-хау".

Трансферні ціни використовують і з метою зниження загальної суми сплачуваних митних зборів в приймаючій країні. Цього можна досягти, занижуючи вартість імпортованих товарів у країну, де розташована дочірня компанія.

Ще одним завданням трансфертного ціноутворення є мінімізація політичних, економічних і кредитних ризиків для материнської компанії. Ціни на імпортовані товари в країни з підвищеним ризиком завищуються для покриття збитків, які можуть виникнути у разі виникнення зазначених ризиків (наприклад, ризику неплатежів).

Трансферні ціни є також механізмом централізованого розподілу ринків між дочірніми компаніями з метою обмеження внутрішньофірмової конкуренції і завоювання позицій на нових або "важких" ринках. Певний філія ТНК може отримати низькі або навіть демпінгові ціни, що збільшить конкурентні переваги цієї компанії на ринку приймаючої країни. Для досягнення цієї мети материнська компанія або виділяє кошти, або змінює структуру витрат виробництва (шляхом заниження частки постійних витрат).