Теми рефератів

1. Прожитковий мінімум, особливості його розрахунку в Україні.

2. Знецінення робочої сили – типова ознака бідного суспільства.

3. «Нові бідні» в Україні. Специфіка проблем бідності в Україні.

4. Фактори формування нерівності населення сучасної України.

5. Вплив теорії добробуту на соціально-ринкову економіку.

6. Основні передумови стабільного динамічного соціально-економічного зростання.

7. Державна політика забезпечення підвищення рівня життя населення України.

8. Можливості використання альтернативної зайнятості в Україні.

Понятійний апарат

Бідність – неможливість внаслідок недостатніх коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкурентному суспільству в конкретний період.

Вартість життя – грошова оцінка товарів та послуг, фактично спожитих у середньому домогосподарством на протязі визначеного періоду часу, що відповідають визначеному рівню задоволення потреб.

Державне регулювання соціальних процесів – вплив органів державної влади за допомогою різноманітних засобів на розвиток соціальних відносин, умови життя та праці населення країни.

Доходи населення - кошти у грошовій або натуральній формі, отримувані економічними об’єктами (окремою особою, сім'єю, підприємством) в результаті їх економічної діяльності.

Економічна ефективність - це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки), основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку).

Контрактування – форма взаємодії держави та підприємництва, що знаходиться на системі господарсько-договірних відносин між ними відносно виробництва товарів та послуг підприємницьким сектором економіки для державних і муніципальних потреб на макро- та мікрорівнях.

Наявний дохід - дохід, що знаходиться в особистому розпорядженні членів суспільства після сплати індивідуальних податків (особистих прибуткових податків, податків на особисте майно і податків на спадщину).

Нерівність населення – умови, за яких люди мають неоднаковий доступ до суспільних благ, грошам, престижу та влади.

Номінальний дохід - дохід, обчислений в чисто грошовому виразі, без урахування купівельної спроможності грошей, рівня цін, інфляції.

Реальний дохід - грошовий дохід громадян, обчислений з урахуванням реальних цін на товари і послуги і яка стягується податків.

Рівень життя населення – забезпеченість населення необхідними матеріальними благами та послугами, рівень їх споживання і рівень задоволення раціональних потреб.

Соціальна база ринкового реформування – соціальні прошарки та групи, що зацікавлені в проведенні реформ, сприяють їх реалізації шляхом трудової та політичної активності.

Соціальна сфера – підсистема національної економіки, тобто явища, процеси, види діяльності та об’єкти, що пов’язані з забезпеченням життєдіяльності суспільства, людини, задоволенням їх потреб, інтересів.

Соціальний захист – комплекс організаційно-правових та економічних заходів, що спрямовуються на забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах.

Соціально орієнтована ринкова економіка - модель соціально-економічного розвитку, яка передбачає переважання приватної власності та ринку в процесі їх поєднання з державною власністю та державним регулюванням і систему соціального захисту населення.

Суб’єкти соціальної політики - людина, держава, суспільство, соціальні спільності та інститути, політичні партії, громадські організації, асоціації громадян, колективи, фонди, принципово нові для українського суспільства суб’єкти.

Суспільний добробут - повнота забезпечення країни життєво необхідними засобами, матеріальними, соціальними, культурними, духовними та екологічними благами.

Трудомісткість продукції - показує, скільки витрачено праці (зарплати або робочого часу) на одиницю продукції.