Понятійний апарат

Державна регіональна економічна політика – сукупність організаційно-правових та економічних заходів, що здійснюються державою в сфері регіонального розвитку країни у відповідності з їх поточними та стратегічними цілями.

Державне прогнозування економічного і соціального розвитку - науково обґрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку.

Директивне планування – це спосіб управління економікою за допомогою розроблення обов’язкових для виконання завдань щодо виробництва й розподілу товарів і послуг.

Індикативне планування – це спосіб регулювання економіки за допомогою поставлення певних цілей, визначення пріоритетів розвитку національної економіки й застосування державних фінансових та інших стимулів для реалізації запланованого.

Макроекономічне планування – цілеспрямована діяльність органів державного регулювання по забезпеченню пропорційного та динамічного розвитку суспільства, визначення основних параметрів економіки у майбутньому і досягнення їх з найменшими витратами суспільної праці.

Макроекономічне програмування – розробка комплексних програм розвитку національної економіки або її секторів.

Міжбюджетні відносини – відносини між державою та її адміністративно-територіальними одиницями відносно забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання своїх повноважень, передбачених законодавством.

Міжбюджетні трансферти – кошти, що безповоротно передаються з одного бюджету в інший.

Місцеве самоврядування – гарантоване державою право і реальна можливість територіальної спільноти самостійно або під відповідальність органів чи посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах чинного законодавства України.

Планування – специфічна управлінська діяльність спрямована на визначення цілей та шляхів їх досягнення.

Прогнозування – наукове, обґрунтоване системою встановлених причино-наслідкових зв’язків та закономірностей виявлення стану та можливих шляхів розвитку явищ і процесів.

Регіон – частина території країни де функціонує сформований комплекс галузей виробництва, виробничої та соціальної інфраструктури.

Соціальна політика держави – комплекс соціально-економічних заходів держави, підприємств, організацій, місцевих органів управління, спрямованих на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових накопичень.

Прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку - документи, що відповідають вимогам законодавства України щодо документів і відображають прогнози та програми економічного і соціального розвитку.

Прогноз економічного і соціального розвитку - засіб обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів.

Програма економічного і соціального розвитку України - документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, формується взаємоузгоджена і комплексна система заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного економічного зростання, а також характеризуються очікувані зміни у стані економіки та соціальної сфери.

Учасники державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України - органи державної влади, які розробляють, затверджують і здійснюють прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку, а саме: Кабінет Міністрів України, уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.