- •Тема 1. Історія педагогіки в системі педагогічних наук: теорія і практика
- •Контроль і оцінка знань студентів.
- •Актуалізація знань з педагогіки
- •Джерела педагогіки
- •2. Історія педагогіки як галузь педагогіки
- •3. Історія педагогіки як навчальний предмет
- •4. Значення навчального предмету у формуванні соціального педагога
- •5. Система роботи з навчального курсу
- •6. Контроль і оцінка знань студентів
- •Шкала відповідності оцінювання ects з системою оцінювання в кну імені Тараса Шевченка
- •Завдання на закріплення лекційного матеріалу
- •Завдання для самостійної роботи студентів
4. Значення навчального предмету у формуванні соціального педагога
“Історія педагогіки” як навчальний курс, належить до тих дисциплін, які забезпечують фахову підготовку майбутніх працівників освіти. Вона має особливе значення для професійного становлення майбутніх соціальних педагогів: сприяє розширенню педагогічного світогляду; допомагає зрозуміти генезис педагогічних категорій; виробити критичне ставлення до педагогічної спадщини й формувати уміння творчо використовувати здобуті знання та досвід попередніх поколінь; бачити перспективу розвитку освіти, педагогічної думки. Ознайомлення студентів з творами видатних педагогів минулого і сучасних дослідників, з процесом розвитку педагогіки як науки дає можливість майбутнім педагогам засвоїти фактичний матеріал, оволодіти методом конкретно-історичного підходу до педагогічних фактів і явищ, сформувати вміння здійснювати пошук історичної інформації з відповідної проблематики (працювати з різними джерелами: періодичними виданнями, документами), самостійно систематизувати, аналізувати наявний досвід щодо організації навчання та виховання дітей і молоді.
5. Система роботи з навчального курсу
Вивчення навчальної дисципліни “Історія педагогіки” здійснюється за принципами кредитно-модульної системи, що сприяє систематичній роботі студентів над матеріалами курсу. Якість здійснюється за рейтинговими показниками. Належне оволодіння навчальним матеріалом курсу потребує опрацювання як основної (список додається), так і додаткової літератури (список додається), архівних матеріалів, періодичних видань.
Курс поділяється на 2 модулі:
модуль 1 – Історія педагогіки України
(висвітлює вітчизняні історико-педагогічні проблеми, починаючи з часів трипільської культури (IV-II тисячоліття до н.е.) і закінчуючи нинішнім етапом будівництва та розвитку школи й педагогіки України, знайомить студентів із багатовіковою боротьбою українського народу за національну школу, скарбами народної педагогічної мудрості, національними освітніми традиціями; на численних прикладах, фактах із життя праукраїнців і українського народу переконує, що в меті та завданнях школи, в педагогічних теоріях і системах завжди віддзеркалювався розвиток суспільства, зміни у стосунках між людьми; що загальнолюдські якості українців мали конкретний етнічний зміст і характер);
модуль 2 – Історія зарубіжної педагогіки
(висвітлює проблеми виховання, навчання, розвитку в різних країнах світу в різні проміжки історичного часу, знайомить з теоріями, концепціями відомих просвітителів світу, тенденціями розвитку освіти в зарубіжних країнах).
У процесі вивчення курсу “Історія педагогіки” теоретичний матеріал будуть обов’язково підкріплюватися та ілюструватися прикладами з педагогічної практики, на семінарах будуть використовуватися активні методи навчання: дискусії, відеофрагменти педагогічних ситуацій, анкетування, творчі завдання.
Основною формою проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу є лекції (міжособистісне спілкування та колективне мислення).
Поглиблення теоретичних знань і відпрацювання професійно-педагогічних умінь (говорити; аргументовано, переконливо викладати власні думки, обстоювати власну точку зору; тримати увагу слухачів; ставити запитання, міркувати тощо) відбувається на семінарських заняттях (самореалізація кожного студента).
Основним засобом оволодіння навчальним матеріалом, у час вільний від обов’язкових навчальних занять, є самостійна робота студентів (творче самовираження себе).
Важливе місце в загальній системі підготовки студентів з конкретної дисципліни займають виконання індивідуальних завдань. Вони мають дослідницький характер. Їх мета полягає у розвитку вмінь встановлювати зв’язки теорії з практикою, розвитку навичок самоосвіти; у прилученні студентів до науково-дослідницької роботи; у поглибленні та розширенні теоретичних знань.
Інформаційні джерела. При вивченні дисципліни студенти можуть користуватися:
підручниками, навчальними та навчально-методичними посібниками;
монографіями, збірниками матеріалів наукових конференцій;
педагогічними та енциклопедичними виданнями;
нормативно-правовими документами щодо розвитку національної системи освіти та систем освіти світу;
першоджерелами (письмена, літописи, педагогічні праці просвітителів-педагогів тощо).
Методичне забезпечення курсу:
робоча навчальна програма;
конспекти лекцій;
навчальний посібник з історії педагогіки;
інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни;
нормативні документи;
ілюстративні матеріали;
завдання для контролю та самоконтролю;
комплект білетів і тестових завдань для підсумкового контролю.
Основні правила роботи на заняттях:
бути присутніми на всіх заняттях (активну співпрацю з викладачем в аудиторії не можна замінити нічим);
приходити вчасно (дисциплінованість важлива як по відношенню до себе, так і до оточуючих);
бути позитивними (позитивне налаштування створює безпечну атмосферу, яка уможливлює плідну роботу);
не критикувати (різниця думок і позицій виходить не з різниці в якостях, характеристиках, але й у засобах відображення однієї і тієї ж реальності);
не перебивати, говорити по черзі.