Глава 15. Підприємницькі товариства

Відповідно до ст. 126 ЦК України учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства.

Дострокова відмова від участі у повному товаристві, заснованому на певний строк, допускається лише з поважних причин.

Учасник повного товариства має право за згодою інших його учасників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі.

При переданні частки (її частини) новому учасникові до нього пе­реходять повністю чи у відповідній частині права, що належали учасникові, який передав частку (її частину). Особа, якій передано частку (її частину), несе відповідальність за зобов'язаннями товари­ства у порядку, встановленому ч. 2 ст. 124 ЦК України, тобто відпо­відає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу до товариства. Передання учасником товарист­ва усієї частки іншій особі припиняє участь цього учасника в повно­му товаристві і породжує для нього наслідки, передбачені ч. З ст. 124 ЦК України, а саме: відповідальність протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому учасник вибув із товариства.

Учасник повного товариства, який систематично не виконує чи виконує неналежним чином обов'язки, покладені на нього товарис­твом, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досяг­ненню цілей товариства, може бути виключений із товариства у по­рядку, передбаченому установчими документами.

Рішення про виключення зі складу учасників повного товарист­ва може бути оскаржене до суду.

Вперше у ЦК України (ст. 129) закріплена норма про можливість вибуття за рішенням товариства з його учасників у разі:

1. смерті учасника, оголошення його таким, що помер, — за від­ сутності правонаступництва;

2. ліквідації юридичної особи — учасника товариства, в тому чи­ слі у зв'язку з оголошенням її банкрутом;

3) визнання учасника недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім;

4) призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи — учасника товариства, зокрема у зв'язку з її не­ платоспроможністю, наприклад у процедурі санації відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом»;

204

5) звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.

Рішення про вибуття учасника повного товариства приймається одноголосно і може бути оскаржене заінтересованими особами до суду.

Учасникові, який вийшов, якого виключено або який вибув з повного товариства з підстав (статті 126, 128, 129 ЦК України), а також спадкоємцям учасника фізичної особи або правонаступни­кам юридичної особи, які не вступили у повне товариство, виплачу­ється вартість частини майна товариства, що відповідає частці цьо­го учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не пере­дбачено засновницьким договором.

Порядок визначення вартості частки учасника у майні повного товариства та строки її виплати встановлюються законом і заснов­ницьким договором.

Звернення стягнення на частку учасника повного товариства за його власними зобов'язаннями не допускається. При недостатності майна учасника повного товариства для покриття його власних бор­гів за зобов'язаннями кредитори можуть вимагати у встановленому порядку виділу частки учасника-боржника у грошовій або нату­ральній формі відповідно до балансу, складеного на момент вибуття такого учасника з товариства.

Повне товариство ліквідовується, крім підстав, зазначених у ст. 110 ЦК України, у разі, якщо в товаристві залишається один учасник. Він має право протягом шести місяців з моменту, коли став єдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в інше господарське товариство у визначеному законом порядку. За­значене положення закріплене в ЦК України у зв'язку з тим, що, на відміну від акціонерного товариства чи товариства з обмеженою (до­датковою) відповідальністю, в повному товаристві не може бути менше ніж два учасники. Тому повне товариство може бути пере­творене у командитне товариство.

Командитним є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і со­лідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'я­заннями товариства усім своїм майном, є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю то­вариства, у межах сум зроблених ними вкладів, та не беруть участі в діяльності товариства (ст. 133 ЦК України).

Крім зазначення виду товариства, найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасни-

205

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ