§ 3. Патентне право Поняття та джерела патентного права

Патентне право — це сукупність норм, що регулюють майнові й особисті немайнові відносини, які виникають у зв'язку з визнанням авторства на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, з охоро­ною прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, установ­ленням режиму використання цих об'єктів, матеріальним і моральним стимулюванням, а також захистом прав авторів і патентовласників.

Існування патентного права і потреба в ньому обумовлені немож­ливістю прямої охорони результатів технічної чи художньо-конст­рукторської творчості інструментарієм авторського права. На від­міну від об'єктів авторського права, винаходи, корисні моделі і про­мислові зразки як рішення практичних завдань можуть повто­рюватися, створюватися різними особами незалежно один від одного. Тому їх правова охорона припускає формалізацію в законі певних

424

Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони

о знак, дотримання спеціального порядку визначення пріоритету, пе-оевірку новизни і встановлення особливого режиму використання.

До джерел патентного права належать Конституція України (статті 41 і 54 щодо прав на результати інтелектуальної власності), ЦК України, Закон України «Про охорону прав на винаходи і ко­рисні моделі»¹, «Про охорону прав на промислові зразки»². Джере­лами патентного права є також міжнародні угоди, зокрема Паризь­ка конвенція з охорони промислової власності (1883 р.) і Євразійсь­ка патентна конвенція (1995 р.).

Об'єкти патентного права

Об'єктами патентного права є винаходи, корисні моделі і про­мислові зразки, яким надається правова охорона, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Патентоздатність — це властивість нововведення бути визна­ним винаходом, корисною моделлю, промисловим зразком у право­вому відношенні і, відповідно, одержати правову охорону. Не мо­жуть одержати правову охорону в рамках патентного права: від­криття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп'ютерні про­грами; результати художнього конструювання; топографії інтег­ральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин тощо.

Винахід. Винахід — це технічне (технологічне) рішення, що отримує правову охорону лише у тому разі, якщо воно є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним для викорис­тання.

Найважливішою умовою патентоздатності винаходу є новизна. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки містить усі відомості, що були загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Держдепартаменту з питань інте­лектуальної власності (далі — Установи). За загальним правилом пріоритет винаходу встановлюється за датою надходження до Уста­нови заявки на винахід. Водночас пріоритет може встановлюватися за датою подачі першої заявки в державі, що є учасником Паризь­кої конвенції з охорони промислової власності (конвенційний пріо­ритет), якщо заявка на винахід надійшла до установи протягом два­надцяти місяців із зазначеної дати. і ^

іооо^Н *^кР^аїни «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 2 І__ ^Р" ^{І1 ВВР}- — ¹⁹⁹⁴- — № 7. — Ст. 32.

України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. — 1994. — № 7. — Ст. 34.

425

Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Крім новизни, винахід повинен мати винахідницький рівень ТТ означає, що для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явн із рівня техніки.

Промислова придатність означає, що винахід може бути вико­ристано у промисловості, сільському господарстві, сфері охорони здоров'я та Інших сферах діяльності.

Винахід — це об'єкт патентного права, але, у свою чергу, теж має власні об'єкти, якими можуть бути: продукт, спосіб, спосіб застосу­вання раніше відомого продукту чи способу за новим призначен­ням. Об'єктом винаходу може бути пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо.

Корисна модель. Корисна модель — це конструктивне виконан­ня засобів виробництва і предметів споживання, а також їх складо­вих частин. Правова охорона надається корисній моделі у разі, як­що вона є патентоздатною, тобто новою і промислово придатною. Корисна модель, як правило, стосується тих технічних нововведень, які за своїми ознаками дуже схожі на винаходи. Однак вони є менш значущими з точки зору внеску до рівня техніки, тому їх нерідко називають малими винаходами¹.

У законодавстві багатьох країн, де передбачається правова охо­рона подібних об'єктів, закріплені спрощені процедури видачі на них охоронних документів, які також нерідко називають малими патентами. Вони мають менший строк дії, за них сплачується мен­ше мито тощо.

У світовій практиці визначилася чітка тенденція щодо визнання за корисними моделями лише рішень щодо пристроїв, які належать суто до форми або конструкцій виробу. Тому, на відміну від винахо­ду, корисна модель не повинна мати винахідницького рівня. Коло об'єктів корисної моделі більш вузьке. Зокрема, об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою.

Промисловий зразок. Промисловим зразком є художньо-конст­рукторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд. Значення промислових зразків полягає у підвищенні споживчих якостей виробів їх конкурентоздатності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Виріб має задовольняти потреби споживачі з естетичної точки зору, бути красивим, мати виразну форму, колір відповідати моді тощо. Також він повинен мати певні ергономгчь властивості — простоту і зручність у користуванні. Дані умови реї лізуються за допомогою художнього конструювання (дизайну). Зміс

Сзесзі Суог§у. А вгеїіеіпіаїкоіизокіоеа. — М., 2000. — С. 134; СергеевА. П. интеллектуальной собственности в РФ. — М., 2000. — С. 430; МинковА. М-дународная охрана интеллектуальной собственности. — СПб., 2001. Ь.

426