- •1/Специфічні риси готельної послуги
- •2. Функціональні обов”язки турменеджера з організації розміщення туристів
- •3. Функціональні обов”язки турменеджера з організації поселення туристичних груп та індивідуальних туристів
- •4. Принципи формування ціни основної готельної послуги
- •5. Принципи формування ціни на додаткові послуги готелів (на прикладі окремої додаткової послуги)
- •6. Структура витрат готелю
- •7. Показники, що характеризують діяльність готелю, їх сутність
- •8. Типи підприємств, що надають послуги розміщення, їх характеристика та класифікація
- •9. Основні та додаткові послуги готелей, їх класифікація та характеристика
- •10. Готельне господарство м.Києва, його місце в індустрії туризму та економіці міста/
- •11. Перспективи розвитку готельної справи в м.Києві до 2010р.
- •12. Напрямки взаємодії готельного бізнесу та туризму
- •13. Діяльність туристичних підприємств з забезпечення послуг гостиності
- •14. Сучасний стан готельного бізнесу в світі, його короткий регіональний огляд
- •15. Стандартизація та уніфікація готельний послуг: поняття та характерні риси
- •16. Підготовка кадрів для готельного бізнесу: світовий досвід
- •17. Ретроспективний аналіз та сучасний стан готельного господарства україни
- •18. Перспективи розвитку готельного господарства в україні
- •19. Готельне господарство як галузь економіки країни: місце в господарській структурі, місце в індустрії туризму
- •20. Сучасні економічні процеси в світовій економіці і їх відображення в готельному бізнесі.
- •21. Транснаціональні корпорації в сфері туризму і готельного бізнесу, їх структура та особливості функціонування
- •24. Зв’язок готельного господарства з іншими складовими індустрії туризму. Місце готельного господарства в господарській структурі міста
- •26.Характеристика етапу формування основ готельної справи,
- •27.Гостинність часів середньовіччя,
- •28.Готельна справа в хіх-першій половині хх ст.
- •29.Характерні риси сучасного етапу розвитку готельної справи в світі
- •30.Форми організації готельного бізнесу в світі, їх коротка характеристика
- •Стандартизація вимог до готельної споруди та її архітектурно-планувального рішення.
- •Організація прийому туристів в готелі.
- •Діяльність туристичної фірми по забезпеченню послуг розміщення, основна документація.
- •Вимоги до організації розміщення туристів в готелях України.
- •6. Система націонок та знижок на готельні послуги, прейскурант готельних послуг.
- •Поняття про тарифи на готельні послуги та принципи їх формування.
- •Собівартість готельних послуг.
- •Системи ціноутворення на готельні послуги.
- •11.Джерела формування доходів готелю
- •21. Основні етапи технології обслуговування туристів в готелях, їх характеристика
- •22. Основні вимоги до рівня комфортності готельних підприємств
- •23. Принципи сертифікації готелей
- •24. Особливості розміщення готелей в місті, сільській місцевості та в курортних зонах
- •25. Організація додаткових послуг в готелі
- •26. Структура та функціональні обов’язки служби експлуатації
- •27. Структура та функціональні обов’язки служби портьє
- •28. Структура та функціональні обов’язки адміністративної служби
- •29,30 Типова організаційно-управлінська структура готельного підприємства недержавної форми власності
- •Типи організаційних структур
22. Основні вимоги до рівня комфортності готельних підприємств
Під час здійснення класифікації для визначення категорій закладу розміщення беруть до уваги рівень комфорту — це найголовніший і вирішальний чинник. Класифікація готельних закладів за рівнем комфорту має важливу роль у розв'язанні проблеми управління якістю готельних послуг. Рівень комфорту — це комплексний критерій, що охоплює:
— стан будівлі готелю, транспортну доступність та інфраструктуру, облаштування території, прилеглої до закладу розміщення;
— стан номерного фонду: площа номерів, частка одно-, двомісних, однокімнатних, багатокімнатних, номерів-апартаментів, наявність комунальних зручностей і под.;
— обладнання й оформлення інтер'єру;
— наявність і стан закладів харчування у структурі готелю: ресторану, кафе, міні-бару тощо;
— характеристика громадських приміщень, наявність конференц-залу, холів, а також приміщень для ділових зустрічей, відпочинку, спорту та ін.;
— матеріально-технічне забезпечення: стан меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення, холодильників, міні-сейфів і под.;
— рекламно-інформаційне й інформаційно-технічне забезпечення: стан і типи реклами, наявність телефону, супутникового зв'язку, телевізора, Інтернету тощо;
— номенклатура та якість пропозиції додаткових платних і безкоштовних послуг;
— рівень підготовки та якість обслуговування персоналу: освіта, кваліфікація, вік, стан здоров'я, знання мов, зовнішній вигляд, поведінка.
Можна виокремити два підходи до класифікації готелів залежно від рівня комфорту. Перший підхід ґрунтується на "кількісній" характеристиці матеріально-технічної бази готелю. Згідно з другим підходом до уваги беруть "якісні" показники, які характеризують рівень комфорту, — обладнання, обслуговування та кваліфікацію персоналу. Всі національні системи класифікації готелів умовно можна об'єднати в дві основні групи:
1. Європейська система, ґрунтована на основі французької національної системи. Вона використовується у більшості розвинутих держав.
2. Індійська система, побудована на бальній оцінці. Поширена здебільшого у країнах, що розвиваються.
Відповідно до перелічених критеріїв та підходів відомо понад ЗО систем класифікації закладів розміщення. Найтиповіші класифікації систем:
— зірок, або європейська система;
— літер — А, В, С, В (використовують у Греції);
— корон (застосовують у Великій Британії);
— балів, або індійська система.
У кожній державі до розуміння рівня комфорту як критерію класифікації підходять по-різному. Тому навіть у державах з однаковою системою класифікації, наприклад, Франції, Україні чи Єгипті, де поширена система зірок, між готелями однієї категорії існують значні відмінності. В Єгипті, наприклад, категорія готелю ідентична Франції, але поступається за рівнем комфорту на одну-дві зірки. Водночас для окремих, зокрема фешенебельних готелів, визначити категорію згідно з прийнятими стандартами у країні або порівняти з будь-якою іншою класифікацією нелегко. Так, новітній готель "Bury Al-Arab" (ОАЕ) за рівнем комфорту сьогодні випереджає інші готелі світу. Тут два президентських і королівських апартаменти, всі номери виконані у двох рівнях і мають по декілька спалень, в оформленні інтер'єру використали особливо дорогі матеріали. Аналогічна ситуація характерна для всіх держав, у яких вирізняються окремі заклади розміщення — символи сервісу в готельній індустрії.
Здебільшого в сучасних готелях, окрім номерів зі загальним визначенням рівня комфорту, прийнято пропонувати номери вищого або нижчого рівня комфорту. Наприклад, у готелі "Marriott" (п'ять зірок) у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) на верхніх поверхах (вище 37) доступ до номерів підвищеного рівня комфорту, так званого penthouse, здійснюють з використанням сайт-ключа. Кожен клієнт отримує новий ключ з новим кодом для доступу на поверх і до дверей свого номера.
За даними HOTREC, лише половина всіх підприємств готельної та ресторанної індустрії країн Європейського Союзу (ЄС) категоризована і відповідає офіційним національним стандартам. До визначення критеріїв категоризації готелів та обов'язковості надання категорій у кожній європейській державі підходять по-різному. Такі країни, як Фінляндія, Ізраїль узагалі не мають національних систем класифікації готелів, а в Австрії, Німеччині, Китаю, Франції, Великій Британії, Швеції категоризацію готелів здійснюють на добровільних засадах. У Бельгії, Угорщині, Греції, Данії, Єгипті, Італії, Іспанії, Польщі та багатьох інших країнах категоризація обов'язкова.
Сайт-ключ — пластикова електронна картка з кодом, яку вставляють у спеціальний отвір у панелі з кнопками в ліфті. Код надходить у комп'ютер, і ліфт піднімається на певну висоту.