8. Господарський розвиток Давнього Сходу. Система східного рабства.

Історія держав Стародавнього Сходу, що виникли в IV тисячолітті до нашої ери в Месопотамії, Єгипті, Індії та Китаї дає можливість вивчити найважливіший етап у розвитку людства — розпад родового ладу, виникнення класів і древніх рабовласницьких суспільств, створення держав, початок цивілізацій і економіки, як організованої сфери діяльності людини. Країни Стародавнього Сходу були ранніми рабовласницькими державами. Однією з найбільш чітко виражених особливостей їхнього господарського ладу було співіснування елементів господарства, властивих первіснообщинному способу виробництва, з елементами господарства, властивому класовому рабовласницькому суспільству. Пережитки первіснообщинного ладу в країнах Древнього Сходу були дуже сильні, їхня економіка була густо обплетена відносинами; характерними для первісного суспільства.

Характерною для держав Стародавнього Сходу була організація масового застосування праці, що дозволила за допомогою примітивних технічних засобів здійснювати грандіозні будівельні роботи і споруджувати чудові палаци, храми. З поширенням торгівлі з'явилися перші металеві гроші у формі мідних, срібних і золотих злитків визначеної ваги. Про значні зрушення в розвитку культури свідчили створення в країнах Стародавнього Сходу писемності, поява зачатків ряду наук (математики, астрономії, медицини).

11. Економічна думка античного світу.

Античну економічну думку представляють Стародавня Греція та

Античний Рим. Дані країни відносяться до країн античного рабства, де на відміну від східного, рабська праця стала основною продуктивною силою суспільного виробництва. Стародавня Греція була розташована на межі трьох континентів: Європи, Азії та Африки, що сприяло взаємодії різних культур. Тут проходили важливі торгівельні шляхи, сприятливі кліматичні умови, що дозволило ввібрати в свою культуру матеріальні, духовні, інтелектуальні здобутки різних цивілізацій.

Грецькі поліси (міста) перетворилися у важливі ремісничо-торгівельні

центри, стали осередками політичного та культурного життя Греції: Афіни, Корінф, Халіке. Значне місце займали ремесла, зокрема виплавлення металів. Могутність Афін призвела до виникнення кораблебудування

В економічному житті античного Риму вирішальна роль належала

сільському господарству, яке було багатогалузевим: садівництво, городництво, виноградництво. Значну роль в господарстві відігравали території, завойовані Римом внаслідок тривалих воєн в Малій Азії, на африканському континенті, в інших регіонах світу. Значних успіхів було досягнуто в ремеслі та торгівлі.

Важливе значення мали внутрішні фактори: тривале існування правової

системи, республіканського устрою, сильної держави, які гарантували права і свободи значної частини населення, перш за все право приватної власності.

Таким чином, економічну думку античного світу слід розглядати, з одного боку, як продукт особливої історичної доби, а з іншого — як низку ідей, що набули розвитку в наступні періоди та увійшли до золотого фонду економічної науки. Важливим досягненням антич­ної економічної думки є з'ясування принципів натурального й окремих елементів товарного господарства. У центрі римської економіч­ної думки завжди стояли питання організації рабовласницького гос­подарства та управління ним. Серед проблем, відображених у творах античних авторів, основною була проблема рабства. У тлу­маченні рабства економічна думка античності еволюціонувала від розуміння його як природного явища до критики й визнання загаль­ної рівності людей (в ідеях раннього християнства)