Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь

1. Які методи використовуються для доказу мультифакторіальної природи хвороби?

А. Клініко-генеалогічний, близнюковий, популяційно-статистичний

В. Цитогенетичні і молекулярно-цитогенетичні

С. Цитогенетичні і молекулярно-генетичні

О. Цитогенетичні, молекулярно-генетичні і біохімічні

Е. Клініко-генеалогічний, цитогенетичні і молекулярно-генетичні

2. Максимальний генетичний ризик розвитку мультифакторіального захворювання спостерігається у родичів першого ступеня спорідненості. Який відсоток загальних генів вони мають?

А. 5 %

В. 12,5%

С. 25 %

D. 50 %

3. Генетична схильність до найпоширеніших мультифакторіальних хвороб середнього віку визначається:

А. Аутосомно-домінантно

В. Аутосомно-рецесивно

С. Генами, зчепленими з Х-хромосомою

D. Полігенно

Е. Генами мітохондрій

4. Назвіть мультифакторіальні хвороби:

А. Синдром Марфана і синдром Елерса — Данлоса

В. Полідактилія, ектродактилія

С. Цукровий діабет, гіпертонічна хвороба

D. Сімейна гіперхолестеринемія

Е. Мукополісахаридози

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:

1. Гречанина Е.Я. Проблемы современной генетики/ Харьков, 2003

2. Бочков Н.П. Клиническая генетика. /М. Медицина, 1997.

3. Богатирьова Р.В. Медична генетика// Навч. посіб. для студ.вищ мед.навч. закл.- Київ, -2005. -223.

4. «Медична генетика» Під редакцією чл-кор. АМНУ, проф. О.Я. Гречаніної, проф. Р.В. Богатирьової, проф. О.П. Волосовця Підручник для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Київ “Медицина” 2007. 534 с. Рекомендовано МОЗ України.

Після засвоєння необхідних базисних знань вивчіть наступний матеріал:

1.«Медична генетика» Під редакцією чл-кор. АМНУ, проф. О.Я. Гречаніної, проф. Р.В. Богатирьової, проф. О.П. Волосовця Підручник для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Київ “Медицина” 2007. 534 с. Рекомендовано МОЗ України.

2. «Клініка та генетика спадкових захворювань, що супроводжуються шлунково-кишковими та загальними абдомінальними симптомами» Гречаніна О.Я., Богатирьова Р.В., Біловол О.М. та співавтори. Тернопіль, ТДМУ, 2008. – 216 с.

3. М.М.Шехтман, Т.М. Варламова, Г.М. Бурдули. Заболевания эндокринной системы и обмена веществ у беременных//Триада –Х, - Москва, - 2001. -127 с.

4. Е.Т. Лильин, Е.А.Богомазов, П.Б.Гофман-Кадошников. Генетика для врачей// Москва, - 1990. -255 с.

5. Гнатюк А.И., Чеканов В.А., Пушкарь Н.С. Практическая нефрология детского возраста// Киев, - 1980. -373 с.

6. Справочник практического врача/ под ред. А.И. Воробьева.Том 1.- Москва, - 1991. – 432 с.

7. Мизерницкая О.Н., Прозоровская К.Н., Иошпа Л.л. Некоторые клинико-генетические аспекты бронхиальной астмы у детей// Вопр. охр.мат. – 1973. - №4, - С.-8-10.

8. Яздовский В.В., Резник И.Б., Бачурин П.С., Алексеев Л.П. Система НLA и предрасположенность к поливалетной сенсибилизации при атопических заболеваний у детей// Педиатрия. – 1988. - №2. – С. 11-111.

9. Колчанов Н. А., Ананько Е. А., Колпаков Ф. А. и др. Генные сети// Молек. биол. 2000. Т. 34 №4. С. 533-544.

10. Ляхович В.В., Вавилин В.А., Макарова С. И. и др. Роль ферментов биотрансформации ксенобиотиков в предрасположенности к бронхиальной астме и формировании особенностей ее клинического фенотипа Вестн. РАМН 2000.-№ 12. С. 36-41.

11. Наркомания. Нейропептид- морфиновый рецептор/ Под ред. Зайцева О.В., Ярыгина К.Н., Варфоломеева С.Д.- М.: МГУ, 1993.

12. Обаяши Т., Танака А., Мутации митохондриальной ДНК как причина заболеваний сердца.//Европейский журнал болезней сердца.-1999; 1 (1):72.

13. McKusick V.A. Mendelian inheritance in man. /the Johns Hopkins University Press. Baltimore, 1992.

14. Граф логічної структури теми.