84. Класифікація споживчих товарів і послуг.

Споживчі товари призначені для безпосереднього споживача (особи, сім’ї, господарства). Відповідно до терміну вжитку споживчі товари бувають тривалого та короткотермінового використання. Залежно від поведінки та звичок покупців розрізняють товари повсякденного попиту, попереднього вибору, а також товари особливого й пасивного попиту. До товарів повсякденного попиту належать споживацькі цінності, що купуються найчастіше. При цьому споживач керується власними потребами та досвідом. Споживацькі цінності, купівля яких передбачає попереднє оцінювання наявного асортименту, формування загального уявлення про бажаний товар, належать до товарів попереднього вибору. Товари з унікальними властивостями, придбання яких потребує додаткових зусиль і витрат з боку покупця, вважаються товарами особливого попиту. До таких товарів можна віднести нові (особливо модні та престижні) товари, а також ті, які розраховані на вузький сегмент ринку. Товарами пасивного попиту вважається такі, до яких покупці з різних причин не виявляють інтересу (через високі ціни, недостатню поінформованість, відсутність реклами, невідповідність якісних параметрів і споживчих властивостей вимогам покупців та ін.)

Споживчі послуги – це дії, з допомогою яких створюється виріб, забезпечується обслуговування, досягається інший корисний ефект. Вони розділяються на три найбільш поширені категорії: послуги з орендування товарів (наприклад, прокат турист. спорядження); послуги, напрямлені на вартість споживача (наприклад, лагодження одягу та взуття); особисті послуги (наприклад, індивідуальне навчання або консультування).

85. Модифікація ринку на стадії зрілості.

Модифікація ринку зв”язується з сукупністю маркетингових дій для розширення контингенту покупців товару. Зцією метою проводяться пошуки нових способів використання товару постійними покупцями, застосовуються різноманітні засоби для зміни становища товару на ринку. Наприклад, збільшується продаж товару ін категоріям споживачів.

86. Розрахунок нормативних параметрів конкурентноспроможності товару.

Розрахунок нормативних параметрів для оцінки конкурентоспроможності забезпечується з допомогою альтернативного методу. Для цього застосовується п-к який має лише два значення 1 або 0.Якщо товар відповідає нормі цей п-к дорівнює 1,а якщо ні-0.Груповий п-к усієї сукупності нормативних параметрів дорівнює добутку одиничних показників кожного з них. Розрахунки здійснюються за ф-лою:

n

Іmp = П Qni ,де Imp-груповий п-к нормативних парвметрів,Qni-одиничний п-к і-го параметру,n-к-ть нормат параметрів.

i=1

87. Показники якості продукції.

Найбільшого поширення в маркетинговій діяльності набули показники якості, що стосуються окремих властивостей товару,а саме:1)призначення,до цієї групи належать класифікаційні показники, показники складу та структури,можливої сфери застосування,технічної досконалості,2)надійності, яка оцінює можливості вибору безвідмовно функціонувати в межах оголошеного терміну. Вона визначається за допомогою показників безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності. Показники надійності визначають терміни гарантійних зобов’язань виробників щодо споживачів товарів,3)ергономічності, за допомогою яких оцінюють систему ”людина-виріб-середовище”. Ергономічні показники якості свідчать, наскільки технічні й конструктивні рішення виробу враховують комплекс вимог щодо пристосування до біологічних властивостей людини та характеристик середовища використання товару. До ергономічних відносять гігієнічні, антропометричні та психологічні показники якості,4)естетичності, естетична якість товару оцінюється показниками інформаційної виразності, раціональності форми, цілісності композиції, досконалості виробничого виконання і стабільності товарного вигляду,5)технологічності, тобто показника якості, що характеризує можливість оптимізації затрат матеріалів, праці, коштів і часу в процесі технологічної підготовки виробництва, виготовлення та використання товару. Найпоширенішими показниками технологічності є трудомісткість виготовлення й технологічна собівартість виробу,6)уніфікації, вони дають змогу оцінити ступінь досконалості конструкції виробу, рівень наступності її технічних рішень,7)транспортабельності, визначають пристосованість продукції до транспортування, підготовчих і кінцевих операцій перевезень. З їх допомогою оцінюють придатність виробів для пакування, вантажо-розвантажувальних операцій і доставки споживачам конкретним видом транспорту,8)екологічності, що х-ють рівень негативного впливу на довкілля під час експлуатації продукції,9)безпеки, котрі визначають безпечність і нешкідливість споживання товару.