- •1. Економічна психологія як галузь наукового знання.
- •2. Економіка і психологія: проблеми взаємодії.
- •4 . Меркантилізм у поглядах на економічну дію.
- •5. Фізіократи (ф.Кене, а. Тюрбо) і проблема ціноутворення (обміну).
- •А. Сміт і його модель економічної людини.
- •7. Історична школа (в.Рошер. Б.Гільдербранл. К.Кніс та ін.) та проблеми національної економіки та ментальності
- •9. А. Маршал та його крива попиту
- •11. Неолібералізм (в.Ойкен, в.Репке та ін.) та узагальнені моделі господарств
- •12. Схоже на Економічна психологія як галузь наукового знання
- •13. Основні напрями сучасної психології: гештальтпсихологія, біхевіоризм, психоаналіз, генетична психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія.
- •14. Історія становлення економічної психології.
- •15. Г. Тард у поглядах на економічну психологію.
- •Когнітивний капіталізм
- •17. Дж. Катона як основоположник сучасної економічної психології.
- •18. Сучасні представники економічної психології
- •19. Українська економічна психологія.
- •20. Визначення економічної психології.
- •22. Методи економічної психології.
- •23. Спостереження та експеримент в економічній психології.
- •24. Методи вивчення особистості в економічній психології
- •25. Методи психологічного аналізу економічної діяльності.
- •27. Метод опитування в економічній психології.
- •29. Підходи до визначення реклами
- •31. Психічні процеси (увага, пам'ять, сприймання) у рекламі.
- •34. Ефект 25 кадру.
- •35. Біхевіоризм і реклама.
- •36. Етична відповідальність реклами.
- •37. Моделі рекламного впливу
- •38. Психологічна ефективність реклами
- •39. Паблік рилейшинз.
- •40. Історія становлення та сутність паблік рилейшенз (пр)
- •41. Моделі паблік рилешнз (Дж.Грюніг).
- •42. Завдання, функції та сфери застосування паблік рилейшнз
- •43. Засоби і прийоми паблік рилешенз.
- •44. Паблік рилешенз та імідж організації.
- •45. Паблік рілейшенз та брендинг
- •46. Психологія споживання.
- •47. Маркетинг як основа споживання
- •48. Чотири фази в розвитку маркетингу.
- •49. Принципи, цілі, завдання маркетингу
- •50. Маркетинг-мікс.
- •Види маркетингу.
- •Соціомаркетинг і концепція інтегрованого маркетингу.
- •54. Мотивація а. Маслоу і споживання.
- •55. Констатуючі моделі споживання Дж. Катони, чорної скрині у.Уоллеса. Ф. Котлера.
- •56. Динамічні моделі споживання Шета-Нормана-Грос. Ф. Нікосія, ф.Ван Раая.
- •57. Психографічна сегментація споживачів.
- •58. Типологія споживачів
- •59. Стиль життя споживачів. Модель vals (vals-2)
7. Історична школа (в.Рошер. Б.Гільдербранл. К.Кніс та ін.) та проблеми національної економіки та ментальності
її засновником вважається Фрідріх Ліст (1789—1846), "Національна система політичної економії" (1841) — заклик до економічного об´єднання країни, роздробленої у той період на багато дрібних самостійних держав.
Ділова економічна система має опиратися на достовірні історичні факти. Вона покликана роз´яснювати істинно національні інтереси, а не забивати голови практиків різними доктринальними міркуваннями.
Основні положення, висунуті Лістом у "Національній системі...", можна звести до трьох взаємопов´язаних положень: теорія продуктивних сил; концепція стадійного економічного розвитку; положення про активну економічну роль держави.
Загальні принципи класичної школи Ліст перевів на мову національної політичної економії. Він показав вплив політичної єдності і державного управління на економічний розвиток, на прогрес національного виробництва і примноження національного багатства. Зовнішньоторговельна політика має відповідати загальній економічній політиці. Державна влада погоджує і спрямовує зусилля окремих ланок національного господарства в ім´я довгострокових, корінних інтересів нації.
Історична школа у Німеччині отримала свій розвиток у працях Вільгельма Рошера (1817—1894), Бруно Гільдебрандта (1812—1878) та Карла Кніса (1821—1898), які вважаються засновниками старої історичної школи. Вони обґрунтували необхідність відбиття в економічній теорії особливостей національних господарств, відстоювали ідею історичного підходу до економіки, врахування конкретних історичних і соціокультурних факторів при аналізі економічних систем.
Народне господарство кожної країни має свої особливості, свої норми і форми відносин. Завдання політичної економії — вивчати народне господарство у його конкретних реаліях, історичному розвитку. Зміст історичного підходу не в описі, а в роз´ясненні і розкритті економічних зв´язків і залежностей.
Шумпетер виділив шість пунктів, в яких відбиті найбільш суттєві ідеї:
1. Релятивістський підхід. Деталізовані історичні дослідження вчать тому, наскільки неспроможна ідея існування загальнозначимих практичних правил у галузі економічної політики. Більше того, можливість існування загальних законів спростовується положенням про історичну причинність соціальних подій.
2. Положення про єдність соціального життя і нерозривний зв´язок між його елементами. Тенденція до виходу за межі простих соціальних доктрин.
3. Антираціоналістичний підхід. Множинність мотивів і невелике значення суто логічних спонукальних причин людських дій. Це положення стверджувалось у формі етичних аргументів і в прагненні до психологічного аналізу поведінки індивідів та мас.
4. Еволюційний підхід. Еволюційні теорії покликані використати історичний матеріал.
5. Положення про роль інтересів у взаємодії індивідів. Важливо те, як розвиваються конкретні події і формуються конкретні умови, а також які їх конкретні причини, а не загальні причини всіх соціальних подій.
6. Органічний підхід. Аналогія між соціальними і фізичними організмами. Первісна органічна концепція, згідно з якою національна економіка існує поза різними індивідуумами і над ними, пізніше замінюються концепцією, згідно з якою індивідуальні економіки, що складають національну, перебувають у тісній залежності одна від одної.