- •1. Поняття номінальної, ринкової та дійсної вартості фінансового активу.
- •2. Фактори, що визначають реальну дохідність фінансових та матеріальних активів
- •3. Попит та пропозиція на ринку активів. Арбітраж та рівновага
- •4. Загальна характеристика споживання та заощадження.
- •5. Теорії споживання Кейнса та Фішера.
- •6. Модель ф. Модільяні та теорія поведінки споживача м. Фрідмена.
- •7. Інвестиції та заощадження
- •8.Структура процентних ставок
- •9. Процентна ставка з урахуванням інфляції та ризику неповернення
- •10. Поняття форвардної процентної ставки, механізм її формування
- •11. Теорії ринкових поцентних ставок
- •12. Поняття курсу валюти та фактори що впливають на формування курсу валюти
- •13. Оцінювання дохідності операцій з фінансовими активами на вторинному ринку
- •14. Механізм оцінки дійсної вартості фінансових активів
- •15. Механізм оцінювання облігацій.
- •16. Фактори, що впливають на ціну облігації, еластичність ціни облігації
- •18.Фактори, що впливають на формування ринкової ціни акції та методи оцінки акцій
- •19. Дивідендний метод оцінки акцій.
- •20. Модель оцінки фінансових активів
- •21. Фондові індекси як індикатори фондового ринку
- •22. Поняття портфеля цінних паперів, оцінювання ризику та очікуваного доходу по портфелю, диверсифікація портфелю
- •23. Формування цін на ринку строкових угод
- •24.Формування цін на ринку строкових угод на прикладі форвардного валютного курсу
- •25. Поняття ціни форвардного контракту та механізм її оцінки (форвардні % ставки???)
- •26. Ціна опціону та фактори, що на неї впливають (Буренин и фр)
- •27. Формування цін на ринку банківських послуг
- •28. Кредитні рейтинги та їх вплив на формування цін на фінансовому ринку
- •29. Операції на фінансовому ринку – економічний зміст та класифікація.
- •30.Операції, пов’язані з непрямим інвестуванням коштів (трансформацією капіталу)
- •31. Послуги, що надаються інститутами інфраструктури фінансового ринку
- •32. Послуги фінансових посередників на ринку пенсійного забезпечення
- •33. Страхові послуги: суть та класифікація
- •34. Діяльність ощадних банків на фінансовому ринку
- •35. Діяльність кредитних спілок на фін ринку.
- •36. Послуги, що надаються інвестиційними банками на ринку фінансового посередництва
- •37. Здійснення спільного інвестування на фінансовому ринку
- •38. Активні операції комерційних банків
- •39. Пасивні операції комерційних банків
- •40.Лізингові послуги на ринку фін посередництва.
- •41. Ціноутворення на ринку лізингових послуг
- •42. Факторингові послуги та формування цін на ринку факторингових послуг
- •43. Торговці цінними паперами та операції, які вони здійснюють
- •44. Брокерська діяльність на ринку цінних паперів
- •45. Дилерська діяльність на ринку цінних паперів
- •46. Організація торгівлі цп-ми на біржовому ринку.
39. Пасивні операції комерційних банків
Пасивні операції – це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку.
Ресурси комбанків – це сукупність грошей, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для використання певних операцій.
Існують власні ресурси – статутні, резервні фонди для забезпечення фінансової стабільності діяльності банку, він страхує інтереси вкладників та кредиторів. Поділяється на основний та додатковий (загальні резерви за активними операціями і поточними доходами). Статутний фонд при відкритому АТ формується від передплати на акції, в закритому – через перерозподіл акцій між засновників. Резервний фонд покриває збитки, оплата дивідендів – це стійкість комбанку. Його рівень 50% від статутного фонду. Існують спеціальні фонди для розвитку банку за рахунок прибутку.
Пасиви банку можна роздiлити на двi великі групи :
банкiвський капiтал;
залученi кошти.
Залучені ресурси – кошти на поточних, депозитних та інших рахунках клієнтів, які розміщуються на активах з метою отримання прибутку чи забезпечення ліквідності банку. Поділяються на депозитні: 1) до запитання – на поточному рахунках клієнта для розрахунку по господарським операціям, контокорентні рахунки – поточні рахунки з комісією; 2) строкові розміщенні кошти в банку на строк від 1 місяця, не здійснюють поточні платежі. Це найкращий вид депозиту під %. Та не депозитні (позичені) кошти – залучені кошти, як міжбанківські кредити, кредити НБУ, операції з ЦП тощо для підтримки поточної ліквідності. Міжбанківський кредит – розміщення вільних ресурсів в інших банках, % ставка нижча ніж за кредитами господарствам і пов’язана з обліковою ставкою НБУ.
Так пасивні операції комбанків полягають у формуванні власної і залученої ресурсної бази, на підставі і за рахунок якої здійснюються активні операції.
40.Лізингові послуги на ринку фін посередництва.
Лізинг – довготермінова оренда (від 6 міс до кількох років) машин, обладнання, транспортних засобів, виробничих споруд,...на умовах поворотності, терміновості й платності і на підставі відповідного договору між орендодавцем та орендарем, що передбачає можливість їх наступного викупу орендарем. Лізингоодержувач не отримує права власності на передані активи, але використовує їх і здійснює виплати лізингодавцю протягом певного періоду часу згідно з укладеним договором.
Субєктами Л є лізингодавці, лізингоо-держувачі і часто продавці предмета лізингу, які можуть бути й виробниками майна, що надається в оренду
Як правило, протягом терміну дії договору Л орендар сплачує орендодавцю повну вартість орендованого майна. Ціна продажу визначається після закінчення терміну Л
Ліз-ві платежі включають плату за користуванням предметом Л, %, що сплачуються лізингодавцем у разі купівлі обладнання в кредит, відшкодування страхових платежів за договором стр-ня предмету лізингу, ін, передбачені договором Л
Види лізингу: 1. Оперативний л.—це договір, згідно яким предмет лізингу передається лізингоодерж. на термін менший від терміну повної його амортизації і завжди повертається лізингодавцю після закінчення обумовленого терміну. Лізингова компанія надає лізингоотримувачу послуги з утримання та ремонту орендованого устаткуання
Лізингодавець може повторно здати в оренду або продати обладнання.
2. Фінансовий л.—це договір, згідно з яким предмет лізингу передається лізингоодержувачу для користування на визначенний договором термін і може бути придбаний лізингоодержувачем після закінчення терміну користування у разі сплати визначеної договором його повної вартості. За утримання в дії, обслуговування та експлуатацію предмета лізингу відповідає лізингоодержувач.
Вітчизняним законодавством передбачено такі форми лізингу: зворотній , пайовий, міжнародній.
1.зворотній - премет лізингу придбавається у власника для наступної передачі йому в лізинг.
2 пайовий –до 80% вартості предмета лізингу фінансується за рахунок кредиту , наданого двома і більше кредиторами.
3 міжнар. - участь беруть сторони різних держав.