14. Механізм оцінки дійсної вартості фінансових активів

Оцінювання фінансових активів, про­водиться учасниками ринку з метою визначення доцільності інвесту­вання коштів у фінансові активи та визначення прибутковості таких інвестицій.

Метод "дійсної вартості акції". Базується на аналізі співвідношення поточної ринкової ціни акції до величини прибутку корпорації, що припадає на одну акцію.

Р/Е = Ринкова ціна акції / Прибуток на акцію.

Для покупця акцій велике значення показника Р/Е не є приваб­ливим, оскільки свідчить про те, що на одиницю інвестованих коштів він отримає незначний прибуток. Незручність в аналізі показника полягає в тому, що він залежить не тільки від ефективної діяльності корпорації та її при­бутковості, а й від структури капіталу корпорації.

Низьке значення показника Р/Е може свідчити як про високу прибутковість корпорації, так і про високий ризик структури капіталу (про значну частку боргу в капіталі корпорації).

Високе значення показника Р/Е може свідчити як про невисоку ефективність діяльності фірми, так і про її швидке зростання.

Ціна акції = Р/Е • Прибуток на акцію,

Потім оцінивши значення показника Р/Е та очікувані в майбутньо­му прибутки корпорації, можна отримати оцінку:

Дійсна вартість акції = Оцінка значення Р/Е × Очікуваний прибуток на акцію. Дійсна вартість акції порівнюється з її поточною ринковою вар­тістю. Якщо оцінена дійсна вартість акції значно перевищує її рин­кову вартість, це означає, що акції недооцінені ринком і доцільно інвестувати кошти в їх купівлю. Недолік методу - ризики в діяльності компанії не знаходять конкретного числового відображення, а входять як скла­дова до показника Р/Е.

Оцінюючи вартість акцій за допомогою показника Р/Е, потрібно враховувати його залежність від багатьох чинників, зокрема: діяльності корпорації; структури капіталу корпорації; ризиків у діяльності підприємства та галузі тощо.

15. Механізм оцінювання облігацій.

Облігація — ЦП, що засвідчує внесення її власником гр. коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього ЦП в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого % (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Обл. належить до фін. активів з чітко визначеним майбутнім грош. Потоком для яких чітко визначаються величина і моменти %виплат, сума та термін погашення. Механізм оцінки передбачає визначення основних характеристик облігації: ризику, дохідності, ліквідності.

Ринкова вартість купонної облігації може бути оцінена за формулою: Po=∑C_і/(1+ko)^і +N/(1+ko)^n

де С_і — купонні виплати за і-й період; n — кількість періодів до погашення; N — сума, яку отримає власник облігації при її погашенні (як правило, дорівнює номінальній вартості облігації); ko — дисконт­на ставка, що дорівнює існуючій ставці за подібними зобов'язаннями та відображає дохідність при погашенні цієї облігації.Формулу використовують для оцінювання ринкової вартості облігації у разі, коли останні купонні виплати щойно відбулися, а на­ступні будуть здійснені в кінці періоду (якщо виплати проводять щороку, наступні виплати мають відбутися через рік).

Якщо з моменту останніх купонних виплат минуло t₁ днів, до на­ступних виплат залишилося t днів, період становить Τ днів (як пра­вило, Τ = 365), вартість облігації з фіксованим купоном С з достатнім ступенем точності визначається за формулою: Po=C/(1+ko)^t/T+N/(1+ko)^t/T+...+C+N/(1+ko)^t/T+n-1 Ціна, яку повинен сплатити інвестор власнику облігації при її купівлі, має бути більшою від Рo на величину накопиченого процента I, що утворився за період з останньої виплати процентів до даного моменту, тобто за період t₁ = Τ - t:Рo*= Рo+I. Накопичений процент I розраховують за формулою I=Ct1/T

При прийнятті рішення щодо купівлі облігації інвестором оцінюється також еластичність облігації, що єпоказником чутливості ринкової ціни облігації до змін ринк проц ставок. Ця велич завжди від'ємна, оскільки ринк вартість облігації пов'язана з ринк проц ставками оберненою залежн. Визначається за формулою

де р₁, Р₂ — ринкові ціни облігації при ринковій дохідності i₁, i₂.

Ще одним важливим показн для оцінювання облігац. є його тривалість D (duration), що відображає середню тривалість функціонування Обл,необхід­ний для відшкод інвест витрат у певний фін актив або ефективний час до його пога­шення. Для інструментів з нульовим купоном термін погаш і тривалість збігаються.

Тривал купонн облігацій та інших проц боргових зобов'язань визнач за формулою

де C_i, — купонні виплати за і-й період; n — кількість періодів до по­гашення; N — сума, яку отримає власник облігації при її погашенні; k₀ — дисконтна ставка, що дорівнює існуючій ставці за аналогічними зобов'язаннями; Р₀ — ринкова вартість облігації. Між тривалістю та еластичністю ціни облігації існує залежність

де і — очікувана дохідність облігації, що визначається ринковими процентними ставками. Чим більша тривалість облігації, тим більш чутлива вона до змін ринкових проц ставок.