§ 36. Криміналістична характеристика методики розслідування окремих видів

злочинів

Джерела та характеристика криміналістичної методики

Методика розслідування окремих видів злочинів — система на­укових положень і розроблених на їх основі рекомендацій щодо розкриття і розслідування злочинів конкретних видів. Криміналіс­тична методика має тісний зв'язок з іншими розділами науки кри­міналістики — загальною теорією, криміналістичною технікою, криміналістичною тактикою, з криміналістичними питаннями організації розкриття і розслідування злочинів.

Джерелами криміналістичної методики є:

1. норми кримінального і кримінально-процесуального зако­ нодавства, які встановлюють ознаки складів злочинів та предмет і межі доказування при розслідуванні кримінальних справ;

2. положення загальної теорії криміналістики, криміналістич­ ної техніки, криміналістичної тактики, організаційно-криміналіс­ тичні положення;

3. передовий досвід розкриття, розслідування і запобігання зло­ чинам;

4. визначені положення інших наук, що використовуються при розслідуванні злочинів (психологія, судова медицина, криміноло­ гія та ін.).

У криміналістичній методиці розслідування окремих видів зло­чинів виділяють дві взаємообумовлені частини: 1) загальні поло­ження; 2) методику розслідування конкретних видів злочинів.

До системи структурних елементів загальних положень методи­ки розслідування окремих видів злочинів входять:

1. поняття і предмет криміналістичної методики. Співвідно­ шення методики з іншими складовими криміналістики;

2. поняття і зміст обставин, які потребують установлення;

3. поняття, сутність і значення криміналістичної характеристи­ ки злочинів;

250

251

4. поняття і сутність слідчої ситуації;

5. поняття станів розслідування, завдання і характеристика кожного етапу.

До типових систем структури методик розслідування характер­них видів злочинів (окремих методик) входять:

1. криміналістична характеристика конкретного виду злочину;

2. обставини, які необхідно встановити при розслідуванні зло­ чинів конкретного виду;

3. особливості порушення кримінальної справи; типові ситуації й план дій слідчого на початковому етапі розслідування;

4. особливості тактики початкових слідчих дій;

5. наступні слідчі дії.

Звідси можна зробити висновок: криміналістична характерис­тика методики розслідування окремих видів злочинів — це система­тизований комплекс узгоджених наукових положень, рекомендацій — засобів, прийомів, методів щодо ефективного розкриття і розсліду­вання певних злочинів, утворений з урахуванням притаманних їм кримінально-правових ознак та процесуальних, організаційно-управ­лінських, психологічних особливостей (у тому числі ознаки суб'єкта злочину, його мотиви, предмет посягання, обстановка, злочинні спо­соби тощо).

Психологічні аспекти криміналістичної характеристики злочинів

Психологічні основи криміналістичної характеристики злочи­нів започатковуються передовсім через особу злочинця, його індивідуально-типологічні особливості, тип нервової системи та інші ознаки. Це означає, що криміналістична характеристика кожного злочину має свою специфічну психологічну особливість, сутність якої залежить від структури останньої. Оскільки систему відомостей про ті чи інші види злочинів, ознаки їх суб'єктів, мо­тивів, предмет посягання, обстановку, злочинні способи (кримі­налістична характеристика злочинів) розглядають у двох аспек­тах, то і дослідження відповідної психологічної проблематики має бути аналогічним. Тобто, план психологічного дослідження кри­міналістичної характеристики кожного виду злочинів має кон­центруватися в напрямах: як загального поняття (абстрактний на­уково-психологічний рівень), так і психологічної характеристики конкретних видів злочинів. Щодо психологічної характеристики конкретного виду злочинів, то найзначніші їхні особливості мож­на згрупувати за наявності таких криміналістичних компонен­тів, як:

252

1. предмет злочинного посягання;

2. спосіб учинення і приховання злочину;

3. обставини, за яких готувався і був вчинений злочин (час, міс­ це, умови охорони об'єкта);

4. особливості залишення злочинцем слідів;

5. особа злочинця і потерпілого.

Отже, зазначена сукупність найважливіших відомостей струк­тури криміналістичної характеристики злочинів є її психологіч­ним фундаментом. Кожний елемент криміналістичної характе­ристики практично має психологічне джерело, а конкретний вид злочинів — кримінальну характеристику, а отже,— психологічні ас­пекти. Готуючись до вчинення злочину, учиняючи злочин, суб'єкт у 78% випадків усвідомлює, що посягає на конкретний предмет. Відповідне рішення приймається ним залежно від виду (групи) злочинів, що учиняються.

Обираючи предмет посягання, суб'єкт обдумує спосіб учинен­ня злочину і спосіб його приховання. Інколи на це витрачаються роки, місяці, або ж, навпаки,— хвилини. Наприклад, п'ять праців­ників моторного цеху заводу в день отримання заробітної плати відвідали кафе, де вживали спиртні напої. Один з них швидко сп'янів, поводив себе неврівноважено, збуджено і врешті розпочав хуліганські дії. Друзі почали вгамовувати колегу, це тривало де­кілька хвилин. Згодом усі вони групою стали співучасниками гру­бого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та ци­нізмом.

Психологічні аспекти криміналістичної характеристики злочи­нів навіть щодо конкретного їхнього виду не є типовими. Як бачи­мо, з наведеного прикладу, навіть спосіб учинення злочину — це досить специфічна інституція. Спосіб учинення злочину в основ­ному залежить від виду (групи) злочинів, суб'єкта, місця, часу, обстановки. Найбільш прихильним до психологічних проблем є такий елемент криміналістичної характеристики, як особа зло­чинця і потерпілого, і це зрозуміло чому.

Щодо нетрадиційних методик розслідування

злочинів

Нетрадиційною методикою розслідування кримінальної спра­ви про певний вид злочину є систематизовані наукові положення і пропоновані відповідні рекомендації щодо розкриття і розсліду­вання тих діянь, коли довести участь обвинуваченого в їх вчи­ненні неможливо з об'єктивних причин — об'єкт посягання

253

назавжди зник або доступ до нього неможливий. За таких умов проведення огляду місця події фактично нереально, що позбав­ляє можливості суб'єкта криміналістичної діяльності виявити сліди злочину, інші речові докази, з'ясувати обстановку злочину, а також інші обставини, які мають значення для кримінальної справи про злочин. Наприклад, в СРСР мав місце факт, коли в космосі з технічних причин космонавт не зміг увімкнути двигун космічного літального апарата, щоб повернутися на Землю. При цьому він декілька діб розмовляв з допомогою радіозв'язку із землянами, згодом радіозв'язок припинився. Засоби масової інформації повідомили, що космонавт загинув, повертаючись з космосу. Проте це була неправда. Відомі непоодинокі випадки, коли було і є неможливим проведення огляду кораблів підводних човнів, що затонули.

Нетрадиційні методики розслідування злочинів можуть бути обумовлені такими особливостями:

1. вид злочину;

2. спосіб вчинення і приховання злочину;

3. специфічність (незвичайність) залишення злочинцями слідів.

Таким чином, визначення нетрадиційних методик розслідуван­ ня злочинів обумовлюється їх криміналістичною характеристи­ кою. Нетрадиційні методики розслідування злочинів можуть також застосовуватися суб'єктами криміналістичної діяльності в інших випадках. Такі методики застосовуються щодо розслідуван­ ня особливо складних і нескладних злочинів. Усе залежить від слідчої ситуації в розслідуваній кримінальній справі про злочин, інших обставин. • . • ' і