§ 17. Слідчий огляд

Поняття, види огляду та їх характеристика

Кримінально-процесуальне законодавство України передбачає огляди: місця події, місцевості, приміщення, предметів, докумен­тів, поштово-телеграфної кореспонденції, трупа. Практика засвід­чує, що можливий також огляд ексгумованого трупа. Крім цього, фактично існує огляд тварин та їхніх трупів. За своїм правовим змістом, близьким до огляду місця події, є освідування, яке може мати процесуальну та непроцесуальну (судово-медичну) форму (табл. 11).

Огляд — слідча дія, яка полягає в безпосередньому сприйнятті суб'єктами криміналістичної діяльності у визначеному криміналь­но-процесуальною формою порядку об'єктів — місцевості, примі­щення, предметів, документів з метою виявлення слідів злочину та

145

Таблиця 11

Всебічний огляд

	Слідча дія - огляд	Норми КПК України
1	місця події	ч. 2 ст. 190
2	місцевості	ст. 190
3	приміщення	ст. 190
4	предметів	ст. 190
5	документів	ст. 190
6	поштово-телеграфної кореспонденції	ст. 187-1
7	трупа	ст. 192
	крім цього, фактично існує огляд:
8	ексгумованого трупа	192
9	тварин та їх трупів	190

інших речових доказів, з'ясування обставин злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи.

У криміналістичному розумінні огляд — це перш за все способи дослідження, які використовуються вказаними в кримінально-процесуальному законодавстві суб'єктами криміналістичної діяльності у відповідному порядку, на місці події або в іншому міс­ці (кабінеті слідчого тощо).

Огляд місцевості й приміщення як вид огляду, окремий від міс­ця події, проводиться у випадках, коли дана ділянка місцевості чи приміщення безпосередньо не зв'язані з подією злочину, чи цей зв'язок тільки передбачається, але доцільно їх досліджувати для можливого виявлення даних, що мають значення для справи. На­приклад, може бути оглянуто лісопарк для можливого виявлення знарядь злочину. Приміщення може бути оглянуто для можливого виявлення предметів чи слідів злочину, наприклад, у кімнаті, де проживала особа, що зникла без вісті. Огляди місцевості й примі­щення, як правило, не складні й особливих тактичних прийомів не вимагають, крім елементарної послідовності. При необхідності можуть бути застосовані тактичні прийоми, рекомендовані для огляду місця пригоди, тим більше, що точних меж між оглядом місця події та оглядом місцевості й помешкання в конкретному випадку може і не бути.

Трапляється, що злочини учиняються із застосуванням вибухо­вих пристроїв, а місцем події є місцевість або приміщення. З цих та інших причин у криміналістиці побутує поняття «огляд місця

146

вибуху» - слідча дія, яка проводиться (після впевненості,- за участі спеціаліста-сапера, вибухотехніка,- у безпеці роботи) з ме­тою виявлення, фіксації та вилучення слідів вибуху — пошкодже­них об'єктів, а також трупів людей, тварин, з'ясування обстановки діяння та інших обставин, що мають значення для кримінальної справи про злочин.

Огляд предметів, документів, поштово-телеграфної кореспон­денції вимагає уважності і вміння застосовувати науково-технічні засоби, необхідності дотримуватись елементарної послідовності станів огляду.

Огляд предметів і документів — це слідча дія, яка полягає у вив­ченні та дослідженні предметів, документів з метою виявлення і фіксації тих ознак, що надають їм виразу речових доказів, які ма­ють значення для правильного вирішення кримінальної справи про злочин.

Огляд кореспонденції проводиться за рішенням суду в установі зв'язку за участю понятих з числа службовців цієї установи, а за необхідності — за участю спеціаліста. Слідчий у присутності вказа­них осіб відкриває і оглядає затриману кореспонденцію. Про ко­жен випадок проведення огляду кореспонденції слідчий складає протокол.

Огляд трупа, в більшості випадків, є частиною огляду місця по­дії. Буває, що труп оглядається окремо від огляду місця події, нап­риклад, у випадках, коли до прибуття слідчого на місце події труп доставляється в морг, чи коли проведено ексгумацію, тобто труп виймається з місця поховання для його огляду. За таких умов необ­хідна уважність і дотримання послідовності в діях слідчого відпо­відно до рекомендацій судово-медичного експерта чи найближчо­го лікаря, які беруть участь в огляді трупа.

Огляд трупа (зовнішній) - це слідча дія, що має свої особливос­ті, проводиться за участю не менше двох понятих, судово-медич­ного експерта, а за неможливості його викликати — запрошується найближчий лікар на місце знаходження трупа з метою виявлення ознак, які дозволяють встановити особу потерпілого, наявність, характер слідів, пошкоджень на тілі, одязі, час, місце, причини і обставини смерті.

При огляді місця події слідчий особисто досліджує відповідне місце, виявляючи сліди злочину та інші речові докази.

Огляд місця події — це різновидність слідчого огляду — невід­кладна слідча дія, що складається з безпосереднього сприйняття суб'єктом криміналістичної діяльності обстановки місця події з метою виявлення, фіксації та вилучення слідів і речових доказів, а також встановлення інших обставин, що мають значення для справи.

147

Завдання огляду місця події повністю збігається із завданням кримінального судочинства. Кримінально-процесуальне законо­давство доручає суб'єктам криміналістичної діяльності проведен­ня огляду. Отже, відповідно до цього основними завданнями огля­ду місця події є:

1. з'ясування обставин злочину, його механізму та інших об­ ставин;

2. фіксація обстановки місця події для його юридичного за­ кріплення;

3. виявлення, фіксація, вилучення матеріальних слідів злочину: слідів ніг, рук, знарядь пролому, транспортних засобів і т. ін., плям крові, інших речовин, предметів, залишених злочинцем, а також знарядь злочину тощо.

У конкретних випадках завдання огляду місця події можуть бути ускладнені, їх ще називають спеціальними. Виконання спе­ціальних завдань огляду місця події суб'єктами криміналістичної діяльності може також стосуватися:

1. установлення можливості додаткового отримання даних про обставини злочину з джерел, що перебувають за межами місця по­ дії (наприклад, установлення того, що могли бачити громадяни з вікон сусіднього будинку);

2. з'ясування умов, що сприяли вчиненню злочину, для вжи­ вання заходів щодо їх усунення;

3. вживання заходів оперативно-розшукового характеру за «га­ рячими слідами» у зв'язку з даними, отриманими під час огляду;

4. установлення того, які сліди злочину можуть виявитися на ті­ лі й одязі тощо.

З огляду місця події можна отримати дані про суб'єктивний бік злочину, наприклад, якщо обстановка місця події свідчить про умисний характер діяння, його мету. У ході огляду місця події мож­на зібрати дані про суб'єкт злочину, зокрема, сліди можуть указу­вати на те, що злочин вчинив чоловік високого зросту (приблизне співвідношення довжини ступні до росту — 1:7), наявність недо­палків може свідчити про те, що це людина, яка палить. Аналіз норм кримінально-процесуального закону, які врегульовують проблематику слідчого огляду, дозволяє зробити висновок, що огляд місця події проводиться у таких випадках:

1) коли для розслідування кримінальної справи про злочин має значення обстановка місця події;

2) коли є можливість виявити на місці матеріальні сліди злочину. Практика засвідчує, що в основному огляд місця події прово­ диться у певних випадках. Найтиповішими випадками є:

1. виявлення трупа з ознаками насильницької смерті;

2. наїзду транспортних засобів на людей;

148

3. нещасного випадку з людьми в результаті недотримання пра­ вил охорони праці, техніки безпеки і суспільної безпеки;

4. розбійного нападу, пограбування;

5. зґвалтування;

6. аварії на транспорті, виробництві, будівництві;

7. пожежі;

8. знищення чи пошкодження державного і громадського май­ на (загибель тварин);

,. 9) крадіжки з проникненням; ї 10) хуліганства, де залишилися матеріальні сліди, і . Результативність огляду місця події багато в чому залежить від точної й детальної фіксації зазначеного процесу. Це означає, що протокольні записи мають бути повними і зрозумілими. Суб'єкт криміналістичної діяльності не робить будь-яких висновків у про­токолі огляду, він лише констатує очевидні факти. Протокол огля­ду місця події складається з трьох частин: вступної, описової та кінцевої. Крім того, протокол огляду місця події має відповідати типовим правилам кримінально-процесуальної та криміналістич­ної форми. Це означає, що вимоги до протоколу огляду місця події можна класифікувати на два види. До першої групи (кримінально-процесуальної) віднесено вимоги, відповідно до яких протокол має бути складений так, щоб цілком задовольняти умови суто кри­мінально-процесуального порядку. До другої групи — вимоги ви­ключно криміналістичного характеру: мавикзія, послідовність огляду. Наприклад, огляд місця події під водою, у морі, уночі, в умовах дощу, у небезпечній зоні, на баштовому крані тощо.

У протоколі мають бути описані всі сліди, предмети, що вияв­лені на місці події, котрі можуть мати значення для швидкого і повного розкриття злочинів, а також, у разі необхідності,— для від­творення обстановки й обставин події. Для фіксації обстановки місця події, окремих слідів і предметів, що можуть бути речовими доказами, застосовується фотографічний метод, а також методи кіно-, відеозапису. У ході огляду місця події для фіксації слідів ви­користовуються методи, що базуються на застосуванні різних слі-докопірувальних і слідозакріплюючих матеріалів — спеціальні порошки, дактилоплівка, а для роботи з об'ємними слідами — по­лімерні матеріали, пасти «К», «У», зубопротезні пасти, гіпс тощо. У необхідних випадках при огляді місця події суб'єкт криміна­лістичної діяльності складає план і креслення.

Слідчий огляд прийнято класифікувати за різними ознаками, але в основному за: предметом, об'єктом, порою року, часом про­ведення, сукупністю двох і більше ознак:

1) за предметом проведення — огляд місцевості, приміщень, житла, предметів, вогнепальної й холодної зброї, документів, тва-

149

рин та їхніх трупів, зовнішній огляд трупів, зовнішній огляд ексгу­мованих трупів, огляд живих людей (освідування);

2. за об'єктом проведення — основний, додатковий;

3. за порою року, з урахуванням періодів у річному циклі роз­ витку природи — весняний, літній, осінній, зимовий;

4. за часом проведення — початковий, повторний;

5) за сукупністю двох і більше ознак — комбінований, поєднаний. Початковий (первинний) слідчий огляд — це процесуальна дія,

яка становить собою перший, але всебічний, повний і об'єктив­ний етап дослідження з метою виявлення слідів злочину, інших речових доказів та обставин, що підлягають доказуванню в кримі­нальній справі. Початковий слідчий огляд є низовою, однак авто­номно-процесуальною формою проведення огляду. У процесі проведення слщчого огляду з різних причин можливе тимчасове його припинення. Але про це має бути обов'язково зазначено в

протоколі.

Додатковий слідчий огляд — це самостійна процесуальна дія, яка є доповненням початкового (первинного) огляду і проводиться з метою встановлення раніше не виявлених слідів злочину, інших речових доказів та обставин, що підлягають доказуванню в кримі­нальній справі. Проведення додаткового слідчого огляду обумов­люється об'єктивними і суб'єктивними причинами. До об'єктив­них причин віднесено: нововиявлені обставини, слідчі ситуації, тактичні та оперативно-тактичні мотиви. До суб'єктивних - нера­ціональна (неякісна) процесуально-криміналістична діяльність компетентних суб'єктів (слідчого, начальника слідчого відділу, експерта, прокурора-криміналіста).

Повторний слідчий огляд — це самостійно-додаткова форма про­цесуальної дії, спрямована на дослідження слідів злочину, інших речових доказів та обставин, які підлягають доказуванню в кримі­нальній справі, а її суть полягає в тому, що вона проводиться вдру­ге і повністю подібна до попереднього огляду. Повторний слідчий огляд проводиться, наприклад, у тих випадках, коли початковий (первинний) огляд тривав у несприятливих природних або соціальних умовах: низька температура, сніг, дощ, ніч, скупчення людей, військові дії та ін.

Порядок (мавикзія) проведення слідчого огляду

Мавикзія (ма — майстерність, ви — використання, к — криміна­лістичних, з — знань) — порядок виконання окремих процесуаль­них дій, у тому числі дослідчої перевірки, явки з повинною, огля­ду місця події, порушення кримінальної справи тощо,— як систе­ма наукових положень, рекомендацій, розроблених і спрямованих

150

на виявлення матеріальних та ідеальних слідів злочину, інших ре­чових доказів, з'ясування обстановки його вчинення, а також ін­ших обставин, які мають значення для кримінальної справи. Мавикзія виконання окремих процесуальних дій до порушення кримінальної справи про злочин як сукупність криміналістичних засобів характерна для проведення огляду, складання протоколу в разі явки особи з повинною, заяви або повідомлення представни­ків влади чи окремих громадян про вчинений або підготовлений злочин. Адже явка з повинною не є слідча, а процесуальна дія, і від того, як саме детально буде викладено зроблену особою заяву, ба­гато що залежить від компетентності суб'єкта криміналістичної

діяльності.

Традиційно вважається, що огляд місця події є складовою кри­міналістичної тактики — розділу науки криміналістики. Сутність тактики огляду місця події (слідчого огляду) визначалася як систе­ма наукових положень і розроблених на їхній основі рекоменда­цій, що мали основним своїм завданням збирання і дослідження доказів відповідно до чинної кримінально-процесуальної форми. Якщо брати до уваги загальнотеоретичну концепцію тактики як способів, прийомів досягнення певної мети (лінія поведінки слід­чого), то із зазначеними положеннями проблематика тактики огляду місця події повністю узгоджується. Проте, коли питання тактики слідчого огляду розглядати з конкретних позицій, тобто реальних тактико-криміналістичних прийомів, виникають істотні зауваження. Ці зауваження фактично повністю спростовують можливість використання теоретичного поняття «тактика слідчо­го огляду». Адже криміналістична тактика є характерною щодо провадження слідчих дій при розслідуванні злочинів як засіб для подолання будь-якої діяльності, спрямованої всупереч виконанню завдань кримінального судочинства.

Однак у прямому розумінні при слідчому огляді як процесуаль­ній діяльності відповідного суб'єкта безпосередній опір не чинить­ся. Є об'єкт огляду і є суб'єкти криміналістичної діяльності (слід­чий, начальник слідчого відділу, експерт, прокурор-криміналіст). Щоправда, при огляді місцевості, приміщення, трупа протидія слідчому може проявлятися у формі засобів маскування вчиненого злочину: способів, прийомів, заходів, спеціальних дій, виконаних злочинцями в минулому, щоб приховати, прикрити, зробити непо­мітними для інших свої злочинні діяння.

Наприклад, з метою вбивства бізнесмена Ж. його конкуренти розробили і реалізували такий план. їхня співробітниця К. запро­сила Ж. у гості до приватного будинку. Коли у вечірній час Ж. при­був на вказане для зустрічі місце, К., перебуваючи на другому по­версі та використовуючи спеціальний металевий предмет у вигляді

151

палиці, почала подавати ним ключ для Ж., щоб він начебто відім­кнув вхідні двері та увійшов до будинку. Використовуючи елект­ричний струм, злочинці заподіяли смерть Ж. Далі, злочинці обірва­ли на вуличній електромережі дріт і перенесли туди труп потерпі­лого, сподіваючись, що таким способом введуть в оману інших, у тому числі й суб'єктів криміналістичної діяльності.

Безперечно, злочинці вчинили протидію слідчому при огляді ним місцевості й трупа, але, як бачимо, така протидія чинилася до процесуальної діяльності слідчого та була реалізована у формі засо­бів і способів маскування вчиненого умисного вбивства. Дотриму­ючись порядку послідовності та напрацьованих правил проведення огляду місця події, слідчий помилково не сприйняв за дійсність інсценовані злочинцями дії під нещасний випадок, і злочин з ча­сом було розслідувано та розкрито.

Те, що поняття «тактика слідчого огляду» в криміналістиці є не­доцільним, підтверджується суто процесуальними чинниками. Огляд місця події є терміновою дією, що потребує негайного вико­нання, а її невчасне виконання, із запізненням, як правило, приз­водить до втрати доказів, які підтверджують істинність подій зло­чину, інших обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі. Якщо кримінально-процесуальне законодавство передба­чає, що огляд місця події є єдиною, винятковою слідчою дією, яка може бути проведена до порушення кримінальної справи про зло­чин, то це означає, що із загальних правил криміналістичної так­тики має бути виняток. Про яку тактику слідчої дії може йтись, як­що кримінальна справа про злочин не порушена?

Викладене дає підстави зробити об'єктивний висновок про не­обхідність запровадження в криміналістиці такого поняття, як «мавикзія», у тому числі мавикзія проведення слідчого огляду.

Методи дослідження, в процесі проведення огляду

Методи (як способи мавикзії) дослідження в процесі прове­дення огляду є впорядкованою сукупністю правил пізнання — безпосереднього виявлення суб'єктом криміналістичної діяль­ності слідів злочину та інших обставин, що підлягають доказу­ванню в кримінальній справі.

Проведення слідчої дії — огляду передбачає комплекс, систему методів дослідження. Водночас, сам огляд також є одним із мето­дів дослідження, наприклад, відтворення будь-якого явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою його вивчення. Метод огляду в сукупності з іншими методами — орі-

152

єнтація на місцевості, виміри, порівняння тощо — використову­ється, зокрема, при проведенні такої слідчої дії, як відтворення обстановки й обставин події. Метод огляду часто використову­ється також в експертній діяльності при проведенні дослідів з ме­тою перевірки об'єктивної можливості існування або характеру будь-яких дій, фактів, явищ, обставин у розслідуванні кримі­нальної справи про злочин. Однак експертна діяльність може бу­ти матеріалізованою в разі призначення слідчим відповідної екс­пертизи. Зміст методу огляду в загальнонауковому розумінні пов­ністю збігається з методом як способом мавикзії дослідження в процесі проведення слідчого огляду. Водночас, методи слідчого огляду, тобто визначені кримінально-процесуальною формою діяльності, мають свої типові ознаки, які є сукупністю взає­мозв'язаних способів та прийомів доцільного, раціонального виконання завдань кримінального судочинства. Така єдність ука­заних правил є неподільною, а їх сумарна кількість становить ме­тодику дослідження в процесі проведення огляду.

Методи (як способи мавикзії) проведення огляду можна виок­ремлювати за різними ознаками: глибиною, повнотою, характе­ром, послідовністю застосування засобів дослідження тощо. За глибиною методу дослідження (мавикзії) проведення огляду до­цільно класифікувати на огляд — детальний та загальний; за пов­нотою дослідження — вибірковий і суцільний; за характером — динамічний і статичний; за послідовністю застосування засобів дослідження — концентричний, ексцентричний, фронтальний, секторний і вузловий.

Метод (мавикзія) детального дослідження об'єкта і предмета при огляді полягає в тому, що процес виявлення слідів злочину, інших речових доказів та обставин, що підлягають доказуванню в кримі­нальній справі, триває поступово, поетапно (окремими елемента­ми), але комплексно — всебічно, повно й об'єктивно.

Метод (мавикзія) загального дослідження об'єкта і предмета при огляді — це по суті оглядова стадія, коли відбувається основне, без подробиць, сприймання, аналіз і синтез (єдність, цілісність обста­вин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі, прогнозу­вання щодо виявлення слідів злочину та інших речових доказів і обставин, які мають значення для справи, з'ясування обстановки злочину).

Метод (мавикзія) вибіркового дослідження об'єкта і предмета при огляді є не суцільним, а частковим, він обирається слідчим з урахуванням виявлених слідів злочину та інших речових доказів. Метод вибірковості дає змогу перевірити результативність (якість) прогнозування слідчого, яке було здійснено ним на оглядовій ста­дії (метод загального дослідження).

153

Метод (мавикзія) суцільного дослідження об'єкта і предмета при огляді — це єдиний процес у часі й просторі, який не перериваєть­ся як слідча дія, а витворюється завдяки послідовності й позбавле­ний будь-якої роздвоєності чи розгалуженості.

Метод (мавикзія) динамічного дослідження при огляді означає, що процесуальне вивчення об'єкта і предмета триває в стані руху (у тому числі з використанням необхідних засобів), але докладена до них фізична та будь-яка інша сила не повинні впливати на їхню форму і зміст.

Метод (мавикзія) статичного дослідження при огляді є проти­лежним динамічному методу і застосовується щодо об'єкта і пред­мета за умови, що вони перебувають у стані спокою, рівноваги. Метод статичного дослідження далеко не завжди передує іншим методам мавикзії. Усе залежить від предмета слідчого огляду.

Метод (мавикзія) концентричного дослідження об'єкта і предме­та огляду застосовується на великих ділянках місцевості й характе­ризується тим, що слідчий здійснює процес відповідного пізнання за принципом — з місць, віддалених від центру події злочину, до його центру, що має значення для розкриття та розслідування зло­чину.

Метод (мавикзія) ексцентричного дослідження об'єкта і предме­та огляду — це спосіб, сутність якого полягає в діяльності слідчого за зворотним принципом — від центру події злочину або події, що має значення для його розкриття і розслідування, до місць, відда­лених від нього.

Метод (мавикзія) фронтального дослідження об'єкта і предмета огляду передбачає проведення такого пізнання одночасно, різ­ними способами і засобами, з переміщенням суб'єктів криміналіс­тичної діяльності єдиною смугою. Метод фронтального дослі­дження при проведенні огляду місця події також використовуєть­ся в основному на великих ділянках місцевості.

Метод (мавикзія) секторного дослідження об'єкта огляду і пред­мета огляду передбачає проведення зазначеного осягнення на певних ділянках місцевості частинами, поетапно, але всебічно та повно. При секторному методі огляду значних ділянок місцевості бажано використовувати компас.

Метод (мавикзія) вузлового дослідження об'єкта і предмета огля­ду як криміналістичний спосіб рекомендує попередньо площину, що підлягає вивченню, поділити на найбільш скупчені місця, де відбулися події злочину, інші події, що мають значення для його розкриття і розслідування. Але все ж таки вузловий метод засто­совується з метою пошуку слідів злочину та інших речових дока­зів, наприклад, елементів предметів одягу і особистих речей по­терпілих, підозрюваних, куль, гільз, набоїв, холодної зброї тощо.

154