- •За редакцією м.Ф.Шмиголя та о.В.Сулима
- •Тема 1. Філософія, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •Своєрідність філософії та її основне питання
- •Філософія як світогляд
- •Філософія: наука чи мистецтво?
- •Функції філософії та її сенс
- •План семінарського заняття
- •18.Хто із філософів вважав, що справжня філософія є не та, що досліджує об’єкти, а та , що боліє сенсом життя та особистою долею?
- •19.Хто із німецьких філософів вважав, що філософія – це “знання заради спасіння” на противагу “знанню заради панування”?
- •20.Кому з філософів хх століття належить метафорична характеристика філософії як “Нічийної Землі”?
- •Першоджерела до вивчення теми Аристотель. Метафизика
- •Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
- •Декарт р. Начала философии.
- •Кант и. Логика.
- •Гегель г. Лекции по истории философии
- •Маркс к. Передовица в № 179 "кÖlnische Zeitung"
- •Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Ницше ф. По ту сторону добра и зла
- •Рассел б.История западной философии.Введение
- •Бердяев н.А.Философия свободы. Смысл творчества
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тема 2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість.
- •Класичний період античної філософії: софісти, Платон, Аристотель
- •Занепад та згасання античної філософії (пізньоантичний період)
- •План семінарського заняття:
- •ПЕршоджерела до вивчення теми Платон. Государство
- •Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
- •Сенека а.Л. О счастливой жизни
- •Эпиктет. В чем наше благо
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 3. Філософія середньовіЧчя та доби відродження
- •Основні риси середньовічної філософії
- •Онтологія та гносеологія. Реалізм та номіналізм у середньовічній філософії.
- •Середньовічна схоластика. Т. Аквінський як систематизатор схоластики
- •Етичні погляди епохи Середньовіччя
- •Головні риси філософії епохи Відродження
- •Етичні погляди епохи Відродження
- •План семінарського заняття
- •- Абеляр; - Августін Блаженний; - Григорій Нісський; - Еріугена; - Боецій.
- •Першоджерела до вивчення теми Августин а. О Граде Божьем
- •Августин а. Об истинной религии
- •Августин а. Исповедь
- •Августин а. О количестве души
- •Аквинский ф. Сумма теологии
- •Аквинский ф. Сумма против язычников
- •Бруно Дж. Диалоги. Диалог второй
- •Макиавелли н. Государь
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 4. Філософія нового часу (хvіі - хvііі ст.)
- •Передумови та основні риси філософії Нового часу
- •Емпіризм у філософії Нового часу: ф. Бекон
- •Раціоналізм: р. Декарт, б.Спіноза
- •Просвітництво
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Бэкон ф. Новый органон
- •Декарт р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
- •Гоббс т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского
- •Кондорсе ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 5. Німецька класична філософія
- •Суб’єктивний ідеалізм і. Канта
- •Абсолютний ідеалізм г. Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми
- •Кант и. Основы метафизики нравственности
- •Кант и. Критика практического разума
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг. Введение
- •Фейербах л. Сущность христианства
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 6. Філософія марксизму
- •Передумови виникнення філософії марксизму та його основні ідеї
- •Марксистська концепція людини
- •Матеріалістичне розуміння суспільства
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела для вивчення теми Маркс к. Капитал. Предисловие ко второму изданию.
- •Маркс к.Экономическо-философские рукописи 1844 г.
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 7. Традиції та особливості розвитКу філософської думки в україні
- •Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •Розвиток філософії у Києво-Могилянській Академії
- •Філософське вчення г.Сковороди
- •Філософія Памфіла Юркевича
- •Філософія української революційної демократії
- •Філософські погляди д.Чижевського
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Сковорода г. Диалог: имя ему — потоп Змиин. Начальная дверь к христианскому добронравию
- •Юркевич п. Сердце и его значение в духовной жизни человека, по учению слова Божия
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 8. Тенденції розвитку сучасної світової філософії Зміст теми:
- •§1. АналітичнИй напрямок у філософії хіх-хх ст. 1. Неопозитивізм. 2. Постпозитивізм. 3. Прагматизм. 4.Герменевтика.
- •§ 2. Антропологічний напрямок у філософії хіх-хх століття. 1. «Філософія життя». 2. Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм. 3. Філософія екзистенціалізму.
- •Неопозитивізм
- •Постпозитивізм
- •Прагматизм
- •Герменевтика
- •Філософія життя
- •Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм
- •Філософія екзистенціалізму
- •План семінарського заняття
- •1.До загальних особливостей філософії хх століття можна віднести:
- •2.До напрямів сцієнтистської філософії хх століття належать:
- •3.Які висловлювання є характерними для прагматизму?
- •Першоджерела до вивчення теми ШопенгауЭр а. Афоризмы житейской мудрости
- •Жан Поль Сартр. Экзистенциализм — это гуманизм.
- •Камю а. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Модуль іі. Основні проблеми філософІї
- •Тема 9. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •Буття як вихідна категорія філософії
- •Буття як загальний зв’язок та взаємодія. Ідея розвитку
- •Філософські категорії як інструмент пізнання світу
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми ф.Энгельс. Старое предисловие к анти-дюрингу. О диалектике
- •Гегель г. В. Ф. Наука логики
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 10. СвідомісТь, її структура. Проблема ідеального
- •Філософське вчення про дух, душу, свідомість.
- •Структура свідомості. Самосвідомість та рефлексія
- •Свідомість та мозок. Проблема ідеального
- •Суспільна свідомість та її основні форми
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Фрейд з. Введение в психоанализ. Лекции
- •Юнг к. Г. Об архетипах коллективного бессознательного
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика повідомлень та рефератів
- •Література
- •Тема 11. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу
- •Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
- •Філософська теорія істини. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Наукове пізнання: рівні, форми, методи
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів та доповідей
- •Література
- •Тема 12. Логіка: Закони і форми правильного мислення.
- •Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Поняття як форма мислення
- •Індивідуальні завдання
- •Судження
- •Індивідуальні завдання
- •Основні формально-логічні закони
- •Умовивід як форма мислення
- •Якщо а, то b; Якщо b, то с; Отже, якщо а, то с.
- •Якщо а, то в; не-в; Отже, не-а
- •Індуктивні умовиводи
- •Умовиводи за аналогією
- •Індивідуальні завдання
- •Елементи теорії аргументації.
- •Індивідуальні завдання:
- •План семінарського заняття
- •Література
- •Філософія особистості
- •Структура та типи особистості
- •План семінарського заняття
- •2.Які з наведених положень відповідають уявленням середньовічних філософів про походження зла у світі?
- •14.Що означає поняття індивідуальності у філософії особистості?
- •15.Які із означених характеристик можна віднести до особистості?
- •Першоджерела до вивчення теми Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
- •Фромм э. Человек для самого себя
- •Неплодотворные ориентации
- •3. Плодотворная ориентация
- •К.Г.Юнг. Психологические типы
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 14. Етичні виміри буття особистості
- •Моральна мотивація та ціннісні орієнтації
- •Проблема морального вибору: структура вчинку
- •Співвідношення моральної мети і засобів
- •Основні категорії етики Добро і зло
- •Свобода та відповідальність
- •Обов’язок і совість
- •Честь і гідність
- •Страждання та співчуття
- •Сенс життя та щастя
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Фромм э. Бегство от свободы
- •Аббаньяно н. Мудрость жизни
- •Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
- •Франкл в. Человек в поисках смысла
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 15. СуспільстВо як система, що розвивається
- •Специфіка філософського аналізу суспільства
- •Проблема суспільної закономірності
- •Об’єктивне та суб’єктивне в суспільних процесах
- •Форми суспільного життя
- •План семінарського заняття
- •11.Які з перерахованих явищ відносяться до суспільного буття?
- •12.Які з перерахованих явищ відносяться до суспільної свідомості?
- •13.Які з форм суспільної свідомості виникають в класовому суспільстві?
- •Першоджерела до вивчення теми Маркс к. К критике политической экономии. Предисловие
- •Маркс к., Энгельс ф. Немецкая идеология
- •Франк с. Д. Духовные основы общества
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 16. Суспільний прогрес і проблеми сучасності
- •Філософія історії як напрям філософського знання
- •Проблема суперечливості суспільного прогресу та її морально-етичні аспекти
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Гегель г. В. Ф. Философия истории
- •Швейцер а. Благоговение перед жизнью как основа этического миро- и жизнеутверждения
- •Шпенглер о. Закат Европы
- •Тойнби а. Постижение истории
- •Печчеи а. Человеческие качества
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література:
Проблемно-пошукові завдання
1. Охарактеризуйте соціально-економічні, природничо-наукові і теоретичні передумови виникнення філософії марксизму.
2. Визначити, які філософські ідеї Г.Гегеля та Л.Фейєрбаха вплинули на формування марксистської філософії.
3. Визначте основні категорії, що виражають сутність матеріалістичного розуміння історії (за роботою К.Маркса “К критике политической экономии. Предисловие.)
4. Охарактеризувати корінну відмінність діалектичного методу Г.Гегеля та К.Маркса (за роботами: К. Маркс «Капитал. Предисловие ко второму изданию»; Ф.Энгельс. “Старое предисловие к Анти-Дюрингу”).
5.Проаналізувати, в чому, за К.Марсом, полягає сутність відчуження людини і які шляхи його подолання.
Тематика доповідей та рефератів
1.Передумови виникнення марксизму.
2.Вплив філософських поглядів Г.Гегеля та Л.Фейєрбаха на формування марксистського вчення.
3.Вчення К.Маркса про людину.
4.Марксистська концепція практики.
5.Марксистське вчення про суспільно-економічні формації.
6.Марксизм: історія та сучасність.
Література
Енгельс Ф. Стара передмова до "Анти-Дюринга". Про діалектику //Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т.20.
Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії //Твори. Т.21.
Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року //Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т.42.
Маркс К Тези про Фейєрбаха. //Твори. Т. 3.
Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія. Розділ 1 //Твори. Т.3.
Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. М., 1991.
Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма. М.: 1986.
Тема 7. Традиції та особливості розвитКу філософської думки в україні
Зміст теми: 1. Основні етапи розвитку філософської думки в Україні. 2. Розвиток філософії у Києво-Могилянській Академії. 3. Філософське вчення Григорія Сковороди. 4. Філософія П. Юркевича. 5. Філософія української революційної демократії. 6. Філософські погляди Д.Чижевського.
Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
Українська філософська думка розвивалась в органічному зв’язку з всесвітнім філософським процесом. Становлення української філософської думки відбулося в рамках культури Київської Русі. Філософська свідомість в Київській Русі склалась в результаті діалогу традиційної міфопоетичної свідомості і візантійського християнства, насиченого елементами давньогрецької філософії. Введення християнства залучило Русь до світової культури. Притаманне християнству шанобливе ставлення до тексту і сприйняття усього світу як книги, що містить істину, стимулювало до міркувань над глибинними, прихованими смислами слів, напружену інтелектуальну діяльність.
Для києво-руського «любомудрія» характерні такі риси:
- домінування екзистенціальних мотивів, гостро-емоційне переживання поточного моменту життя, лірико-поетичне сприйняття природи; несхильність до абстрактного, відірваного від життя теоретизування;
- своєрідний антропоцентризм: головним предметом філософствування виступає з'ясування сенсу існування "Я" людини;
- пріоритет "серця" над "головою", кордоцентризм - органом збагнення істини тут виступає "серце";
- тенденція до пошуку істини в тексті, у слові, а не в речах зовнішнього світу.
Філософська думка періоду Київської Русі виражена в таких основних джерелах: "Повість временних літ" (кін. Х ст.) "Слово о полку Ігореві», "Ізборники Святослава" 1073 і 1076 рр. "Повчання Володимира Мономаха", "Притчі про людську душу" Кирила Туровського, "Моління Данила Заточника", "Слово про Закон і Благодать" київського митрополита Іларіона (XI ст.)
Філософія XIV-XVI ст.
Це період послаблення значення Києва як центра Києворуської держави, татаро-монгольської навали. Татаро-монголи були присутні на українських землях менше 100 років; в результаті постійних руйнувань і насильства, в свідомості стало домінувати уявлення про минущість матеріально-земних благ. Поруч з образом козака - захисника Вітчизни в народних думах виникає також образ "героя духу" - святого, котрий виявляє стійкість перед лицем "тлінності" світського буття. В українських землях поширюється агіографічна література (житія святих); центральний герой "житія" - святий, що бореться з дияволом, який його спокушає; ця боротьба - спосіб досягнення святості.
В агіографічній літературі виражається одна з найяскравіших рис української світоглядної ментальності - екзистенціальна орієнтація на внутрішнє, на духовне життя людини. В Україні поширюються ідеї ісіхазму (грець. - спокій, німота) - безпосереднього ірраціонального єднання людини з богом шляхом внутрішнього самозаглиблення, очищення розуму.
У цей період розвивається також література полемістів, що боролися зі спробами ополячити український народ і привести його в католицьку віру. Найвідоміший з полемістів - Іван Вишенський (XVI- поч.XVII ст.). В центрі уваги його філософії - "духовна" людина, оскільки тільки в дусі можливе спілкування людини з Богом, яке може бути досягнуто тільки шляхом щиросердечного осяяння. Вишенський вбачав завдання філософії не в абстрактному теоретизуванні, а в тому, щоб навчити людину праведному життю.
Важливим центром розвитку української філософії цього періоду був Острозький культурно-освітній центр. Пізніше таким центром стає Києво-Могилянський колегіум, який згодом став Києво-Могилянською академією - першим вищим навчальним закладом східних слов’ян. Славу Академії склали такі професори філософії як І.Гізель, С.Яворський, Т.Прокопович, М.Козачинський та ін. Більшість мислителів Академії тяжіли до моральної філософії, екзістенціально-гуманістичних мотивів.
Класичний період розвитку української філософії: XVII-XIX ст.
Засновником, української класичної філософської традиції виступив Г.Сковорода (XVII ст.). Він вважав, що головне в людині - не стільки її "теоретичні" пізнавальні можливості, скільки емоційно-вольове єство його духу - серце - з якого виростає і думка, і прагнення і світовідчуття. Будучи засновником української класичної філософської традиції, Сковорода мав також великий вплив на формування філософської думки в Росії.
Українська "університетська" філософія XIX ст.
У 1817 р. припиняє своє існування Києво-Могилянська академія, створюються університети і ліцеї: Харківський університет, Київський університет, Рішел’євський ліцей в Одесі (пізніше - Новоросійський університет) та ін. Українська світоглядна культура цього періоду зберігає свою екзістенціально-гуманістичну спрямованість, але розвивається під сильним впливом західноєвропейської філософії.
Екзистенціально-кордоцентричну лінію продовжили у своїй творчості такі українські мислителі XIX ст. як М.Костомаров -історик, письменник, П.Куліш - історик, культурний діяч, Т.Шевченко - поет і художник (члени Кирило-Мефодієвського товариства, що ставило своєю метою утворення федерації вільних слов’янських республік), Памфіл Юркевич, який вважав унікальним та неповторним в людині серце.
Важливою ланкою в розвитку української класичної філософії XIX ст. стала філософія мови О.Потебні, який досліджує мову в контексті таких понять як "народ", "нація".
Новітня українська філософія XX ст.
Докласичний і класичний періоди розвитку філософії в Україні створили в Києві стійку екзистенціально-кордоцентричну домінанту у світогляді. Під впливом цієї атмосфери розвивалася російськомовна київська екзистенціальна філософія початку XX ст. - М.Бердяєв, Л.Шестов. Бердяєв разом із Шестовим стояли біля джерел європейського екзистенціалізму. Романтично-екзистенціальна спрямованість характерна також для творчості Лесі Українки (1871-1913) та М.Коцюбинського (1864-1913).
У 20-і роки XX ст. в українській філософії мав місце культурно-філософський підйом. Найбільш яскравий представник цього періоду – В.Юринець (1891-1937).
У 60-і роки центром розвитку філософських досліджень в Україні стає Київський університет і Інститут філософії. В центрі досліджень П.Копніна та В.Шинкарука - вивчення пізнавальних можливостей людини, світоглядно-гуманітарна переорієнтація філософії.