- •За редакцією м.Ф.Шмиголя та о.В.Сулима
- •Тема 1. Філософія, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •Своєрідність філософії та її основне питання
- •Філософія як світогляд
- •Філософія: наука чи мистецтво?
- •Функції філософії та її сенс
- •План семінарського заняття
- •18.Хто із філософів вважав, що справжня філософія є не та, що досліджує об’єкти, а та , що боліє сенсом життя та особистою долею?
- •19.Хто із німецьких філософів вважав, що філософія – це “знання заради спасіння” на противагу “знанню заради панування”?
- •20.Кому з філософів хх століття належить метафорична характеристика філософії як “Нічийної Землі”?
- •Першоджерела до вивчення теми Аристотель. Метафизика
- •Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
- •Декарт р. Начала философии.
- •Кант и. Логика.
- •Гегель г. Лекции по истории философии
- •Маркс к. Передовица в № 179 "кÖlnische Zeitung"
- •Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Ницше ф. По ту сторону добра и зла
- •Рассел б.История западной философии.Введение
- •Бердяев н.А.Философия свободы. Смысл творчества
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тема 2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість.
- •Класичний період античної філософії: софісти, Платон, Аристотель
- •Занепад та згасання античної філософії (пізньоантичний період)
- •План семінарського заняття:
- •ПЕршоджерела до вивчення теми Платон. Государство
- •Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
- •Сенека а.Л. О счастливой жизни
- •Эпиктет. В чем наше благо
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 3. Філософія середньовіЧчя та доби відродження
- •Основні риси середньовічної філософії
- •Онтологія та гносеологія. Реалізм та номіналізм у середньовічній філософії.
- •Середньовічна схоластика. Т. Аквінський як систематизатор схоластики
- •Етичні погляди епохи Середньовіччя
- •Головні риси філософії епохи Відродження
- •Етичні погляди епохи Відродження
- •План семінарського заняття
- •- Абеляр; - Августін Блаженний; - Григорій Нісський; - Еріугена; - Боецій.
- •Першоджерела до вивчення теми Августин а. О Граде Божьем
- •Августин а. Об истинной религии
- •Августин а. Исповедь
- •Августин а. О количестве души
- •Аквинский ф. Сумма теологии
- •Аквинский ф. Сумма против язычников
- •Бруно Дж. Диалоги. Диалог второй
- •Макиавелли н. Государь
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 4. Філософія нового часу (хvіі - хvііі ст.)
- •Передумови та основні риси філософії Нового часу
- •Емпіризм у філософії Нового часу: ф. Бекон
- •Раціоналізм: р. Декарт, б.Спіноза
- •Просвітництво
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Бэкон ф. Новый органон
- •Декарт р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
- •Гоббс т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского
- •Кондорсе ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 5. Німецька класична філософія
- •Суб’єктивний ідеалізм і. Канта
- •Абсолютний ідеалізм г. Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми
- •Кант и. Основы метафизики нравственности
- •Кант и. Критика практического разума
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг. Введение
- •Фейербах л. Сущность христианства
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 6. Філософія марксизму
- •Передумови виникнення філософії марксизму та його основні ідеї
- •Марксистська концепція людини
- •Матеріалістичне розуміння суспільства
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела для вивчення теми Маркс к. Капитал. Предисловие ко второму изданию.
- •Маркс к.Экономическо-философские рукописи 1844 г.
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 7. Традиції та особливості розвитКу філософської думки в україні
- •Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •Розвиток філософії у Києво-Могилянській Академії
- •Філософське вчення г.Сковороди
- •Філософія Памфіла Юркевича
- •Філософія української революційної демократії
- •Філософські погляди д.Чижевського
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Сковорода г. Диалог: имя ему — потоп Змиин. Начальная дверь к христианскому добронравию
- •Юркевич п. Сердце и его значение в духовной жизни человека, по учению слова Божия
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 8. Тенденції розвитку сучасної світової філософії Зміст теми:
- •§1. АналітичнИй напрямок у філософії хіх-хх ст. 1. Неопозитивізм. 2. Постпозитивізм. 3. Прагматизм. 4.Герменевтика.
- •§ 2. Антропологічний напрямок у філософії хіх-хх століття. 1. «Філософія життя». 2. Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм. 3. Філософія екзистенціалізму.
- •Неопозитивізм
- •Постпозитивізм
- •Прагматизм
- •Герменевтика
- •Філософія життя
- •Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм
- •Філософія екзистенціалізму
- •План семінарського заняття
- •1.До загальних особливостей філософії хх століття можна віднести:
- •2.До напрямів сцієнтистської філософії хх століття належать:
- •3.Які висловлювання є характерними для прагматизму?
- •Першоджерела до вивчення теми ШопенгауЭр а. Афоризмы житейской мудрости
- •Жан Поль Сартр. Экзистенциализм — это гуманизм.
- •Камю а. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Модуль іі. Основні проблеми філософІї
- •Тема 9. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •Буття як вихідна категорія філософії
- •Буття як загальний зв’язок та взаємодія. Ідея розвитку
- •Філософські категорії як інструмент пізнання світу
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми ф.Энгельс. Старое предисловие к анти-дюрингу. О диалектике
- •Гегель г. В. Ф. Наука логики
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 10. СвідомісТь, її структура. Проблема ідеального
- •Філософське вчення про дух, душу, свідомість.
- •Структура свідомості. Самосвідомість та рефлексія
- •Свідомість та мозок. Проблема ідеального
- •Суспільна свідомість та її основні форми
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Фрейд з. Введение в психоанализ. Лекции
- •Юнг к. Г. Об архетипах коллективного бессознательного
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика повідомлень та рефератів
- •Література
- •Тема 11. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу
- •Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
- •Філософська теорія істини. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Наукове пізнання: рівні, форми, методи
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів та доповідей
- •Література
- •Тема 12. Логіка: Закони і форми правильного мислення.
- •Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Поняття як форма мислення
- •Індивідуальні завдання
- •Судження
- •Індивідуальні завдання
- •Основні формально-логічні закони
- •Умовивід як форма мислення
- •Якщо а, то b; Якщо b, то с; Отже, якщо а, то с.
- •Якщо а, то в; не-в; Отже, не-а
- •Індуктивні умовиводи
- •Умовиводи за аналогією
- •Індивідуальні завдання
- •Елементи теорії аргументації.
- •Індивідуальні завдання:
- •План семінарського заняття
- •Література
- •Філософія особистості
- •Структура та типи особистості
- •План семінарського заняття
- •2.Які з наведених положень відповідають уявленням середньовічних філософів про походження зла у світі?
- •14.Що означає поняття індивідуальності у філософії особистості?
- •15.Які із означених характеристик можна віднести до особистості?
- •Першоджерела до вивчення теми Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
- •Фромм э. Человек для самого себя
- •Неплодотворные ориентации
- •3. Плодотворная ориентация
- •К.Г.Юнг. Психологические типы
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 14. Етичні виміри буття особистості
- •Моральна мотивація та ціннісні орієнтації
- •Проблема морального вибору: структура вчинку
- •Співвідношення моральної мети і засобів
- •Основні категорії етики Добро і зло
- •Свобода та відповідальність
- •Обов’язок і совість
- •Честь і гідність
- •Страждання та співчуття
- •Сенс життя та щастя
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Фромм э. Бегство от свободы
- •Аббаньяно н. Мудрость жизни
- •Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
- •Франкл в. Человек в поисках смысла
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 15. СуспільстВо як система, що розвивається
- •Специфіка філософського аналізу суспільства
- •Проблема суспільної закономірності
- •Об’єктивне та суб’єктивне в суспільних процесах
- •Форми суспільного життя
- •План семінарського заняття
- •11.Які з перерахованих явищ відносяться до суспільного буття?
- •12.Які з перерахованих явищ відносяться до суспільної свідомості?
- •13.Які з форм суспільної свідомості виникають в класовому суспільстві?
- •Першоджерела до вивчення теми Маркс к. К критике политической экономии. Предисловие
- •Маркс к., Энгельс ф. Немецкая идеология
- •Франк с. Д. Духовные основы общества
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 16. Суспільний прогрес і проблеми сучасності
- •Філософія історії як напрям філософського знання
- •Проблема суперечливості суспільного прогресу та її морально-етичні аспекти
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Гегель г. В. Ф. Философия истории
- •Швейцер а. Благоговение перед жизнью как основа этического миро- и жизнеутверждения
- •Шпенглер о. Закат Европы
- •Тойнби а. Постижение истории
- •Печчеи а. Человеческие качества
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література:
Тема 1. Філософія, її призначення, зміст і функції в суспільстві
Зміст теми: 1.Своєрідність філософії та її основне питання. 2. Філософія як світогляд. 3.Філософія: наука чи мистецтво? 4.Функції філософії та її сенс.
Своєрідність філософії та її основне питання
На питання: “Що таке філософія?” - існує, на перший погляд, проста та зрозуміла відповідь: філософія – це любов до мудрості. Саме слово “філософія” утворене від двох грецьких слів: “любов” та “мудрість”. Ще в V ст. до н.е., коли вперше використовували цей термін спочатку Піфагор (біля 580 –500 рр. до н.е.), а пізніше Платон (427-347 рр. до н.е.), сенс філософії вбачали в пошуках мудрості, істини. Платон вважав, що завдання філософії – у пізнанні споконвічних та абсолютних істин. Взагалі пошук істини, прагнення до мудрості та до знань у стародавній Греції визначались як вищі духовні цінності. А філософи, зокрема, софісти, своїм завданням вважали саме навчання мудрості.
Доцільно поставити запитання, а що таке мудрість і чи розкриває сутність філософії відповідь на це запитання? Якщо звернутися до філософських джерел, то ми знайдемо багато визначень ознак мудрості, серед яких і повнота знань, і моральна досконалість, і внутрішня цільність духу, і в цьому контексті слово “філософія” означає прагнення до духовної цілісності людського існування – в античності саме такий зміст вкладали в це слово. І в Новий час Р.Декарт (1596-1650), наприклад, під мудрістю розумів не тільки розважливість у справах, але і досконале знання усього того, що може пізнати людина. Він вважав, що кожен народ тим більше освічений, чим краще в ньому філософствують, тому і немає для держави більшого блага, ніж мати дійсних філософів. Але етимологія слова, та й загальне буденне використання цього терміну в античності надавало йому значення, яке не відповідало академічному уявленню про філософію в більш пізні часи. Йдеться про те, що філософія в той час була нероздільною з людським існуванням, що філософський елемент був присутній у людській діяльності; тобто філософія в реальному античному житті була осмисленням повсякденності, внесенням розуміння всього сущого як єдиного. Філософія як любов до мудрості, перш за все, означало гуманістичну та практичну її спрямованість.
Філософія виникає із внутрішньої потреби людської діяльності та культури дати відповідь передусім на смисложиттєві, світоглядні питання. Філософія пройшла складний та суперечливий шлях, перш ніж відокремилась в самостійну сферу діяльності із своїми особливими функціями. Така діяльність була спрямована на утворення найбільш загальних знань та абстрактних ідей. Людство взагалі проходить досить довгий шлях розвитку цивілізації та культури, перш ніж виникає настійна потреба у виокремленні всезагального як такого, потреба в спеціальній роботі з ним. Хоча ідеї узагальненого типу були накопичені ще до появи філософії, остання виникає якраз тоді, коли з’являється необхідність у роздумах про самі ці всезагальні ідеї. Таким чином з’являються філософські ідеї як особливі явища духовної культури, які концентрують в собі не якісь завершені істини, а, перш за все, проблеми-питання, знахідки та сумніви, спрямовані на осягнення граничних підстав буття. За своїм походженням такі ідеї конкретно-історичні, а за сенсом трансісторичні, трансепохальні. Народжені думкою конкретних особистостей (скажімо, стародавнім греком, французом ХVIII ст., німцем ХIХ ст.), філософські ідеї та концепції обов’язково зберігають індивідуальну, епохальну, національну специфіку. Разом з тим, вони мають дивовижну властивість бути зрозумілими, необхідними людині іншої епохи, країни, національності. Ще і в цьому сенсі вони загальнозначущі і належать людству як цілому.
Зрозуміло, що зміст філософії далеко не вичерпується дослідженням мудрості, та й остання врешті не може бути остаточно визначеною за своїм змістом. Мудрість, як і знання, невичерпна.
Своєрідність філософського способу осягнення (усвідомлення) світу полягає в побудові системи абстрактних понять та універсальних категорій, за допомогою яких створюється логічно аргументована система теоретичних знань про світ як ціле та місце людини в цьому світі. Філософія спрямована на пошук відповідей на головні питання буття. Цих питань, зрозуміло, немало, але головні з них свого часу дуже стисло сформулював геніальний Іммануїл Кант (1724-1804): Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? і Що таке людина? В історії філософії відповіді на ці питання були різними, але всі вони можуть бути умовно зведені до проблеми відношення людини та світу, а в більш абстрактному вигляді - до проблеми суб’єктивного та об’єктивного, яка була сформульована видатним німецьким філософом Г.Гегелем (1770-1831). Ця теза про відношення мислення до буття набула принципового характеру в антропологічному матеріалізмі Л.Фейєрбаха (1804-1872), а пізніше була сформульована Ф.Енгельсом (1820-1895) як основне питання філософії. Згідно з тлумаченням цього питання, в залежності від вирішення його онтологічної частини, тобто, що вважати в якості основи світу, філософію розділяють на два напрямки: матеріалізм та ідеалізм. Матеріалізм – філософське вчення, яке в основу світу поклало матеріальну субстанцію. Ідеалізм – вчення, згідно якому основу світу складає духовна субстанція, або ідея. Зрозуміло, що такий поділ філософії ні в якому разі не вичерпує всю множину та плюралізм філософських ідей. Тим більше, що далеко не усі філософи поділяють цю думку. Визначене Енгельсом основне питання філософії про відношення духу до буття слід вважати проблемним і не приймати це визначення за остаточну істину.
Доцільним у цьому зв’язку було б звернути увагу на специфіку філософських проблем. Не випадково, багато філософських питань відносять до числа “вічних”. Це не означає, що ці проблеми схожі на проблеми вічного двигуна або квадратури кола, над якими безуспішно ламали голови багато людей на протязі тисячоліть У класичному плані філософія завжди прагнула осягнути такі питання, як, наприклад: Що таке буття? Що таке людина та в чому полягає сенс її існування? Що таке істина? Як співвідносяться свобода і необхідність? Ці питання були поставлені майже три тисячі років тому, але сказати, що вони вже вирішені остаточно, було б великим перебільшенням. Вічними такі питання називаються саме тому, що вони настільки важливі для філософії та життя і одночасно настільки глибокі та неоднозначні, що кожне нове покоління філософів відтворює їх заново і не задовольняється тими рішеннями, які вони знаходять у своїх попередників. Таких питань у філософії немало, і вони й до сьогодні залишаються відкритими, актуальними, проблемними. Однак, це не означає, що філософія не розвивається. Перш за все, розвиток філософії визначається через поглиблення її проблем. Мова йде про те, що філософські питання конкретизуються історичною добою, культурою, і тому вони носять динамічний та історичний характер. Вирішення ж проблем у філософії не може бути остаточним, тобто таким, котре знімало б проблему взагалі. Сказане має безпосереднє відношення й до формулювання основного питання філософії .