Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія держави і права (Білас). Курс лекцій.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
1.27 Mб
Скачать

Додаткова література:

Белякова Е. Значение толкования норм права для процесса совершенствования системы законодательства// Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм.- Львів, 2008.- С. 6 – 7.

Біленчук П. Тлумачення правових норм: поняття, способи, види/ П.Біленчук, В.Теліпко// Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм.- Львів, 2008.- С. 8 – 11.

Вавилова А.А. Презумпция знания закона// Вестник Московского университета.Сер.11. Право.- 2006.- № 1.- С.84-93.

Вопленко Н.М. Официальное толкование норм права. - М., 1976.

Дудаш Т. Вплив праворозуміння на офіційне тлумачення юридичних норм// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні.- Львів, 2008.- С.16-18.

Копиленко О. Окремі колізії українського законодавства // Право України, 2000.- № 12.

Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України, 2000.- № 6.

Лазарев В.В. Пробелы в праве и пути их устранения. - М., 1974.

Черданцев А.Ф. Толкование советского права. - М., 1979.

Лекція 21 механізм правового регулювання

  1. Поняття механізму правового регулювання та його відмінність від правового впливу.

  2. Способи та типи правового регулювання.

  3. Механізм правового регулювання та його стадії і елементи.

  4. Ефективність правового регулювання.

  5. Юридична техніка.

1. Поняття механізму правового регулювання та його відмінність від правового впливу.

Правове регулювання — це державно-владний вплив на суспільні відносини за допомогою правових засобів, з метою їхнього впорядкування, утвердження, охорони і розвитку.

Правове регулювання обумовлене рядом факторів, зокрема: а) рівнем економічного розвитку суспільства; б) соціальною структурою суспільства; в) рівнем зрілості, стійкості суспільних відносин; г) рівнем правової культури громадян і посадових осіб; д) рівнем визначеності предмету, засобів і методів правового регулювання.

Право у суспільному житті має не тільки юридичний (регулятивний), але й інші види впливу, такі як виховний, ідеологічний тощо. Тому, розрізняють правовий вплив і правове регулювання. Ці два поняття розрізняються, по-перше, за сферою дії і, по-друге, за механізмом дії. Сферою правового впливу є економічні, політичні, соціальні та інші відносини. Сферою правового регулювання є тільки відносини, які врегульовані правовими нормами. Механізм дії правового впливу полягає у впливові права на свідомість суб'єктів правовідносин, у той час як правове регулювання впливає на їхні дії. Правовий вплив — це вплив права на свідомість суб'єктів суспільних відносин в різних сферах суспільного життя.

2. Способи та типи правового регулювання.

Правове регулювання конкретних суспільних відносин здійснюється за допомогою певних способів, зокрема:

1. Дозвіл — це такий спосіб правового регулювання, при якому суб'єктові конкретних суспільних відносин надається право на здійснення певних дій або на утримання від них. Суб'єкт має право на отримання... або особа не зобов'язана доказувати свою непричетність до злочину.

2. Зобов'язання — це закріплена у правових нормах обов'язковість поведінки суб'єкта за певних обставин.

3. Заборона — це закріплена у правових нормах обов'язковість утримання від вчинення певних дій.

Тип правового регулювання — це загальний порядок суспільних відносин, який полягає в особливостях поєднання його способів.

Розрізняють два базові типи правового регулювання: Загальнодозвільний — це такий тип правового регулювання, який передбачає можливість вчиняти будь-які дії, за винятком тих, вчинення яких прямо заборонено законом. Цей тип правового регулювання виражається формулою: “дозволено все, що прямо не заборонено законом”.

Спеціальнодозвільний — це такий тип правового регулювання, який забороняє будь-яку діяльність, але, при цьому, правовими нормами формулюються конкретні випадки звільнення від цієї заборони. Цей тип правового регулювання виражається формулою: “дозволено тільки те, що прямо передбачено законом”.