4. Політична організація суспільства. Суб’єкти політики та їхня характеристика.

Політична організація суспільства — це система всіх державних і недержавних організацій, громадських об'єднань і трудових колективів певного суспільства. Політичну організацію суспільства ще інколи називають політичною системою суспільства у вузькому розумінні.

Закон України “Про об'єднання громадян” передбачає наявність двох видів таких об'єднань. Це політичні партії та громадські організації.

• Громадські об'єднання розрізняють:

1. за порядком утворення і формами діяльності — громадські організації, політичні партії, органи громадської самодіяльності, громадські рухи;

2. за умовами членства — об'єднання з формально фіксованим (документованим) членством, об'єднання з формально нефіксованим (недокументованим) членством;

3. за кількістю членів — масові й елітарні;

4. за внутрішньою організаційною структурою — централізовані і нецентралізовані;

5. за соціальною сферою діяльності — політичні, економічні, наукові, екологічні та інші;

6. за територією діяльності — місцеві, загальнодержавні, міжнародні;

7. за соціально-правовим статусом — легальні, долегальні, нелегальні;

8. за соціальною значимістю для існування і розвитку суспільства — прогресивні, консервативні, реакційні.

Політичною партією є об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоврядування та представництво в їхньому складі.

• Партії поділяються:

1. за соціальною спрямованістю програми і діяльності на: ліберальні, демократичні, комуністичні, соціалістичні;

2. за соціальною базою: партії, які виражають інтереси певного класу; певної національної чи етнічної групи; прихильників певного релігійного чи іншого понаднаціонального світогляду.

3. за методом здійснення своєї програми: реформаторські, революційні;

4. за представництвом у вищих органах влади: правлячі й опозиційні.

Функції партій:

• представницька — виявлення, відображення й обгрунтування інтересів певної частини суспільства;

• програмна — формування, відповідно до цих інтересів, політичної програми розвитку суспільства;

• ідеологічна — формування, розвиток і впровадження у суспільну свідомість своєї ідеології, вплив на громадську думку;

• владно-конкурентна — участь у політичній боротьбі за здобуття й утримання державної влади;

• владно-практична — реалізація і захист через державну політику інтересів відповідної частини населення;

• владно-кадрова — підготовка, добір, висування кандидатів для державного апарату.

Громадська організація — це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Питання для самоконтролю і самоперевірки:

1. Поняття політичної системи суспільства та її риси.

2. Елементи політичної системи.

3. Поняття механізму політичної влади, його структура.

4. Обєднання громадян в політичній системі.

5. Поняття опозиції та її роль.

6. Поняття та види громадських організацій.

7. Партії в політичній системі суспільства.

8. Поняття органів громадської самодіяльності.