Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія держави і права (Білас). Курс лекцій.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
1.27 Mб
Скачать

Додаткова література:

Бостан С.К. Поняття "форма державного правління" в сучасній юридичній науці// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.- 2005.- №4 Ч.1.- С.20-26

Галай Ю. Історичні аспекти розвитку форм державного правління в Україні // Юридична Україна. – 2007.- № 3.- С. 10-15.

Давидова М. Соціально-економічні права як крітерій аналізу і класифікації сучасних демократичних держав // Право України, 2001.- № 8.

Карпунов В.Н., Татоли Т.В. Типология политических режимов: некоторые вопросы теории и практики // Вісник ЛАВС МВС України, 2002. - №4.

Костецька Т. Шляхи демократизації державно-правових систем (про підсумки міжнародної науково-практичної конференції) // Право України, 2000.- № 12.

Линецький С. Методологічні засади осмислення місця і ролі державного режиму в структурі державного ладу України // Право України, 2000.- № 6.- С.19-23.

Протасова В. Республіканська форма правління: юридична природа й різновиди . // Юридична Україна. – 2007.- № 6.- С. 19-26.

Рабінович С. Субсидіарність як принцип взаємодії приватної та публічної влади у сучасному суспільстві// Юридична Україна.- 2006.- № 2.- С.4-11.

Скрипнюк В. Політико-правові принципи організації та функціонування державної влади в Україні // Право України, 2002. - №5

Скрипнюк О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму // Право України, 2001.- № 5.

Терещук М.М. Республіканська форма правління в Україні : тенденції розвитку// Часопис Київського університету права.- 2008.- С.58-63.

Шакірзянова І.В. Політичний і державний режими: сучасні погляди та характеристики// Держава і право.- 2008.- С.58-62.

Шестопалова Л.М. Українська національна ідея в контексті теорії держави// Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2006.- № 3.- С.34-41.

Питання до змістовного модулю №1

  1. Причини виникнення теорії держави і права як науки.

  2. Предмет теорії держави і права як науки і навчальної дисципліни.

  3. Метод науки теорії держави і права (загальні, конкретні і спеціальні методи).

  4. Функції теорії держави і права.

  5. Співвідношення теорії держави і права з: 1) філософією; 2) економічною теорією; 3) соціологією; 4) політологією; 5) соціальною психологією.

  6. Місце теорії держави і права в системі юридичних наук.

  7. Основні теорії походження держави.

  8. Основні закономірності виникнення держави. Роль праобщини, родової общини і селянської общини у становленні держави.

  9. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади первіснообщинного ладу.

  10. Європейський і азіатський шляхи виникнення держави.

  11. Поняття влади. Ознаки політичної і державної влади.

  12. Ознаки держави.

  13. Сутність держави. Зміст діяльності соціальної (надкласової) держави.

  14. Суверенітет держави і його ознаки.

  15. Співвідношення державного суверенітету із суверенітетом народу і суверенітетом нації.

  16. Функції держави: поняття, зміст і класифікація.

  17. Типологія держав: поняття і ознаки. Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держав.

  18. Наукові концепції сучасної держави (перехідна держава, держава „загального благоденства”, теорія „конвергенції”, соціальна правова держава).

  19. Поняття і ознаки громадянського суспільства.

  20. Поняття, елементи і підсистеми функціонування політичної системи суспільства.

  21. Поняття і види об’єднань громадян. Правові форми взаємовідносин держави і об’єднань громадян.

  22. Поняття і структура форми держави.

  23. Види форм державного правління.

  24. Класифікація форм державного устрою.

  25. Види форм державного (політичного) режиму.

  26. Поняття, структура і ознаки механізму держави.

  27. Поняття, ознаки і правові форми діяльності апарату держави.

  28. Поняття, ознаки і види державних органів.

  29. Принципи організації та діяльності державного апарату.

  30. Система „стримувань і противаг” органів законодавчої, виконавчої і судової влади.