Тема 4. Феодальне помістя Каролінзької епохи за маєтковими актами

1. Характеристика джерел.

2. Структура феодального помістя та його господарський устрій.

3. Категорії й становище залежного селянства.

4. Організація управління феодальним помістям.

Джерела

1. Опись земельных владений аббатства Сен-Жермен-де Пре // Корсунский А.Р. Возникновение феодальных отношений в Западной Европе. – М., 1968. – С. 34-40.

2. Социальная история средневековья / Под ред. Е.А. Косминского, А.Д. Удальцова. – М.; Л., 1927. – Т.I. – С. 124-125, 153-164, 167-168, 192-193.

3. Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія / Упорядн. М.О. Рудь. – К., 2005. – С. 252-284.

4. История средних веков: Хрестоматия / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. – М., 1988. – Ч.I. – С. 62-67.

5. Практикум по истории средних веков / Сост. М.Л. Абрамсон и др. – м., 1967. – с. 79-103.

6. Практикум по истории средних веков / Под ред. Н.И. Девятайкиной, н.П. Мананчиковой. – Воронеж, 1999. – ч.1. – с. 83-107.

7. Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д. Сказкина: В 3 т. – М., 1961. – Т.I. – С. 437-455.

Література

1. Блок М. Характерные черты французской аграрной истории. – М., 1957. – С. 113-117, 127-142.

2. Блок М. Феодальне суспільство / Пер. з фр. – К., 2002. – С. 251-290.

3. Грацианский Н.П. Крепостное крестьянство в поместьях аббатства св. Германа в начале IX в. // Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. – М., 1960. – С. 110-130.

4. Зелигер Г. Социальное и политическое значение вотчины в раннее средневековье. – М., 1994. – Гл. 3.

5. История крестьянства в Европе: Эпоха феодализма: В 3 т. – М., 1985. – Т.I. – С. 232-244.

6. Корсунский А.Р. О статусе франкских колонов // Средние века. – 1969. – Вып. 34. – С. 26-47.

7. Неусыхин А.И. Судьбы свободного крестьянства в Германии в VIII-XII веках. – М., 1964. – гл. 1.

8. Петрушевский Д.М. Очерки из экономической истории средневековой Европы. – М.; Л., 1928. – Гл. 4.

9. Сказкин С.Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства в средние века. – М., 1968. – С. 100-115.

10. Фюстель де Куланж Н.Д. История общественного строя древней Франции. – СПб., 1910. – Т.5. – С. 5-20.

Методичні рекомендації

У VIII – IX ст. у Франкській державі відбувається переворот у поземельних відносинах, який привів до створення феодального помістя, що поглинуло як вільні франкські общини, так і великі земельні комплекси галло-римського типу. Феодальне помістя складалося з двох частин: садиби феодала з панською землею та села з наділами залежних селян. Найбільш важливими джерелами з історії феодального маєтку доби Каролінгів є «Капітулярій про помістя», «Зразки описів земель церковних і королівських» і «Сен-Жерменський поліптик». Досить повна картина господарського життя феодального помістя епохи раннього середньовіччя подана в «Капітулярії про помістя» – інструкції Карла Великого з управління королівськими помістями, виданій близько 800 р. Джерело регламентує організацію помісного господарства. Тут детально описані всі обов’язки управителя великого феодального помістя і молодшого управлінського персоналу, розпорядок сільськогосподарських та інших робіт, реманент, який слід мати у кожному маєтку, порядок постачання королівського палацу різного виду продуктами. «Капітулярій про помістя» носить нормативний характер і в ньому не слід вбачати абсолютно точного відбиття реальної дійсності. Це інструкція для бездоганного у всіх відношеннях ведення господарства, але настільки повно втілювалося це розпорядження – сказати важко.

До документів інструктивного характеру належать також «Зразки описів земель церковних і королівських», складені, очевидно, на початку ІХ ст. з веління Карла Великого як посібник государевим посланцям при описах у різних частинах Франкської держави помість королівських і церковних.

Для дослідження феодального помістя великий інтерес становить «Сен-Жерменський поліптик», складений за наказом абата Ірмінона на початку ІХ ст. Він містить найрізноманітнішу інформацію з розвитку аграрних відносин. Для кожного з описаних у поліптику помість указана кількість панської, тобто монастирської землі, а також будівель, млинів і т.і. Наведено перелік селянських держань із зазначенням їхнього місцезнаходження та накладених на них повинностей, а також імен і соціального статусу держателів і членів їх сімей.

Аналіз джерел дає можливість зробити висновки про розвиток великого світського і церковного землеволодіння у франків, розміри феодальних помість та їх структуру. Ці джерела дозволяють дослідити господарську основу ранньофеодального помістя, насамперед, з’ясувати зміни у сільськогосподарському виробництві: дати характеристику агротехніки, стану зернового господарства, тваринництва, виноградарства, садівництва, городництва. Особливу увагу слід приділити розвитку ремесла, ступеню його відокремлення від сільського господарства; для чого необхідно проаналізувати перелік ремісничих виробів, інструментів і категорій ремісників. Одне з головних питань теми – участь помістя у ринковому обміні, характер цього обміну та його масштаб. Відповідь на це питання головно дає текст «Капітулярія про помістя».

Наступне важливе завдання – дослідження соціального складу населення вотчини. Необхідно відмітити існування різних категорій залежного селянства, для кожної категорії з’ясувати правовий статус селян, що входять до її складу, їх забезпечення землею, майновий стан, а також структуру і розміри селянських повинностей та їх зв’язок з характером наділу.

Джерела дають можливість з’ясувати структуру помісної адміністрації, зрозуміти, за рахунок яких верств вона формується, які її функції та роль у маєтку.