Методичні рекомендації

Господарський і суспільний лад стародавніх германців до цього часу залишається предметом гострих історіографічних дискусій, що обумовлено, насамперед, станом і особливостями джерел. Основними джерелами про стародавніх германців, що проживали у І ст. до н.е. – І ст. н.е. між кельтами і сарматами, є праці античних авторів, серед яких найбільше значення мають «Записки про Галльську війну» Гая Юлія Цезаря (середина І ст. до н.е.) і «Германія» Публія Корнелія Тацита (кінець І ст. н.е.).

У цілому це є цінні джерела, у яких подаються важливі свідчення про рівень соціально-політичного, економічного і культурного розвитку германців у І ст. до н.е. – І ст. н.е. Однак, при використанні праць античних авторів студентам слід мати на увазі, що вони не позбавлені деякої тенденційності у доборі і тлумаченні матеріалу. Адже Цезар був досить далекий від наміру зібрати об’єктивну інформацію про германців тільки з пізнавальною метою і дбав, насамперед, про виправдання і звеличення своїх дій у Галлії. До того ж не слід забувати, що Цезар володів досить вичерпною інформацією лише про прирейнські райони Германії. Проте, це не завадило йому поширити свої локальні спостереження на германців загалом.

Що ж стосується Тацита, то слід пам’ятати, що він часто описує порядки у германців у категоріях римського суспільства. Студентам потрібно мати на увазі, що історик був налаштований опозиційно по відношенню до імператорської влади в Римі і прагнув протиставити розбещеності римських звичаїв суворість і простоту звичаїв германського суспільства, котрі він у певній мірі ідеалізував.

Свідчення античних авторів потребують критичної перевірки ще й тому, що останнім часом археологи, лінгвісти, спеціалісти з історичної географії, палеоботаніки зібрали значний матеріал, котрий дозволяє доповнити і переглянути традиційні уявлення, які базуються на відомостях писемних джерел. Детальна характеристика джерел з цієї теми міститься у вступі розділу І «Історії західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник М.О. Рудь. – К., 2005.». Тому радимо студентам спочатку ознайомитись з передмовою до розділу І хрестоматії, а потім, вже знаючи, які дані писемних пам’яток потребують особливо критичного підходу, приступити до їх аналізу.

Головна мета заняття – простежити еволюцію господарського життя і суспільного ладу стародавніх германців у І ст. до н.е. – І ст. н.е. Студентам слід дослідити й іншу актуальну проблему – проаналізувати організацію управління стародавніх германців. Важливим завданням семінару є аналіз шлюбно-сімейних звичаїв стародавніх германців, а також їх релігії.

Тема 2. Суспільний лад франків за «Салічною правдою»

1. “Салічна правда” як історичне джерело.

2. Господарство франків за “Салічною правдою”.

3. Форми землеволодіння та землекористування у франків. Алод.

4. Еволюція общини.

5. Майнове і соціальне розшарування у франкському суспільстві.

6. Політичний устрій франків на початку VI ст.

7. Шлюб і сім’я.