1. Памятники истории Англии XI-XIII вв. / Пер. и введ. Д.М. Петрушевского. – М., 1936. – С. 88-130; 136-228.

2. Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія / Упорядн. М.О. Рудь. – К., 2005. – С. 561-600.

3. История средних веков. Хрестоматия / Сост. В.Е. Степанова, а.Я. Шевеленко. – м., 1988. – ч.1. – с. 268-271.

4. Практикум з історії середніх віків / Укладач Кривонос в.П. – Львів, 1999. – с. 129-141.

5. Практикум по истории средних веков / Под ред. М.А. Абрамсон. – М., 1967. – С. 158-172.

6. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / Под ред. В.М. Корецкого. – М., 1961. – С. 128-139, 271-286.

7. Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д. Сказкина: В 3 т. – М., 1961. – Т.2. – С. 341-344, 349-357.

Література

1. Бахитов С.Б. Королевская власть и общество в средневековой Англии XI-XV вв. – Комсомольск-на-Амуре, 2001. – 108 с.

2. Бахитов С.Б. Становление средневекового английского парламентаризма в современной англоязычной медиевистике: предварительные вопросы // Актуальные вопросы исторической науки. – Комсомольск-на-Амуре, 1996. – С. 83-101.

3. Блэк Дж.История Британских островов / Пер. с англ. – Спб., 2008. – 540 с.

4. Бокль Т.Г. История цивилизаций: История цивилизации в Англии / Пер. с англ. – М., 2000; – Т.1., 2002. – Т.2.

5. Бурова И.И. Две тысячи лет истории Англии. – СПб., 2001. – 544 с.

6. Гнейст Р. История государственных учреждений Англии. – М., 1893. – 396 с.

7. Гутнова Е.В. Английское феодальное государство в XIV-XV вв. // Средние века. – М., 1987. – Вып. 50. – С. 58-76.

8. Гутнова Е.В. Возникновение английского парламента. (Из истории английского общества и гос-ва XIII в.) – М., 1960. Гл. 1-5.

9. История Великобританки / Под ред. К.Моргана / Пер. с англ. – М., 2008. – 680 с.

10. Кареев Н.И. Поместье – государство и сословная монархия средних веков. – СПб., 1913. – 414 с.

11. Колесницкий Н.Ф. Феодальное государство (VI-XV вв.) – М., 1967.– С. 181-194.

12. Майорова Н.О. Английские парламентарии первой половины XV в. о месте и значении парламента // Власть и политическая культура в средневековой Европе. – М., 1992. – С. 187-197.

13. Майорова Н.О. Палата общин английского парламента первой половины XV века как профессиональная ораганизация // Общности и человек в средневековом мире. – М., Саратов, 1992. – С. 153-155.

14. Мортон А.Л. История Англии. – М., 1950. – Гл. 3-4.

15. Петрушевский Д.М. Очерки из истории английского государства и общества в средние века: 4-е изд. – М., 1937. – Гл. 4-5.

16. Пти Дютайн Ш. Феодальная монархия во Франции и в Англии X-XIII веков. / Пер. с фр. – 2-е изд. – СПб., 2001. – 448 с.

17. Репина Л.П. Место и роль городского представительства в английском средневековом парламенте // Власть и политическая культура в средневековой Европе. – М., 1992. – С. 179-186.

18. Тавменов С.В. Западноевропейская средневековая государственность. – М., 1995. – 192 с.

19. Штокмар В.В. История Англии в средние века. – 2-е изд. – Л., 2000. – С. 63-71.

Методичні рекомендації

Часом важливих змін у соціально-політичному житті Англії було ХІІІ ст. Найголовнішими політичними подіями англійської історії цього періоду стали видання «Великої хартії вольностей» і виникнення парламенту.

Цінну інформацію про причини і хід політичної боротьби в Англії на початку ХІІІ ст., про прийняття «Великої хартії вольностей» містять англійські хроніки, які складалися сучасниками, а інколи й безпосередніми учасниками подій, серед них – Роджер Годен і Матвій Паризький – уривки з творів котрих, наведені в хрестоматії з історії західноєвропейського середньовіччя. Уважно прочитавши уривки з хронік, студент повинен, насамперед, спробувати дати оцінку достовірності джерела, а потім, співставляючи факти, з’ясувати причини незадоволення різних соціальних верств королем Іоанном Безземельним. Потім важливо встановити послідовність подій у боротьбі за «Велику хартію вольностей», визначити ставлення різних верств пануючого класу до королівської влади, роль церкви і великих феодалів в організації боротьби і розробці програми.

Розглядаючи наступне питання, необхідно ознайомитися зі статтями «Великої хартії вольностей», проаналізувати відображення у ній інтересів різних верств англійського суспільства (баронів, рицарів, міщан і селян)., зробити висновки, які соціальні прошарки, насамперед, захищали статті хартії.

Повний текст документу налічує 63 статті, які подані без певної системи і стосуються різних питань. Усі статті Хартії можна поділити на три основні групи:

1. статті, які відображають матеріальні інтереси різних соціальних верств (ст. 1 – 11, 13, 16, 27 та ін.);

2. статті, у яких мова йде про встановлення нових політичних порядків, зокрема, обмеження королівської влади (ст. 12, 14, 39, 61);

3. статті, які підтверджують вже існуючий порядок роботи судових та адміністративних органів, а також ті, які мали запобігти зловживанню королівського апарату, в центрі і на місцях (ст. 17 – 22, 24, 25, 34, 36, 38, 40 та ін).

Вивчаючи політичне протистояння в Англії середини ХІІІ ст., необхідно з’ясувати його причини, проаналізувати склад учасників, простежити, як соціальний склад опозиційних королю сил відобразився на структурі створеного у результаті цієї боротьби станово-представницького органу – парламенту, його організаційну структуру та основні функції, а також з’ясувати місце органів станового представництва у системі державної влади в Англії. Важливим джерелом в історії англійського парламенту є анонімний трактат «Про порядок ведення парламенту», складений у XIV ст. Він містить детальний опис станового складу, порядку скликання, відкриття засідань, розпуску парламенту, його політичних функцій, а також пропозиції по зміні внутрішньополітичного устрою органу станового представництва у бажаному для автора, прихильника посилення ролі парламенту і палати громад усередині його, дусі.

Слід підкреслити, що необхідною мовою при вивченні цієї теми є розгляд даних джерел у контексті свідчень про епоху, що вивчається. Рекомендована спеціальна література, яка базується на осмисленні широкого фактичного матеріалу, дозволяє у повній мірі вирішити це завдання.