41. Охарактеризуйте сутність та склад нематеріальних ресурсів підприємства.

Визначальною рисою сучасного періоду розвитку всіх без винятку розвинених країн є зростання в суспільному виробництві ролі науково-технічних знань та інших результатів творчої діяльності людини. Використання накопиченого капіталу знань веде до суттєвих змін у характері функціонування підприємств та організацій. Значення фізичних товарів і обладнання поступово зменшується, тоді як значення послуг і нематеріальних ресурсів неухильно зростає. Відтак необхідною умовою успішного функціонування будь-якого підприємства в ринковій економіці є ефективне використання його власних так званих нематеріальних ресурсів.

Нематеріальні ресурси — це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмінними рисами цих ресурсів є брак матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання.

Поняття «нематеріальні ресурси» використовується для характеристики сукупності об’єктів інтелектуальної власності. За природою свого походження нематеріальні ресурси виникають або завдяки новим, унікальним знанням у будь-якій формі, або через рідкісність ресурсів (природну чи організовану). В обох цих випадках недостатність ресурсів (унаслідок унікальності чи наявності в обмеженій кількості) сприяє появі ренти. Використання таких ресурсів або робить їхніх власників єдиним виробником певної продукції, або забезпечує зменшення витрат проти інших виробників. Отже, нематеріальні ресурси багато важать у підвищенні конкурентоспроможності діючих підприємств

Винахід — це результат творчої діяльності людини в будь-якій технології, що позначений істотною новизною і дає позитивний ефект при його застосуванні.

Промисловим зразком називається нове, придатне до виготовлення промисловим способом художнє вирішення виробу, в якому досягається єдність технічних і естетичних властивостей, тобто це результат творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання.

Товарними знаками та знаками обслуговування (знаки для товарів і послуг) вважаються оригінальні позначки, за допомогою яких товари (послуги) одного виробника відрізняються від аналогічних товарів (послуг) іншого.

 Корисними називаються моделі, нові за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою.

Програмне забезпечення ЕОМ охоплює операційні системи і прикладні програми

Базою даних називають іменовану сукупність інформаційних одиниць у певній предметній сфері, які відображають стан об'єктів та їх відносини.

База знань — це сукупність систематизованих базових відомостей, що належать до певної галузі знань і зберігаються в пам'яті ЕОМ.

Ноу-хау — це знання або досвід технічного, управлінського, комерційного, фінансового або іншого характеру, що можуть бути практично використані в наукових дослідженнях, у виготовленні та реалізації конкурентоспроможної продукції, забезпечуючи їх власникові певні переваги.

Раціоналізаторська пропозиція — це технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства, до якого воно подане, і може стосуватися вдосконалення використовуваної техніки, виготовлюваної продукції, способів контролю, спостереження, техніки безпеки

Гудвіл — це основний капітал підприємства або фірми, здатний приносити додаткові прибутки завдяки підвищенню конкурентоспроможності 

42. Охарактеризуйте нематеріальні активи підприємства, що мають особливості правового захисту. Нематеріальні активи – це права власності і захист доступу до нематеріальних ресурсів підприємства та їх використання в господарській діяльності з метою одержання доходу.

До складу нематеріальних активів включаються:

1) права, що з’являються внаслідок володіння підприємством патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зразки; свідоцтвами на знаки на товари і послуги, фірмове найменування;

2) права, що виникають внаслідок володіння підприємством об’єктами авторського права та суміжних прав;

3) права на використання на підприємстві нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності;

4) права на користування земельними ділянками і природними ресурсами;

5) монопольні права на використання рідкісних ресурсів;

6) права, що з’являються внаслідок укладання з іншими суб’єктами ліцензійних угод на використання об’єктів інтелектуальної власності.

Юридичний захист об’єктів інтелектуальної власності полягає в забороні використання нематеріальних активів без дозволу їхнього власника або їх підробки.

Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки засвідчуються патентами.

Патент – виданий державним органом (патентним відомством) охоронний документ, який підтверджує право його власника на відповідний об’єкт промислової власності.

Патент забезпечує його власникові:

• виключне право використовувати винахід на свій розсуд;

• право забороняти іншим особам використовувати винахід без дозволу власника;

• можливість передавати на підставі договору право власності на винахід;

• право дати будь-який дозвіл (ліцензію) на використання винаходу на підставі ліцензійної угоди тощо.

Правова охорона знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань здійснюється на підставі їх державної реєстрації, результатом якої є видача відповідного свідоцтва.

Це свідоцтво забезпечує власникові виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд; право забороняти іншим особам використовувати знак без дозволу власника; право дати іншій особі дозвіл (ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.

Власник такого свідоцтва має право поряд зі знаком проставляти попереджувальне маркування, яке вказує на те, що даний знак зареєстрований в Україні.

Передача права власності на використання нематеріальних ресурсів іншим суб’єктом здійснюється у формі ліцензійної угоди – договору, згідно з яким власник нематеріального ресурсу (ліцензіар) передає іншій особі (ліцензіату) ліцензію на використання своїх прав на патенти, товарні знаки тощо.

Ліцензія – це дозвіл на використання нематеріального ресурсу протягом певного терміну за обумовлену винагороду.

43.Охарактеризуйте методи оцінки вартості нематеріальних активів у межах можливих методичних підходів. Оцінка вартості нематеріальних активів є об’єктивно необхідною для розв’язання низки економічних питань, що постають перед підприємством (організацією) у повсякденній практиці господарювання.

Перелік економічних питань, що обумовлюють необхідність оцінки вартості нематеріальних активів:

1. Приватизація чи відчуження державою нематеріальних активів.

2. Включення активів у вигляді об’єктів інтелектуальної власності до статутного капіталу.

3. Визначення частки майна в статутному капіталі за реструктуризації підприємств (організацій).

4. Оцінка і переоцінка нематеріальних активів для певного обліку всіх активів підприємства.

5. Придбання (купівля, продаж) прав на об’єкти інтелектуальної власності.

6. Підготовка фінансової звітності підприємства.

7. Оцінка вартості застави за одержання кредиту.

8. Визначення збитків від порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності.

9. Організація франчайзингу.

Згідно з міжнародними стандартами застосовують витратний, прибутковий (дохідний) та ринковий підходи до встановлення конкретних методів оцінка вартості. У межах можливих методичних підходів існують різні методи оцінки вартості нематеріальних активів: