38. Порівняйте потокові лінії за ступенем безперервності. За ступенем безперервності.

За ступенем безперервності технологічного процесу розріз­няють безперервні та перервні (прямоточні) лінії.

Безперервні потокові лінії є найсучаснішою формою потокового виробництва. Вони можуть бути як одно-, так і багатопредметними. На такій лінії предмети праці з однієї операції на іншу просуваються відповідно до такту (ритму) потоку поштучно або невеликими транспортними партіями і без пролежування за допомогою механізованих або автоматизованих транспортних засобів (конвеєрів); тривалість кожної технологічної операції дорівнює або кратна такту; застосовується паралельний метод руху предметів праці; забезпечується сувора ритмічність і якнайменша тривалість виробничого циклу.

Безперервні потокові лінії широко застосовуються у складаль­них процесах, де переважає ручна праця, оскільки її організаційна гнучкість дає змогу розподілити технологічний процес на операції, досягаючи синхронізації (наприклад, складання годинників, тракторів, приладів, автомобілів).

Перервні (прямоточні) лінії також можуть бути як одно-, так і багатопредметними. Вони створюються, коли відсутня рівність або кратність (синхронізація) тривалості всіх операцій такту й повна безперервність виробничого процесу не досягається. Для підтримання безперервності процесу на найбільш трудомістких операціях утворюються міжопераційні оборотні заділи, для обробки яких залучаються додаткові робочі місця; робота ведеться партіями за стандартним графіком.

Перервно-поточні однопредметні лінії найбільш широко застосовуються в механообробних цехах масового великосерійного виробництва. Прямоточні багатопредметні лінії ефективні при обробці трудомістких деталей на різнотипному устаткуванні в механічних цехах серійного типу виробництва

39. Приведіть загальну характеристику інноваційних процесів на підприємстві. Всі процеси, які відображаються на підприємстві можна поділити на:

Традиційні – що характеризують звичайне функціонування підприємства.

Інноваційні – що характеризують розвиток традиційних процесів на якісно

новому рівні.

Інноваційні – новостворений матеріал, продукція або технологія що вперше

впроваджується у виробництво.

Інноваційні – характеризуються сукупністю процесів прогресивних, якісно

нових змін, які впливають на результати діяльності підприємства.

Результат ІП – новини, а впровадження їх у господарську практику нововведенням.

За характером ІП поділяються на слідуючи види:

• технічні новини і нововведення – проявляються у формі нових продуктів, технологій їх виконання, засобів виробництва;

• організаційні нововведення – нові методи і форми організації усіх видів діяльності підприємства;

• економічні – методи управління наукою і виробництвом шляхом вдосконалення планування, принципів фінансування ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності;

• соціальні – професійна підготовка, кваліфікації, поліпшення умов праці і

побуту, безпеки праці тощо;

• ­юридичні – нові і змінені закони та нормативно-правові документи, які регулюють і визначають усі види діяльності підприємства.

Групи ІП:

• Глобальні (кардинально, орган-технічний рівень виробництва)

Характерними рисами інновацій, які відрізняють їх від дрібних технічних вдосконалень є: критерій новизни і значний економічний, соціальний або інший ефект (критерій ефективності).

Знати загальну ефективність окремих глобальних і локальних інноваційних процесів важливо, але недостатньо. Необхідно знати конкретну методику впливу нововведень на показники діяльності підприємства. Для цього використовується загальний метод, підхід, суть якого обчислення за спеціальними формулами основних показників, які характеризують економічну ефективність нових рішень.

40. Охарактеризуйте форми реалізації напрямків НТП та НТР. Поясніть значення ефективності впровадження заходів НТП. Напрямки НТП і НТР на підприємстві реалізовуються в формах:

(Форми реалізації напрямків НТП і НТР)

• оновлення і вдосконалення форм та методів управління підприємством;

• розробка товарної політики, зміна структури товарного асортименту які забезпечать попит та прибутковість підприємства;

• вдосконалення існуючих і створення принципово нових засобів праці;

• впровадження більш вдосконаленої технології виробництва;

• створення нових матеріалів і видів енергії, якості вже застосовуваних;

• технічне переозброєння;

• реконструкція;

• нове будівництво.

Узагальнюючий показник – економічний ефект – абсолютна величина перевищення вартісної оцінки фактичних результатів над сумарними витратами ресурсів за певний період часу.

Ефективність – це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких затрат. Ефективність технічних нововведень є відношенням ефекту від здійснення заходів до затрат на них.

Ефект – це результат будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою (чиста продукція або прибуток підприємства, галузі, національний дохід).

Залежно від завдань, які вирішуються, економічний ефект може обчислюватись в одній із двох форм:

• народногосподарський (загальний ефект за умовами використання нововведень);

• госпрозрахунковий (комерційний ефект, який одержується окремо розробником, виробником і споживачем нововведень).