31. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Взаємозв’язок витрат у довгостроковому та короткостроковому періоді.

у довгостроковому періоді всі фактори вироб­ництва, отже, і всі витрати змінні, тому в аналізі не виділяються постійні витрати. Розрізняють лише: довгострокові сукупні витрати – витрати на весь обсяг продукції , дов­гострокові середні витрати – витрати на одиницю продукції та довгострокові граничні витрати .

Криві витрат – мінімальні витрати в-ва, коли всі ресурси змінні.

(довгострокова виробнича функція. Ізокванти)

І

зокванта - це лінія рівного випуску, кожна точка якої відображає множину мінімально необхідної комбінації ресурсів праці та капіталу для вир-ва даного обсягу випуску .

Поєднання ізоквант в просторі вир-ва має назву карти ізоквант. Чим далі ізокванта від початку координат, тим більший обсяг випуску вона уявляє.

Крива довгострокових граничних витрат не огинає короткостроко­вих кривих . Кожна точка на кривій показує граничні витрати найекономнішого варіанту підприємства для всіх можливих розмірів. Крива перетинає криву в точці її мінімуму.

LMC – довгострокові граничні витрати

1. LMC<LAC ----- підприємство скорочує свою діяльність

2. В точці перетину, де LMC=LAC, LMC мінімальна.

3. Коли LMC вище LAC, підприємство розширюється, збільшує обсяги випуску.

32. Функції витрат виробництва за різних типів технологій

Зробимо припущення, що в процесі виробництва беруть участь тільки два змінних фактора: праця (L) і капітал (К), і вони мають відповідну ціну (P_L ) і (Р_K). При цих умовах сукупні витрати виробництва (ТС) будуть мати вигляд:

ТС = P_L • L+P_K • К.

Ізокоста - лінія, що характеризує комбінації витрат змінних факторів (у нашому випадку праці і капіталу) при фіксованих витратах виробництва.

Скорочення витрат одного фактора приводить до можливості використання певної кількості (відповідно до ціни) іншого.

Нахил ізокоста визначається відношенням

33. Рівновага фірми у короткостроковому та довгостроковому періоді

Завдання виробника в довгостроковому періоді полягає в тому, щоб використовуючи всі бюджетні кошти на два змінних факторпи, отримати найбільший обсяг продукту.

Графічно це виражається максимально віддаленою від точки початку координат ізоквантою.

Та ізокванта що є дотичною до до ізокости буде виражати найбільш можливий обсяг виробленої продукції за умов такого обсягу бюджету. Точка рівноваги це точка Е.

Іншим засобом досягнення рівноваги виробником за умов фіксованого обсягу продукції є підбір такої комбінації задіяних факторів виробництва, щоб іх вартість була найменшою. Тобто графічно це підбір ізокости, що є дотичної до фіксованої ізокванти.

В обох випадках видно, що кут нахилу ізокванти і ізокости в точці рівноваги співпадає. Він виражається граничною нормою технологічного заміщення MRTS_Lk = -L/K

Кут нахилу ізокости дорівнює P_L/P_k. Виходячи з цього можна визначити точку рівноваги співвідношення між цінами цих факторів і їх граничною нормою технологічної заміщення, яка виражається ще співвідношенням граничної корисності факторів.

От же ми отримуємо рівняння: MP_L/MP_K= P_L/P_k.

MP_L/ P_L = MP_K /P_k.

Т аким чином рівновага виробника досягається при рівності зважених граничних корисностей двох факторів, тобто рівності співвідношень їх граничних корисностей до цін цих факторів.

Мінім рівень витрат забезпеч-ся за умови, що гран продукт у розрах-ку на 1-цю вартості рес-ів буде однакова для всіх рес-ів, використаних виробником:

де - граничний продукт відповідно праці, капіталу та енного рес-су; - ціна 1-ці праці, капіталу та еннго рес-су.

Через те, що ціни факторів вир-ва розгялдаються як незмінні, незалежно від обсягів використання факторів, ця функція є лінійною. Нахил ізокост дорівнює і визначає ринкову норму заміщення 1-ці капіталу додатковою 1-цею праці.

Точка дотику лінії однакових витрат і кривої однакового обсягу вир-ва відображає рівновагу виробника.

? 33. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періоді

Рівновага фірми в короткостроковому періоді Сучасна економічна теорія стверджує, що максимізація прибутку або мінімізація витрат досягається тоді, коли граничний дохід дорівнює граничним витратам (MR = MC). Відкладемо на осі абсцис кількість продукції, а на осі ординат - сукупні доходи і витрати (ріс.6.2). Максимальна прибуток виходить, коли розрив між TR і TC найбільш великий (відрізок АВ). Точки С і D є точками критичного обсягу виробництва. До точки С і після точки D сукупні витрати перевищують сукупний дохід, таке виробництво є збитковим. Саме в інтервалі виробництва від точки К до точки N фірма отримує прибуток, максимізуючи її при випуску, рівному 0M. Завдання - закріпитися в найближчій околиці точки В. У цій точці кутові коефіцієнти граничного доходу та граничних витрат рівні (MR = MC). Таким чином, умовою максимізації прибутку є рівність граничного доходу граничним витратам.

Рівновага фірми в довгостроковому періоді В умовах довгострокового періоду фірма може змінити всі фактори виробництва, а галузь може змінювати кількість своїх фірм. Фірма прагне розширити виробництво, знижуючи середні витрати.

В умовах досконалої конкуренції в довгостроковому періоді (рис.6.3) максимум прибутку досягається тоді, коли виконується рівність: MR = MC = P = AC.

Мінімальний рівень витрат забезпеч-ся за умови, що граничний продукт у розрах-ку на 1-цю вартості ресурсів буде однакова для всіх рес-ів, використаних виробником: