7. Рифампіцини.

8. Фузидини.

Особливості роботи з пеніцилінами

• зібрати алергологічний анамнез (якщо ці дані не зрозумілі, то проводять внутрішньошкірні проби на чутливість);

• якщо під час курсу лікування проявилися незначні алергійні реа­кції, то лікування продовжують з додаванням антигістамінних засо­бів (димедрол, дипразин, діазолін тощо);

• бензилпеніциліну натрієву і калієву солі не змішують з іншими лікарськими засобами;

• оксацилін й ампіцилін призначають як парентерально, так і внутрішньо за 1—1,5 год до їди.

Особливості роботи з макролідами:

• не можна вводити в одному шприці з вітамінами групи В, ас­корбіновою кислотою, тетрацикліном, левоміцетином, гепарином, оскільки утворюються комплекси, що випадають в осад.

Особливості роботи з тетрациклінами:

• додержуватись режиму дозування;

• не можна вводити в одному шприці з гепарином, барбітурата­ми, глюкокортикоїдами, макролідами (хімічна взаємодія);

• пам ятати про несумісність тетрациклінів при пероральному введенні з молоком і молочними продуктами (попередити пацієнтів), а також з антацидами;

• для профілактики кандидозу їх призначають разом з проти­грибковими (ністатин, леворин);

• протипоказані вагітним і дітям віком до 8 років.

Особливості роботи з левоміцетином:

— суворе дотримання режиму дозування;

• не можна застосовувати левоміцетин тривалий час і повторно

• не можна вводити в одному шприці з макролідами, пеніциліна­ми, аміноглікозидами (випадають в осад).

Особливості роботи з антибіотиками-аміноглікозидами:

• суворе дотримання режиму дозування;

• не можна змішувати стрептоміцин в одному шприці з пеніци­лінами, цефалоспоринами, гепарином, левоміцетину сукцинатом (ви­падають в осад);

• гентаміцин не сумісний з вітаміном В₂, фенобарбіталом, пред­нізолоном, димедролом;

• під нас приймання аміноглікозидів, а також протягом 2 тижнів (краще 4 тижні) після їх останнього введення не комбінують з ототоксичними препаратами (фуросемід, поліміксин, кислота етакринова), а також: з нефротоксичними препаратами (метицилін, поліміксини_у амфотерицин В);

• у разі тривалого контакту зі стрептоміцином слід працювати в гумових рукавичках (можуть бути дерматози).

Особливості роботи з цефалоспоринами:

– цефалоспорини І і ІІ покоління не діють на синогнійну паличку;

– цефазолін, цефтріаксон, цефепім, цефуроксим несумісні з петльовими діуретинами, з спиртом етиловим ( можлива діарея, нудота, тахікардія).

– розчини цефотаксиму, цефтріаксону, цефалоридину несумісні з розчинами інших антибіотиків в одному шприці.