1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.

• Препарати заліза: заліза лактат, заліза сульфат (феро-градумет), актиферин, «Фероплекс», фероцерон, ферокал, гемофер, жектофер, гемостимулін, ферковен, ферум лек тощо.

• Препарати кобальту: коамід, ферковен;

2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.

• Вітаміни: ціанокобаламін (В₁₂), фолієва кислота(В_с).

Стимулятори лейкопоезу: натрію нуклеїнат, метилурацил, пентоксил, лейкомакс, лейкоген, філграстим (нейпоген).

Класифікація коагулянтів (гемостатиків)

1. Прямі коагулянти: фібриноген, тромбін.

2. Непрямі коагулянти: вікасол, кальцію хлорид, кальцію глюконат.

3. Антифібринолітичні засоби (інгібітори фібринолізу): кислота амінокапронова, контрикал (апротинін).

4. Стимулятори агрегації тромбоцитів: етамзилат (дицинон).

Рослинні препарати: листя кропиви, трава деревію, кора ка­лини, трава водяного перцю

Класифікація препаратів, що знижують згортання крові

1. Антикоагулянти.

• Антикоагулянти прямої дії — гепарин, фраксипарин, еноксапарин натрію, ревіпарин натрію.

• Антикоагулянти непрямої дії — неодикумарин, синкумар, фенілін.

2. Фібринолітичні засоби (активатори фібринолізу) — стрептоліаза (стрептокіназа), фібринолізин, альтеплаза (актилізе).

3. Антиагрегантні засоби — дипіридамол (курантил), кислота ацетилсаліцилова (аспірин).

Особливості роботи з препаратами:

препарати заліза при внутрішньому застосуванні погано всмо­ктуються, тому їх призначають разом із хлоридною кислотою роз­веденою яблучним соком; лікування гемостатиками проводять під контролем коагулограми;

• вікасол призначають не більш ніж на 3—4 дні;

• кальцію хлорид вводять тільки внутрішньовенна обережно. У результаті введення його у тканини розвивається некроз;

• розчин фібриногену використовують протягом 1 год з моменту розведення;

• розчин тромбіну застосовують тільки місцева. Тампон чи сер­ветку з тромбіном накладають на місце кровотечі не менше ніж на 5 хв, потім обережно знімають. Розчин тромбіну не можна вводити внутрішньовенна чи внутрішньом 'язово;

• фібринолізин, стрептоліаза, актилізе тощо застосовують тільки при свіжих тромбах — до 5 діб з мо­менту утворення, їх призначають разом з гепарином під контролем показників згортання крові.

Гормональні препарати.

Тиреоїдні засо­би( лікуємо мікседему, ендемічний зоб, кретинізм):

• монокомпонентні засоби — тиреоїдин, левотироксин (L-тироксин), трийодтироніну гідрохлорид;

• комбіновані препарати — тиреокомб, тиреотом, новотирал, тиратрикол, йодтирокс;

Антитиреоїдні засоби ( тиреостатики): (лікуємо токсичний зоб)

• мерказоліл (тіамазол, тирозол), пропілтіоурацил;

• препарати йоду: (розчин йоду спиртовий, розчин Люголя, калію йодид, мікройод, антиструмін, йодид, йод- актив).

Класифікація інсулінів

1. Інсуліни людські:

• короткої дії (6-8 год) —інсуман (хумулін, актрапід НМ, берлінсулін),

• середньої тривалості дії (12-14 год) — інсуман базал, хумулінЛ, хумулін НПХ (монотард, берлінсулін).

• довгої дії (24—36 год) —ультратард (хумулін ультраленте)

2. Інсуліни тваринного походження:

• короткої дії (6-8 год) — інсулрап, інсулін С, хумалог

• середньої тривалості дії (12-14 год) —депо- інсулін С, ілетин ІІ Л, суінсулін лонг

( Б-інсулін, інгулонг, монотард МС).

• тривалої дії (24-36 год) — суінсулін ультра лон

Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів

1. Похідні сульфонілсечовини — букарбан, бутамід, глібенкламід (манініл), гліквідон (глюренорм), гліклазид (діабетон)

2. Бігуаніди — глібутид (адебіт, буформін), метформін (сіофор)

3. Різної будови — глюкобай (акарбоза), ізодибут.

Класифікація глюкокортикостероїдів (ГКС)

1. ГКС пероральні та ін'єкційні.

• Природного походження — гідрокортизон (кортизол), кортизон.

• Синтетичні ГКС — преднізолон (мазипредон), метилпреднізолон, тріамцинолон, дексаметазон.

2. ГКС інгаляційні — пульмікорт (будезонід), бекломет (беклометазон), інгакорт (флунізолід)

3. ГКС для зовнішнього застосування — гідрокортизон, апулеїн (будезонід), фторокорт

Класифікація естрогенів

1. Стероїдні естрогени — естрон (фолікулін), естрадіол, естріол (овестин), етинілестрадіол (мікрофолін).

2. Нестероїдні естрогени — синестрол (гексестрол), диместрол, октестрол, сигетин

Класифікація гестагенів(прогестинів)

1. Натуральний прогестерон (утрожестан).

2. Синтетичні прогестогени:

• Структурно близькі до прогестинів — дидрогестостерон (дуфастон),медроксипрогестерону

ацетат, мегестролу ацетат, медрогестон.

• Структурно близькі до тестостерону — алілестренол (туринал), норетистерон (норколут), лівоноргестрел, етинодіол, лінестренол

Класифікація протизаплідних препаратів

1. Комбіновані естроген-гестагенні препарати - пригнічують гіпоталамо-гіпофізарну систему, овуляцію, змінюють склад слизу в шийці матки і перешкоджають проникненню спер­матозоїдів :

• Монофазні — овідон, ригевідон, мінізистон, діане-35, нон-овлон, фемоден, марвелон, мікрогінон-28, силест.

• Двофазні — антеовін.

• Трифазні — трирегол, тризистон, триквілар, триновум, тринордіол-21.

2. Міні-пілі - мікродози гестагенів — континуїн, норгестрел (оврет), мікролют, лінестренол (екслютон)

3. Посткоїтальні гестагенні препарати — лівоноргестрел (постинор)

4. Депо-контрацептиви - пролонговані гестагенвмісні - перешкоджають пересуванню сперматозоїдів, порушують імплантацію заплідненої яйцеклітини:

• Ін'єкційні — медроксипрогестерону ацетат (депо-провера - вводять внутрішньом'язово 1 раз на 3—6 міс.).

• Підшкірні імплантанти — лівоноргестрел (норплант - імплантують під шкіру передпліччя терміном на 5 років).

5. Вагінальні контрацептиви (сперміциди) — фарматекс (бензалконій-хлорид), ноноксинол (концептрол, патентекс овал) - руйнують клітинну мемб­рану, зумовлюють загибель сперматозоїдів.

До андро­генів відносять такі препарати: тестостерону пропіонат, тестенат, тетрастерон (сустанон-250, омнадрен), метилтестостерон, тестобромлецит.

Анаболічні препарати — метандростенолон (діанабол, неробол), метандріол, феноболін, силаболін, ретаболіл.