Глюкокортикостероїди (гкс)

Застосування ГКС у лікуванні ОА залишається суперечливим. ГК призво­дять до порушення формування колагенових волокон, що сприяє зниженню росту і мінералізації хряща. Дещо різняться за характером дії гідрокортизон І преднізолон. Якщо перший різко інгібує біосинтез глікозаміногліканів у хрящі, то другий в експерименті призводить до збільшення їх вмісту за раху­нок посилення синтетичних процесів у хондроцитах

Показаннями до їх застосування є постійно чи часто рецидивуючий синовіїт суглобів, швидке прогресування деструктивних змін хряща.

Залежно від тривалості біологічної дії (визначається часом пригнічення сек­реції адренокортикотропного гормону) усі ГКС розподіляються на три групи;

-короткодіючі (24—36 годин) — кортизон, гідрокортизон, преднізолон,

метилпреднізолон, преднізон;

-середньої тривалості (до 48 годин) — трнамцинолон;

-тривалої дії (більше 48 годин) — дексаметазон, бетаметазом.

За ОА ці засоби застосовуються внутрішньосуглобно (в/с). В середньо­му протизапальна дія гідрокортизону ацетату, метилпреднізолону, бетамета-зону ацетату починається з моменту введення і триває 6—9 днів, триамциналону ацетоніду (кеналог-40) — з кінця першого тижня і впродовж 12—30 днів, бетаметазону (дипроспану) — впродовж 21-28 днів, триамцинолону гексоа-цетоніду (аристопан) — впродовж 21— 90 днів. Однак тривалість ефекту мо­же бути значно більшою, особливо щодо дрібних суглобів.

Перспективним є в/с введення іммобілізованих у ліпосоми ГКС: дієвість однієї ін'єкції набагато вища і забезпечує тривалий ефект.

Доза ГКС залежить від величини ураженого суглобу. До великих суглобів (кульшові, колінні, гомілково-ступеневі) вводять 100-150 мг гідрокорти­зону, 40—20 мг кеналогу-40, 60—30 мг преднізолону чи 20—40 мг метил­преднізолону. До середніх суглобів (променевозап'ястковий, ліктьові) — 50—100 мг гідрокортизону, 20 мг кеналогу-40 чи 30 мг преднізолону. До дрібних суглобів кистей і ступень — 12,5—25 мг гідрокортизону чи еквіва­лентні дози інших ГКС, також призначають

дипроспан, депо-медрол.

За ураження великих суглобів, коли необхідно вводити ГКС на великій кількості рідини, частіше використовують слабший препарат (гідрокорти­зон), за ураження дрібних суглобів — потужні препарати у малому об'ємі. Курс лікування становить 2-3, а іноді 5 в/с ін'єкцій з інтервалами 7—10— 15 днів — до ліквідації ексудативних явищ у суглобах.

Серед всіх ГКС перевагу слід надати преднізолону, негативна блокуюча дія якого на метаболізм суглобового хряща виражена найбільш помірно.

У лікуванні необхідно поєднувати ГКС та інші лікарські засоби. Оскільки ГКС застосовуються лише в/с короткими курсами, системні побічні ефекти не виникають. Протипоказаннями до в/с введення ГКС є інфекційні уражен­ня суглобів, тканин, які до них прилягають, а також септичні стани.

Хондростимулятори

Ці препарати посідають важливе місце у програмах лікування ОА. Пози­тивним є вплив фактору росту фібробластів, епідермального фактору росту тромбоцитів. Фактори, що індукують ріст хряща, доведені експерименталь­но, але ще не перенесені до клініки, хоча є підстави вважати, що майбутнє в лікуванні ОА належить саме цим хондростимуляторам.