Клінічні ознаки оа.

Перебіг ОА в більшості спостережень можна охарактеризувати як тривале невпинно прогресуюче.

Частіше хворий не може точно вказати час появи та при­чину виникнення симптомів. Іноді клінічні прояви ОА виникають одразу після травми та/або неадекватної фізичної напруги.

Хворіють частіше жінки у віці 40-60 років.

Клінічні симптоми ОА визначаються його локаліза­цією, числом залучених у процес суглобів, індивідуальним поро­гом больової чутливості пацієнта.

Основні ознаки оа :

• Біль у суглобах механічного типу , виникає при навантаженні на суглоб, більше к вечору, затихає у спокою та ніччю. Біль обумовлена трабекулярними мікропереломами, кістковим венозним стазом та внутрішньомедулярною гіпертензією,роздратування оточуючих тканин осте офітами, спазмом колосуглобових м’язів. При розвитку венозних стазів в субхондральному відділі можливий тупий «судинний» біль, виникаючий ніччю та зникаючий при ранковій активності.

• «Стартовий» біль у суглобах, який з'являється при перших кроках хворого, потім зникає та знову виникає при продовженні навантаження. Можуть бути ознакою реактивного синовіїта. Розвиток синовіїта супроводжується посиленням болю, припухлістю суглобу.

• Періодичне «заклінівання» суглоба («блокадний» біль)- раптовий різкий біль у суглобі при найменшому русі, обумовленний суглобовою «мишею»- защемленням клаптика некротизованого хряща між суглобовими поверхнями. Біль зникає при відповідному русі, який веде до видалення «миші» з суглобової поверхні.

• Крепітація при рухах в суглобі.

• Стійка деформація суглобів, яка обумовлена кістковими змінами.

• Відносно невелике обмеження рухливості суглобів, за виключенням кульшового.

• Наявність в анамнезі механічного навантаження суглоба або травми, запальних або метаболічних захворювань суглобів.

• Наявність у хворого порушень статики, нейроендокріних захворювань, порушень місцевого кровообігу, артроза у родичів.

Лабораторні методи дослідження

Загальноприйняті методи дослідження крові та сечі неінформатив­ні. При синовіїті можливе підвищення рівня гострофазових показників (ШОЕ, СРП, гамма-глобуліна, фібріногена и др.).

Інструментальні методи дослідження

Наряду з оцінкою вираженності клінічних симптомів, в діаг­ностиці ОА використовують різні методи дослідження, як інвазивні:

• артроскопія,

• біопсія синовіальної оболонки(фіброз,жирове переродження,судини склеразовані,ворсинки атрофовані),

так і неінвазивні :

• рентгенографія,

• ультразвукове дослідження,

• термографія,

• сцинтіграфія.

• комп’ютерна рентгенівська та магніторезонансна томографія)

.

Однак, рентгенологічне дослідження суглобів залишається найбільш поширеним методом в клінічної практиці. Цей метод достатньо інформативний , доступний, економічний.

Рентгенографія дозволяє виявити наступні зміни в суглобі:

• звуження суглобової щілини

• субхондральний остеосклероз

• наявність остеофітів

• ділянки оссифікаціі суглобової капсули та зв'язок

• околосуставні крайові дефекти кісткової тканини

• субхондральні кісти.