Лабораторна робота №8

ТЕМА: РОЗРАХУНОК РУКАВНОГО ФІЛЬТРУ

Мета:

Теоретична частина

Тканинні фільтри мають найбільше поширення. Можливості їх використання розширюються у зв’язку зі створенням нових температуростійких і стійких до впливу агресивних газів тканин. Найбільш поширені рукавні фільтри (рис. 1).

Рис. 1. Рукавний фільтр:

1 – корпус; 2 – пристрій для струшування; 3 – рукав; 4 – розподільна решітка

Корпус фільтру являє собою металеву шафу, яка розділена вертикальними перегородками на секції, в кожній з яких розташована група фільтрувальних рукавів. Верхні кінці рукавів заглушені і підвішені до рами, яка сполучена з пристроєм для струшування. Внизу є бункер для збору пилу зі шнеком для його вивантаження. Струшування рукавів в кожній із секцій виконується почергово. В тканинних фільтрах використовують фільтрувальні матеріали двух типів: звичайні тканини, які виготовляються на тканинних верстатах і

войлоки, які отримують шляхом механічного переплутування волокон. В типових фільтрувальних тканинах розмір наскрізних пор між нитками сягає 100…200 мкм. До тканин висуваються наступні вимоги: 1) висока пилоємність при фільтруванні і здатність утримувати після регенерації такої кількості пилу, яка є достатньою для забезпечення високої ефективності очистки газів від тонкодисперсних твердих частинок; 2) збереження оптимально високої повітропроникності в рівноважно запиленому стані; 3) висока механічна міцність і стійкість до стирання при багатократних згинах, стабільність розмірів і властивостей за підвищеної температури і агресивному впливі хімічних домішок, які знаходяться в сухих і насичених вологою газах; 4) здатність до легкого видалення накопиченого пилу; 5) низька вартість.

Порядок виконання роботи:

1.Виписуємо вихідні дані відповідно до варіанту.

2.Робимо креслення рукавного фільтру.

3.Визначаємо питоме газове навантаження:

де qн – нормативне питоме навантаження, яке залежить від виду пилу і його схильності до агломерації (qн=2,6); с1 – коефіцієнт, який характеризує особливість регенерації фільтрувальних елементів (табл. 1); с2 – коефіцієнт, який враховує вплив концентрації на питоме навантаження (рис. 2); с3 – коефіцієнт, який враховує вплив дисперсного складу пилу в газі (табл. 2); с4 – коефіцієнт, який враховує вплив температури газу (табл. 3); с5 – коефіцієнт, який враховує вимоги до якості очистки (при концентрації пилу у відхідних газах 30 мг/м3 рекомендується приймати рівним 1, а при

10 мг/м3 – 0,95).

Рис. 2. Залежність коефіцієнту с2 від концентрації пилу на вході в фільтр свх

Таблиця 2 Залежність коефіцієнту c3 від діаметру частинок

де V – об’єм газу, який очищується, м3.

5. Вибираємо фільтр з близькою поверхнею фільтрування. Таблиця 4

Основні характеристики деяких фільтрів

де Кп – коефіцієнт, який характеризує опір фільтрувальної перегородки, м-1 (Кп=2,76∙109 м-1); μ – динамічна в’язкість газу, Па∙с (μ=19∙10-6 Па∙с); w – швидкість фільтрування, м/с (w=0,015 м/с); n – показник степеня, який залежить від режиму проходження газу крізь перегородку (для ламінарного режиму n=1); К1 – параметр опору шару пилу м/кг (К1=80∙109 м/кг); τ – тривалість фільтрувального циклу, с (τ= 600 с); свх – концентрація пилу на вході в фільтр, г/м3; ρг – густина газу, який очищується, кг/м3

(ρг=0,998 кг/м3).

7. Робимо висновок про ефективність очищення, в якому необхідно дати рекомендації щодо конструктивної зміни рукавного фільтру для підвищення ефективності очищення.

Вихідні дані