5.Психологічні особливості допиту неповнолітніх

Загальні правила допиту неповнолітнього. При підготовці до допиту неповнолітнього, якщо дозволяють обставини, рекомендується заздалегідь отримати наступні сведения2: - в яких умовах, в якому оточенні живе, виховується дитина (сім'я, стосунки між батьками, їх відносини з дитиною і т. д.), з ким він проводить вільний час, відвідує дитячі установи; - рівень інтелектуального розвитку підлітка, володіння ним мовою, коло його інтересів, улюблені заняття, захоплення, способи проведення дозвілля, займаються з нею, батьки, його позитивні якості; - наскільки спостережливий, кмітливий дитина, як навчається, з якими труднощами в навчанні стикається, наскільки адаптивний до шкільного режиму, інформований про певні сторони життя (з урахуванням змісту справи та мети передбачуваного допиту); - не був помічений підліток у вживанні алкогольних напоїв, наркотичних засобів, вчинення будь-яких поганих вчинків; - які у нього провідні риси характеру, рівень його емоційної стійкості, наявність акцентуйованих властивостей характеру, його стосунки з однолітками, вихователями, вчителями; - фізичний розвиток дитини, не страждає він якимись дефектами, розладами, захворюваннями; їх характер та походження; - стан, в якому перебувала дитина під час сприйняття цікавлять слідчого (суд) подій; приймав він сам у них участь; з чим це було пов'язано; - чим займався, як проводив час підліток після того, що сталося події, з ким спілкувався в цей період; - розповідав він кому-небудь про події, про яких передбачається його допитувати; що саме він говорив; - обговорювалися дорослими (батьками тощо) ці події у присутності дитини.

Загальні правила допиту неповнолітнього свідка (потерпілого) викладені в ст. 191, 280 КПК, ст. 176, 179 ЦПК; неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого - у ст. 425 КПК. Деякі з цих процесуальних правил дані з урахуванням психологічних закономірностей поведінки осіб даної категорії. Місце майбутнього допиту вибирається таким чином, щоб воно не викликало у дитини підвищеного занепокоєння. Найголовніше, з чого слід виходити, - створення найбільш доброзичливої обстановки, спонукає підлітка до відвертої розповіді про те, що він бачив, чув або в чому брав участь. Тому в проведенні допиту передбачено обов'язкову участь педагога чи психолога в ході попереднього та судового слідства. Як показує практика, при виборі педагога, яка притягається до участі в допиті підлітка, іноді доцільніше запрошувати вчителі не з того класу, в якому підліток навчається, особливо в тих випадках, коли у нього серйозні проблеми з поведінкою. Аналогічний підхід до вибору педагога може бути і у випадках допиту неповнолітніх потерпілих, постраждалих від сексуальних посягань. По даній категорії справ при відборі майбутніх учасників допиту особливо важливо враховувати специфіку психосексуального становлення дитини, притаманну його віком загострену сором'язливість, суперечливість мотивації його поведінки на допиті (Н. С. Синіцина).

При допиті неповнолітніх підозрюваного, обвинуваченого, що не досягли віку 16 років або досягли цього віку, але страждають психічним розладом або відстає в психічному розвитку, також обов'язково участь педагога чи психолога (ч. 3 ст. 425 КПК). У подібних випадках не зайвим буде запрошення патопсихолога, а можливо і психіатра - фахівців в області межових розладів психіки.

З дотриманням тих самих правил проводиться допит неповнолітніх свідків при судовому розгляді цивільних справ. Перед допитом свідки, які не досягли 16 років, не попереджаються про відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань. Їм просто роз'яснюється обов'язок правдиво розповісти все відоме по справі. Допит неповнолітнього свідка, що не досяг 18 років, може бути за визначенням (постановою) суду проведений у відсутності підсудного (ч. 6 ст. 280 КПК). Аналогічний порядок, спрямований на те, щоб як можна менше завдати шкоди психіці неповнолітнього підсудного, передбачений і під час дослідження в суді обставин, які можуть негативно вплинути на нього (ст. 429 КПК). Щоб неповнолітній свідок міг швидше освоїтися в новій для нього обстановці, звикнути до незнайомих людей, розмову краще починати з супроводжуючою особою, з педагогом, поступово залучаючи у процес спілкування і дитини, як би уточнюючи у нього те, що кажуть про нього (М. М. Коченов, Н. Р. Осипова). Щоб перевірити, наскільки дитина освоївся з обстановкою, можна запитати його про те, чи зрозуміло йому, де він знаходиться, навіщо її сюди привели, що може цікавити слідчого (суд). Дуже важливо на початковій стадії допиту сформувати у допитуваного інтерес до майбутньої розмови, бажання говорити. При цьому можна пояснити дитині, що від нього чекають допомоги і вона вкрай необхідна, проте вести себе в подібній ситуації слід досить обережно, щоб не акцентувати його увагу на чомусь конкретному, що цікавить слідство (суд). Тому абсолютно неприпустимі такі мовні звороти в діалозі з підлітком, як наприклад:

- Це ти повинен пам'ятати... - Треба згадати... - Ти не міг забути про те, що... У подібних ситуаціях допитуваний, особливо малолітній свідок, може вдатися до вимислу, щоб його залишили в спокої або щоб заслужити схвалення дорослих. При допиті малолітніх свідків, потерпілих, питання, що зачіпають сформувався у них емоційний комплекс, слід чергувати від нейтральних до викликають у них позитивні емоції, виявляючи особливий такт і увагу, особливо до потерпілим. Про це слід пам'ятати і при допиті дітей, які зазнали різного роду посягань; спостерігали протиправні, насильницького характеру дії своїх батьків і т. п. Тривалість допиту неповнолітніх, особливо малолітніх свідків, потерпілих повинна визначатися не тільки завданнями, що стоять перед правоохоронними органами, але перш за все індивідуально-психологічними, віковими особливостями допитуваних. На думку М. М. Коченова, Н. Р. Осипової, продуктивно можуть давати свідчення: - діти 3-5 років протягом 15-20 хв; - діти 5-7 років - в межах 20-25 хв; - діти 7-10 років - від 25 до 35 хв. Якщо за цей час не все вдалося з'ясувати, що слід зробити перерву в допиті. Більше того, у законі спеціально зазначено, що допит неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених взагалі не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад чотири години на день (ч. 1 ст. 425 КПК).