lab_MODIFIED_full

Контрольні запитання

1.Призначення таблиць.

2.Які є способи створення таблиць?

3.Як об’єднати кілька комірок в одну?

4.Як налаштовувати форматування в комірках таблиць?

5.Як повторно редагувати існуючу формулу?

6.Призначення редактора формул і способи його виклику?

7.Різновиди шаблонів у полі формули?

8.Як повторно редагувати існуючу формулу?

9.Як налаштувати розміщення формули в абзаці текстового документу?

10.Як вибрати символи грецького алфавіту?

Зміст звіту

1.Титульний лист.

2.Мета роботи.

3.Короткі теоретичні відомості.

4.Результати виконаної роботи.

5.Висновок.

41

Список рекомендованої літератури

1.Гуржій А.М. Інформатика та інформаійні технології / Гуржій А.М.,

Поворознюк Н.І., Симонов В.В. – Харків: ―Сміт‖, 2003.

2.Глинський Я.М. Основи інформатики. Навчальний посібник / Глинський Я.М. -

Львів: ―Підприємство Деол‖, 2004.

3.Спиридонов О.В. Microsoft Office Для пользователя / Спиридонов О.В. – М.: ―МИЭМП‖, 2010.

4.Фигурнов. В.Е. IBM PC для пользователя. Краткий курс / Фигурнов. В.Е. - М.: ―ИНФРА‖, 1998.

42

Лабораторна робота №6. Робота з графічними об’єктами в текстовому

редакторі

Мета роботи: ознайомитися з можливостями текстових редакторів щодо роботи з графічними об’єктами, засобами створення технічних рисунків, зокрема блок-схем різних алгоритмів.

Теоретичні відомості

Створення графічних об’єктів в середовищі текстового редактору MS Word чи

LibreOffice Writer здійснюється безпосередньо засобами цього ж редактора в будь-

якому місці документа. Оскільки елементи текстового документа ідентифікуються програмою за абзацами, графічні об’єкти включаються в нього (прив’язуються до нього) займаючи за замовчуванням цілий абзац (обтікання текстом відсутнє).

Прив’язка графічних об’єктів також можлива до сторінки чи рядка. Для початку рисування слід увімкнути панель ―рисування‖ яка містить інструменти для побудови графічних об’єктів.

Рис. 1 Вигляд панелі інструментів ―рисування‖ (MS Word)

Інструменти на панелі ―рисування‖ дозволяють побудувати:

звичайні ліній, лінії зі стрілками;

прямокутники, багатокутники;

кола, еліпси;

автофігури;

вставити рисунки з файлів, тощо.

Кожен графічний об’єкт має власні атрибути: колір лінії, товщину лінії, стиль лінії, колір заповнення (для фігур із замкненим контуром, за умовчанням білий),

стиль заповнення. Об’єкт є непрозорими, тому вони можуть перекриватися.

Регулюється це визначенням порядку розташування об’єктів між собою - Порядок

(Order). Крім самостійного створення об’єктів можна скористатися автофігурами,

рис. 2.

43

Рис. 2 Автофігури панелі ―рисування‖

Графічні об’єкти пересувають за допомогою спеціального курсору ―миші‖ у

вигляді малого перехрестя зі стрілками, що з’являється над лінією об’єкта. Кожен елемент масштабується, якщо його виділити курсором мишки і потягнути за один із вказівних прямокутників, розташованих на сторонах і кутах об’єкта.

Складна фігура, яка містить декілька окремих елементів, може трактуватися як єдине ціле - група. Вона утворюється якщо необхідні об’єкти виділити (обвести пунктирним прямокутником) і викликати опцію Групувати (Group). Групу переміщають і масштабують так само як і решту об’єктів. При необхідності цей об’єкт розгруповують зворотною опцією Розгрупувати (Ungroup).

Надання атрибутів об’єкту (елементарному чи групі) здійснюється через контекстне меню, або натисканням відповідних кнопок панелі інструментів. В MS Word стандартну панель графічних інструментів налаштовують, додаючи найбільш часто використовувані кнопки через меню Сервіс...Налаштування...Команди...

Рисування (Tools… Customize… Commands… Drawings).

Часто буває необхідним вставити в рисунок фрагмент тексту. Для цього використовують текстові поля. Таке поле має фіксовані розміри, які змінюються при подальшій роботі з ним. Текст розташовується всередині поля і може бути відформотований за звичайними правилами. Щоб приховати рамки, слід відформатувати текстове поле, встановивши параметр Без ліній (No Lines) в

діалоговому вікні Формат надпису...Лінії (Text format…Lines), яке викликається через контекстне меню поля.

Зображення блок-схем алгоритмів роботи програм Теоретично доведено, що будь-який складний алгоритм може бути зведений

до сукупності трьох елементарних:

алгоритму слідування (лінійного);

алгоритму розгалуження;

алгоритму циклу.

44

Можна застосовувати довільну кількість рівнів вкладеностей, але логіка комп’ютерної програми повинна залишатися зрозумілою.

Рис. 3 Елементарні алгоритми

Процес розробки програма можна полегшити, якщо застосувати принцип модульності – розбиття на прості структури, що виконують окремі функції і мають тільки один вхід і один вихід. Те саме стосується і елементів алгоритмів, кожен з яких можна трактувати як окремий модуль типу ―чорна скринька‖ з одним входом і одним виходом.

Загальний напрямок блок-схеми алгоритму прийнято формувати зверху-вниз.

Логіка послідовності дій зображується на блок-схемах лініями, причому для

45

напрямків зверху-вниз і справа-наліво стрілки є необов’язковими. Виконувані дії зображують прямокутниками, всередині яких пишуть пояснення дій (формули).

Для розгалужень і циклів використовують предикати (логічні вирази, або вирази порівняння, результатом виконання яких може бути тільки відповідь логічного змісту – ―Так‖, ―Ні‖, або ―1‖, ―0‖). Предикат зображують ромбом, до верхнього кута якого підходить лінія входу, а два інші кути використовують для відводу вихідних ліній альтернативної логіки. Всередині ромбу пишуть предикат, а

лінії розгалуження підписують ―Так‖, ―Ні‖.

Рис. 4 Приклад блок-схеми алгоритму пошуку записів в таблиці

Деякі спеціальні дії зображують іншими фігурами, наприклад, ввід даних -

паралелограмом, друк – імітацією листка паперу. Слід дотримуватися стандартів документів, у які включають створену блок-схему.

46

Хід роботи

1.Знайти номер варіанту k для виконання завдання. Для цього із залікової книжки студент вибирає дві останні цифри m (передостання) та n (остання

цифра). Далі, варіант k визначається за такою формулою: k mod m 10 n,20

де mod(x,y) – знаходження остачі від ділення x на y, наприклад mod(7,4) = 3

2.Згідно варіанту скласти алгоритм програми обчислення функції чи формули

(таблиця 1. Індивідуальні завдання). У формулах х – значення змінної, яке вводиться на початку програми a, b, c – константи, n – лічильник циклів.

3.Нарисувати блок-схему цього алгоритму з п.2.

4.Передбачити усунення, або обхід виняткових ситуацій (від’ємне значення підкореневого виразу, від’ємне значення виразу аргументу логарифмічної функції, ділення на нуль, тощо). Обґрунтувати обраний алгоритм.

Контрольні запитання

1.Призначення панелі інструментів ―рисування‖?

2.Як показати панель інструментів ―рисування‖?

3.Різновиди графічних об’єктів?

4.Атрибути графічних елементів?

5.Як виконувати масштабування та переміщення графічного елементу?

6.Призначення автофігур?

7.Як згрупувати графічні об’єкти?

8.Які є елементи блок-схем алгоритмів?

9.Що таке предикат?

10.Яким чином функціонує алгоритм розгалуження?

Зміст звіту

1.Титульний лист.

2.Мета роботи.

3.Короткі теоретичні відомості.

4.Результати виконаної роботи.

5.Висновок.

48

Список рекомендованої літератури

1.Гуржій А.М. Інформатика та інформаійні технології / Гуржій А.М.,

Поворознюк Н.І., Симонов В.В. – Харків: ―Сміт‖, 2003.

2.Глинський Я.М. Основи інформатики. Навчальний посібник / Глинський Я.М. -

Львів: ―Підприємство Деол‖, 2004.

3.Спиридонов О.В. Microsoft Office Для пользователя / Спиридонов О.В. – М.: ―МИЭМП‖, 2010.

4.Фигурнов. В.Е. IBM PC для пользователя. Краткий курс / Фигурнов. В.Е. - М.: ―ИНФРА‖, 1998.

49

Лабораторна робота №7. Ознайомлення з електронними таблицями

Мета: навчитися працювати з електронними таблицями, а саме:

налаштовувати параметри робочої сторінки, змінювати форматування комірок,

вводити числові дані в комірки, створювати формули.

Теоретичні відомості

Для роботи з електронними таблицями можна використовувати програму

Excel Microsoft Office та Calc LibreOffice. Вони призначені для опрацювання даних,

наведених у вигляді таблиць, наприклад, бухгалтерського, економічного чи статистичного змісту, а також для автоматизації математичних обчислень.

Кожний окремий документ Excel називається робочою книгою (файл з розширенням .xls), яка складається з робочих листів. Розширення файлу програми

Calc є .ods.

В новому файлі електронних таблиць програми Excel є три робочі листи. Їх можна перейменовувати, видаляти чи створювати додаткові. Одночасно у вікні програми може відображатися тільки один робочий лист. Для переходу до інших листів служать ярлики, розміщені в нижній частині робочої книги.

Робочий лист складається із 256 стовпців і 65536 рядків. Стовпці таблиці позначаються латинськими буквами (А, В, С, ..., Z, AA, AB, …, AZ, BA, …), а

рядки арабськими цифрами (1, 2, ...). При посиланні на комірку потрібно обов’язково використовувати лише літери латинського алфавіту. Ці позначення ще називають заголовками стовпців та рядків. Стовпці і рядки функціонально поводяться як елементи керування. Один клік на заголовку рядка чи стовпця,

повністю виділяє його. Якщо необхідно виділити декілька рядків використовують клавіші Shift, або Ctrl. Стовпці можна приховувати та відображати. Щоби відключити відображення стовпця, або групи стовпців їх необхідно виділити і в контекстному меню вибрати відповідний пункт. Щоб показати прихований стовпець, необхідно виділити сусідні стовпці, а потім виконати команду Відобразити з контекстного меню.

Для зручності перегляду великих таблиць у Excel передбачено закріплення рядків чи стовпців таблиці. Коли є виділений рядок чи стовпець, необхідно виконати команду Вікно...Закріпити область. Після цього частина вмісту таблиці

50