lab_MODIFIED_full

Щоб надрукувати введений текст, необхідно виконати команду Print з меню

File, або натиснути на комбінацію Ctrl+P чи кнопку із зображенням принтера на стандартній панелі. У діалоговому вікні друку необхідно задати тип принтера,

номери сторінок для друку, кількість копій, якість друку та інші додаткові параметри, рис. 3.

Рис. 3 Вигляд вікна друку документа

Закінчити роботу з редактором можна за допомогою пунктів меню File...Exit,

або комбінацією клавіш Alt+F4. Під час зберігання файлу необхідно стежити, щоб файл був збережений не в будь-якій папці, а в тій яка призначена для цього документа. Для цього під час виконання команди Save as (Зберегти як...) слід відкрити список папок і вибрати у ньому необхідну, натиснувши кнопку ОК.

31

Хід роботи

1.Відкрити програму наявного текстового редактора (Word чи Writer)

2.Створити новий документ. Зберегти файл, записавши його в потрібну папку.

3.Вибрати параметри сторінки формат сторінки A4 і поля 2 см.

4.Вибрати спосіб перегляду документа - розмітка сторінки.

5.Увімкнути лінійку.

6.Перевірити одиниці виміру (за необхідності встановити сантиметри).

7.Вибрати довільний шрифт (Times New Roman, Courier New, Dejavu Serif) і

висоту літер 14 пт. тексту.

8.Набрати три абзаци довільного тексту.

9.Кожен з трьох абзаців відформатувати різними способами.

9.1.Змінити вирівнювання.

9.2.Вказати тип, колір шрифту.

9.3.Змінити відступи.

10.Розмістити середній абзац у дві колонки.

11.Показати панель ―рисування‖ та створити автофігури (наприклад прямокутник,

коло, ромб).

12.Перевірити різні режими обтікання текстом автофігури (в тексті, перед текстом,

за текстом).

13.Створити текстове поле та ввести своє прізвище та ініціали.

14.Налаштувати розміри текстового вікна 5x3 см.

15.Виокремити фрагмент тексту в першому абзаці та обвести його рамкою червоного кольору.

16.Зберегти файл.

17.Отримані результати занести у звіт.

32

Контрольні запитання

1.Які існують кирилізовані шрифти?

2.Як встановити висоту літер 16 пт.?

3.Як увімкнути лінійку?

4.Що таке абзац?

5.Пояснити призначення кнопок на панелі форматування.

6.Як розмістити текст у дві колонки?

7.Як задати обтікання текстом рисунка?

8.Як налаштувати панелі інструментів?

9.Як записати файл?

10.В яку папку буде виконуватися запис?

Зміст звіту

1.Титульний лист.

2.Мета роботи.

3.Короткі теоретичні відомості.

4.Результати виконаної роботи.

5.Висновок.

33

Список рекомендованої літератури

1.Гуржій А.М. Інформатика та інформаійні технології / Гуржій А.М.,

Поворознюк Н.І., Симонов В.В. – Харків: ―Сміт‖, 2003.

2.Глинський Я.М. Основи інформатики. Навчальний посібник / Глинський Я.М. -

Львів: ―Підприємство Деол‖, 2004.

3.Фигурнов. В.Е. IBM PC для пользователя. Краткий курс / Фигурнов. В.Е. - М.: ―ИНФРА‖, 1998.

34

Лабораторна робота №5. Створення таблиць та формул в текстових

документах

Мета роботи: вивчити способи створення таблиць, форматування комірок,

стовпців і рядків, вставки полів для обчислення формул математичних виразів;

ознайомитися з способами створення математичних формул; отримати навики налаштування стилів і розмірів, а також розміщення формул у тексті.

Теоретичні відомості

Створення таблиць Таблиці є зручним інструментом для впорядкування даних, розширюючи

можливості оформлення текстових документів. Для роботи з таблицями існує панель інструментів ―таблиця‖, яка зазвичай відображається окремим об’єктом,

рис. 2. Для створення таблиць використовують два способи: автоматичний і ручний.

При автоматичному способі звертаються до пункту меню Таблиця

(Table...Insert) і в діалоговому вікні вводять потрібну кількість стовпців і рядків.

Після цього з’являється таблиця, з автоматично встановленими розмірами

(розподілені в межах сторінки). Щоб таблиця прийняла потрібний вигляд можна курсором пересунути границі (границі також відображаються на лінійці) стовпців і рядків так як це необхідно.

При ручному способі вибирають інструмент ―олівець‖ і рисують усі необхідні лінії таблиці. Зайві лінії можна знищити за допомогою інструменту ―гумка‖. Робота зі створеною таким чином таблицею продовжується звичайним способом і заповнюється даними.

Рис. 1 Вигляд панелі інструментів ―таблиця‖ (MS Word)

35

Існує можливість об’єднання виділених комірок - Merge cells, розподілу - Split cells, вставлення стовпців Insert columns і рядків - Insert rows. Курсор миші,

розташований всередині комірки, дає можливість виділити цю комірку, а

розташований ліворуч від рядка таблиці - виділяє весь рядок. Для того, щоб виділити стовпець, слід вказівник миші розташувати над стовпцем. Якщо певний елемент таблиці є виділеними на панелі інструментів ―таблиця‖ з’являється кнопка для вставки рядка, стовпця чи комірки. Для виділення цілої таблиці курсор миші розміщують біля верхнього лівого краю таблиці, або використовують пункт меню Таблиця... Виділити (Table…Select).

Форматування тексту в комірках таблиці здійснюється звичайним чином,

тобто можна задавати будь-які властивості форматування (шрифт, розміри,

вирівнювання абзаців, параметри першого рядка, тощо) в кожній комірці окремо.

Для цього слід попередньо виділити групи рядків чи стовпців і використати пункти меню Формат...Абзац (Format…Paragraph). У групі комірок форматування може бути однаковим.

Лініям таблиці можна надати потрібну товщину, стиль (наприклад, подвійна,

пунктир тощо) чи колір. Іноді таблиця виконується з невидимими лініями, що є зручним під час форматування складного тексту. Параметри таблиці також можна змінити за допомогою контекстного меню таблиці.

Для здійснення нескладних розрахунків в комірках таблиці застосовують спеціальні поля. Слід пам’ятати, що дані на основі яких здійснюються обчислення,

ідентифікуються за номером комірки (є прихованим) і призначається автоматично:

стовпцям присвоюють літери латинського алфавіту (A÷Z), рядкам – чисельні номери (0÷9). Наприклад, комірка може мати номер С5, AA1, F15. Числа в комірках на які посилаються для обчислень вводять з комою, або з десятковою крапкою (залежить від програми). У комірці, в якій повинен бути результат обчислень, вводять поле формули через пункт меню Таблиця...Формула

(Table…Formula). Після його виконання відкривається вікно для уведення формули після знаку =, наприклад =С5*В5 (Word), =<С5>*<В5> (Writer). Також можна скористатися вбудованими функціями, наприклад SUM яка підраховує суму чисел.

36

Створення формул

Для запису математичних виразів у MS Word використовується редактор формул Microsoft Equation 3.0, а в LibreOffice Writer – Math.

Перед початком роботи з редактором формул курсор розташовують в тому місці, де повинна з’явитися формула (хоча це не обов’язково, оскільки готову формулу можна пізніше перемістити в потрібне місце). Вмикання формульного редактора здійснюють через меню Вставка...Об’єкт (Insert…Object), а далі запис формула.

Після вмикання редактора формул з’являється рамка з курсором для введення формули, меню вікна змінюється на меню цього редактора, а також з’являється панель інструментів з кнопками шаблонів формул.

а)

б)

Рис. 2 Вигляд панелі шаблонів формул:

а) у програмі Word;

б) у програмі Writer.

Натискання кнопок шаблонів формул відкриває додаткові панелі. Зручніше спочатку створювати шаблони (порожні штрихові прямокутники) і пересуваючи стрілками курсори, вводити необхідні символи.

37

Латинські та кириличні символи вводять безпосередньо з клавіатури, а

символи грецького алфавіту та інші математичні символи за допомогою відповідного шаблону. Різні елементи: крапки, штрихи тощо, розміщення над (під)

літерами, виконують виокремивши частину формули, а потім натиснувши потрібний затемнений шаблон (Word). Усі елементи формул можна копіювати,

вирізати і вставляти під час роботи з редактором. Клацання ―мишкою‖ поза рамкою призводить до повертання в документ (Word) і вимикання формульного редактора.

Створена таким чином формула відносно документа є графічним об’єктом,

включеним у певний абзац.

Якщо потрібно відредагувати попередньо створену формулу, достатньо двічі клацнути ―мишкою‖ над полем формули, після чого з’являється редактор формул.

Редактор формул Microsoft Equation 3.0 розрізняє стилі написання окремих математичних елементів: математичний, текст, функція, змінна, грецький, матриця-

вектор, інший. Опція Стиль...Визначити (Style… Define) дає можливість встановити шрифти та оформлення кожного з елементів.

Рис. 3 Вигляд вікна налаштування стилів

Під час набору формул слід вказувати, в якому стилі здійснюватиметься набір формули (за замовчанням приймається математичний стиль). Розміри елементів формул можуть бути визначені для повних літер, нижнього та верхнього індексів,

підіндексів, великих і малих символів в меню Размер...Визначити (Size… Define).

38

Хід роботи

1.Знайти номер варіанту k для виконання завдання. Для цього із залікової книжки студент вибирає дві останні цифри m (передостання) та n (остання цифра). Далі, варіант k визначається за такою формулою:

k mod m 10 n,20

де mod(x,y) – знаходження остачі від ділення x на y, наприклад mod(7,4) = 3

2.Створити таблицю ―Табуляція функції‖, показану нижче.

3.Згідно номеру варіанту k необхідно виконати табуляцію функції y = x2·(k+1),

x = {0, 1, 2, 3, 4}. Знайти середнє арифметичне значень функцій – Average

(стовпець Av.) та максимальне значення (Max.).

4.Увімкнути (наявний) формульний редактор.

5.Набрати формулу та текст згідно варіанту завдання, таблиця ―Індивідуальні завдання‖.

6.Отримані результати занести у звіт.

39

40