lab_MODIFIED_full

зміни розмірів вікна треба розташувати вказівник миші на його край, або кут

(вказівник змінить свій вигляд) і перемістити його в потрібний бік. Якщо розміри вікна є замалими для відображення його вмісту з’являються лінійки прокрутки.

Вони дозволяють повністю переглянути вмісту вікна.

Крім назви верхній рядок вікна у правому кутку містить три кнопки керування: мінімізації (вікно ―згортається‖), регулюючу (відображення вікна на всій площі, або частині екрану) і закриваючу (завершується робота з активним вікном).

В загальному випадку меню використовується для виконання певної дії,

наприклад створення документу, копіювання файлу, тощо. Вміст меню залежить від об’єкта для якого це меню викликається.

Другий рядок вікна містить меню. Кожен пункт меню має підпункти у вигляді випадаючого списку. Для зручності роботи більша частина різних дій дублюються,

наприклад в контекстному меню на панелі інструментів, за допомогою ―гарячих‖ клавіш.

На екрані може бути відкрито одночасно декілька вікон. Однак, тільки одне розгорнуте вікно є активним. Активність вікна визначається кольором його заголовків, а також панеллю задач (клавіша, яка відповідає активному вікну,

виглядає затисненою, а решта – піднятими). Працюють лише з активним вікном.

Нову папку можна створити з використанням контекстного меню вікна

(New…Folder), яка буде додана в поточну гілку дерева. Під піктограмою нової папки з’являється поле для введення її назви. Після встановлення назви папки слід натиснути клавішу Enter. Таким самим чином створюються файли. Подвійне натискання клавіші миші відкриває папку, або запускає програму на виконання.

Новий файл також створюється з використанням контекстного меню вікна тієї папки, де він повинен розташовуватися. Запис меню New відкриє список файлів програм доступних для створення. Зазвичай файли асоціюються (певний тип файлу закріплений за відповідною програмою) з програмами. Тобто для роботи з певним файлом ОС запускає відповідну програму. Проте, користувач може використовувати інші програми спеціально розроблені для роботи з файлами незалежно від асоціації встановленої ОС за замовчуванням. Тип файлу визначається його розширенням. Крім цього починається запровадження системи

21

ідентифікації файлів MIME - Multipurpose Internet Mail Extensions (багатоцільове розширення інтернет-почти). Метою цієї системи є ідентифікація типу даних що передаються мережею Інтернет: текст, зображення, відео.

Операції копіювання, перенесення і видалення здійснюються для одного файлу чи папки та їхніх групи. Виділення об’єктів здійснюється:

охопленням курсором миші;

виділяють перший об’єкт і утримуючи клавішу Shift виділяють останній;

утримуючи клавішу Ctrl, виділяти об’єкти по черзі.

використовуючи меню Edit… Select All.

Для копіювання групи виділених об’єктів її можна перемістити в інше вікно,

або розмістити над піктограмою іншої папки. При цьому, якщо папки знаходяться на різних дисках, буде здійснюватися копіювання (зображення маленького плюса),

а якщо на одному диску – перенесення. Альтернативна дія здійснюватиметься,

якщо натиснути клавішу Ctrl. Натискання клавіші Delete призводить до видалення об’єктів. Під час виконання операцій копіювання, перенесення використовується спеціальна область пам’яті - буфер обміну. Операції копіювання Copy, Paste, а

перенесення Cut, Paste. Ці дії також виконуються за допомогою ―гарячих‖ клавіш -

копіювання: Ctrl+C, Ctrl+V і перенесення: Ctrl+X, Ctrl+V.

Вимикання комп’ютера повинне проводитися засобами ОС. В ОС Windows

меню Start (Пуск) вибирають опцію Shut Down (Вимкнути), далі в діалоговому вікні вибирають відповідний індикатор, після чого натискають клавішу OK, або

Enter. Подібним чином завершується робота в графічному середовищі KDE ОС

Linux. Вимикання комп’ютера слід проводити згідно чітких правил дотримання яких гарантує надійну роботу ОС та збереження інформації на носіях ПК.

22

Хід роботи

1.Відкрити ―My computer‖ (―Мій комп’ютер‖), двічі клацнувши лівою клавішею миші над його піктограмою. Відкрити ―My computer‖ (―Мій комп’ютер‖), через контекстне меню клацнути правою клавішею над піктограмою і вибрати опцію

Open (Відкрити).

2.Створити на диску D: папку з власним прізвищем (в подальшому робоча папка).

3.Робота з вікнами.

3.1.Розгорнути на весь екран вікно диску D:.

3.2.Мінімізувати вікно. Розгорнути мінімізоване вікно.

3.3.Закрити вікно. Перевірити декілька способів закривання вікна: кнопкою х

(правий верхній кут вікна), через меню File...Close, комбінація клавіш

Alt+F4.

3.4.Перемістити вікно по екрану, перетягуючи його заголовок.

3.5.Змінити розміри вікна, використовуючи краї вікна.

3.6.Зменшити розміри вікна, щоб з’явились лінійки прокрутки.

3.7.Упорядкувати вікна на екрані каскадом. Для цього викликати контекстне меню панелі задач (клацнути на вільному місці рядку панелі задач правою клавішею миші) та вибрати опцію Cascade (Каскад).

3.8.Упорядкувати вікна на екрані іншими способами - Tile Horizontally (в ряд горизонтально), Tile Vertically (в ряд вертикально).

3.9.Мінімізувати всі вікна та закрити їх клацаючи правою клавішею миші над кожною клавішею на панелі задач вибираючи опцію Close (Закрити).

3.10.Увімкнути/вимкнути рядок статусу вікна. Для цього вибрати пункт меню View...Status Bar (Рядок Статусу). Рядок статусу вікна розташований у нижній частині і має сірий колір. Перевірити яка інформація з’являється при виділенні об’єктів вікна.

3.11.Викликати контекстне меню робочого вікна, клацнувши правою клавішею миші в його межах. Дослідити його вміст.

3.12.Увімкнути/вимкнути панель інструментів. Для цього вибрати пункт меню вікна View (Вигляд), опція Toolbar (Панель інструментів). Діючий режим буде позначений ―пташкою‖.

4.Перегляд, сортування об’єктів.

23

4.1.Розглянути вміст меню View (Вигляд) вікна для налаштування вигляду та порядку розташування піктограм у вікні. Піктограми можуть бути великими, або малими та розташованими в різний спосіб.

4.2.Виконати сортування Arrange Icons (Впорядкувати піктограми): Name (за іменем), Size (за розміром), Date (за датою створення), Type (за типом).

5.Створити в робочій папці 5 файлів довільного типу та 5 папок різних рівнів вкладеності (дерево) з будь-яким ім’ям.

6.Виділення об’єктів створених об’єктів в робочій папці.

6.1.Виконати виділення охопленням курсором миші.

6.2.Виконати виділення за допомогою клавіш Shift, Ctrl.

6.3.Виконати виділення за допомогою меню Edit… Select All.

7.Дослідити характеристики виділеного об’єкта. Для цього викликати контекстне меню об’єкта і вибрати у ньому опцію Properties (Властивості).

8.Виконати копіювання, перенесення створених об’єктів в робочій папці використовуючи меню вікна та ―гарячі клавіші‖.

9.Завершити роботу, вимкнувши комп’ютер.

10.Отримані результати занести у звіт.

24

Контрольні запитання

1.Що таке ―робочий стіл‖, ―піктограми‖, ―панель задач‖?

2.Для чого використовується маніпулятор типу миша?

3.З яких елементів складається вікно?

4.Призначення контекстного меню та його виклик?

5.Призначення панелі інструментів вікна?

6.Способи створення нових файлів і папок?

7.Сортування об’єктів у вікнах, різні способи зображення списків?

8.Виділення груп об’єктів?

9.Копіювання і перенесення виділених об’єктів. Призначення буфера?

10.Вимикання комп’ютера?

Зміст звіту

1.Титульний лист.

2.Мета роботи.

3.Короткі теоретичні відомості.

4.Результати виконаної роботи.

5.Висновок.

25

Список рекомендованої літератури

1.Гуржій А.М. Інформатика та інформаійні технології / Гуржій А.М.,

Поворознюк Н.І., Симонов В.В. – Харків: ―Сміт‖, 2003.

2.Глинський Я.М. Основи інформатики. Навчальний посібник / Глинський Я.М. -

Львів: ―Підприємство Деол‖, 2004.

3.Фигурнов. В.Е. IBM PC для пользователя. Краткий курс / Фигурнов В.Е. - М.: ―ИНФРА‖, 1998.

26

Лабораторна робота №4. Створення та редагування текстових документів

Мета роботи: навчитися створювати і редагувати текстові документи:

змінювати шрифти, форматування абзаців тексту, розміщення тексту на сторінці,

створення колонок тексту, встановлення властивостей текстових документів.

Теоретичні відомості

Сучасні текстові редактори Word (складова частина офісного пакету Microsoft

Office), Writer (складова частина офісного пакету LibreOffice) володіють хорошими засобами створення текстових документів навчального, наукового, офісного,

видавничого та будь-якого іншого призначення.

Текстові редактори мають головне меню і декілька панелей інструментів

(View…Toolbars), відображення яких може налаштовуватися окремо. Заголовок вікна містить кнопки керування вікном – мінімізація, згорнути, розгорнути.

Відображення вмісту документу (View… Page Layout) здійснюється різними способами: звичайна сторінка, web-документ, структура, розмітка сторінки. Для введення тексту здебільшого задають режим розмітка сторінки, або звичайна сторінка. Відображення у вигляді розмітка сторінки є найбільш зручним, коли необхідно бачити її розмітку – поля, краї паперу, лінійку тощо. В режимі web-

сторінки вигляд документа є таким самим як і під час перегляду HTML-документів.

Для перегляду заголовків великих документів призначений режим структура.

Режим попереднього перегляду File…Preview призначений для огляду великих фрагментів тексту набраного тексту, оскільки виводить на екран одну, дві, або більше сторінок.

Більшість пунктів меню текстових редакторів відкривають діалогові вікна, що складаються з декількох закладок. Закладки в свою чергу містять групують операції з документом за певним призначенням.

У робочому полі відображається вміст документа. Воно містить смуги прокручування, лінійку. У рядка стану (нижня частина вікна) містяться дані про поточну сторінку документа – номер, кількість сторінок, розміщення курсору,

тощо.

Налаштовування розмірів сторінки (рис. 1) здійснюється за допомогою опції

27

File…Page Setup (Word), Format…Page (Writer). Розміри полів також встановлюються за допомогою горизонтальної та вертикальної лінійки, які вмикають опцією View…Ruler. Одиниці виміру змінюють в меню

Tools…Options…General…centimeters (Word), Tools…Options…LibreOffice Writer…General… centimeters (Writer).

а) б)

Рис. 1 Вигляд вікна налаштування розмірів та полів сторінки:

а) у програмі Word;

б) у програмі Writer.

Введення тексту з клавіатури здійснюється в межах абзацу (Paragraph),

причому необхідно слідкувати, щоб між словами було не більше одного пробільного символу, а абзац закінчувався натисканням клавіші Enter. Мова вибирається перемикачем на панелі задач, або за допомогою меню. Вигляд літер налаштовується вибором відповідного шрифту (Font) і його розміру (у пунктах,

приблизно 3 пт. на міліметр). Для кожного шрифту розрізняють кілька способів відображення: простий, потовщений (Bold), нахилений (Italic), або підкреслений

(Underlined). Їх можна застосувати для попередньо виділеного фрагменту тексту за допомогою відповідних кнопок на панелі інструментів ―форматування‖. Головні правила введення тексту є такими:

не натискати клавішу введення Enter для переходу на новий рядок, оскільки

28

перехід відбувається автоматично;

не натискати на клавішу пропуск для створення абзацних відступів і центрування тексту, оскільки для цього є спеціальні засоби (повзунки на лінійці, або меню Format…Paragraph);

робити лише один пропуск між словами, не забуваючи робити пропуск після коми і крапки;

для видалення тексту зліва використовувати клавішу Backspace, з права - Delete;

для переводу курсору на нову позицію використовувати клавіші зі стрілками;

для отримання великої букви (верхнього регістру) слід натиснути на клавішу

Shift, або Caps Lock.

спеціальні символи вводяться використовуючи меню Insert…Symbol.

Форматування тексту відбувається автоматично згідно попередньо вказаних параметрів. Існує поняття стилю форматування, який зберігає задані параметри форматування. При його застосуванні відбувається автоматична зміна форматування тексту на новий.

Формат абзацу задається в меню Format… Paragraph, вікно якого (рис. 2)

містить різні параметри:

відступи від полів: перший рядок, зліва з права;

міжрядковий інтервал, інтервал між абзацами;

розташування на сторінці (вирівнювання) за лівим краєм, за правим, по центру, за шириною сторінки (Justified).

Ці операції також виконуються після натискання кнопок на панелі

―форматування‖.

Текст можна представити у вигляді списку, або оздоблювати мітками (меню

Format…Bullets and Numbering).

Для розміщення тексту кількома колонками (найчастіше двома) необхідно виділити фрагмент тексту та викликати меню Format…Columns та задати необхідні параметри у вікні створення колонок.

29

а) б)

Рис. 2. Вигляд вікна налаштування властивостей абзацу:

а) у програмі Word;

б) у програмі Writer.

Крім тексту документ може містити невеликі об’єкти – автофігури, малюнки,

формули, які трактуються окремі графічні об’єкти. Вони прив’язуються до певного абзацу і можуть займати повний абзац, обтікатися текстом різними способами.

Способи обтікання задають виділивши графічний об’єкт і клацнувши правою клавішею миші. Після цього в контекстному меню вибирають опцію спосіб форматування виділеного об’єкту в тексті.

Якщо є необхідність розмістити текст всередині графічного об’єкта, це зручно виконувати за допомогою текстового поля. Кнопка створення текстового поля знаходиться на панелі інструментів рисування, може містити текст і рамку, а також масштабуватися і пересуватися, як і всі інші об’єкти. Якщо рамка є непотрібною,

вибирають режим ―без рамки‖. Для рамки можна вказати стиль відображення рамки, товщину ліній, колір через контекстне меню форматування текстового поля.

Звичайний текст можна охопити рамками різних стилів і кольорів, задати колір тексту, колір фону, тощо. Для цього необхідно виділити фрагмент тексту і натиснути відповідні кнопок на панелі інструментів.

30