§ 3. Адміністративно-територіальний поділ та територіальний устрій України: поняття, суть, ланки

Територія, як вже відомо, є необхідним атрибутом будь-якої держа­ви. Без території не може існувати держава. Територія держави відіграє велику природно-георгафічну роль - вона становить основу матері­ального і духовного творіння народу, основу матеріального багатства суспільства і держави.

Територіальна організація України охоплює її територіальний поділ та територіальний устрій.

Адміністративно-територіальний поділ, як складова територіаль­ної організації України - це поділ території держави на певні частини - області, райони, міста, села й ін. Ці частини території держави назива­ються адміністративно-територіальними одиницями.

Адміністративно-територіальна одиниця — це територіальна складова частина державної території, що не має будь-якої політич­ної самостійності і перебуває у підпорядкуванні центральних органів державної влади країни.

Питання щодо територіального устрою та адміністративно-тери­торіального поділу України регулюються розділом IX Конституції України - «Територіальний устрій України». Згідно із ст. 133 Консти­туції, до складу України входять: Автономна Республіка Крим, 24 області, райони, міста, райони в містах, селища, села, міста Київ та Севастополь. Складові частини території України, якими є адмі­ністративно-територіальні одиниці та Автономна Республіка Крим, перебувають у тісному зв'язку і відзначаються внутрішньою єдністю. Це обумовлюється єдністю і цілісністю державної території України.

У відповідності до такого поділу будуються і функціонують органи державної влади, органи місцевого самоврядування в Україні.

Розглядуваний поділ території здійснюється з метою найбільш раціонального використання природних багатств країни, забезпечення сприятливих умов й можливостей для прогресивного розвитку суспіль­ства, для здійснення ефективного управління суспільними й держав­ними справами.

Важливою метою територіальної організації держави є оптимальне вирішення питань етнічного, національно-культурного, політичного, економічного, адміністративного, військового й іншого характеру.

Поділ території держави, тобто її районування, може проводитися за різними критеріями.

Територію України можна поділяти:

• по-перше, за економічними ознаками. Це виділення економіч­них районів, тобто економічне районування:

• по-друге, адміністративне районування - це поділ території держави на територіальні одиниці, у межах яких утворюються органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

• по-третє, спеціальне районування - це виділення територіаль­них зон: зон залізниць, пароплавств, лісництв, рекреаційних зон, державних заповідників, заказників, військових округів, виборчих округів тощо.

Другою невід'ємною складовою територіальної організації Укра­їни є, як зазначалось раніше, територіальний устрій нашої держави.

Відповідно до ст. 132 Конституції, територіальний устрій Украї­ни грунтується на засадах єдності та цілісності державної території. Він здійснюється на основі поєднання централізації і децентралізації у організації і функціонуванні державної влади, збалансованості соці- ально-економічного розвитку регіонів.

Поєднання засад централізації і децентралізації у організації і функціонуванні державної влади проявляється в тому, що за централь­ними органами держави зберігається право охорони та забезпечення загальнодержавних інтересів, решта Ж функцій передається на місця, а саме-до компетенції органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій.

Збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів має здійснюватися з урахуванням їхніх історичних, економічних, еколо­гічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і куль­турних традицій. Це обумовлює необхідність передусім диференці­йованого підходу до вирішення питань оптимального економічного розвитку, демографічної політики та зміцнення територіальної єдності складових частин України.

Адміністративно-територіальний устрій України є трирівневим. Вищий рівень територіальних одиниць становлять Автономна Республі­ка Крим, 24 області та 2 міста республіканського підпорядкування - Київ і Севастополь, які мають спеціальний статус. Середній рівень становлять райони і міста обласного підпорядкування, нижчий рівень становлять райони в містах, міста районного підпорядкування, селища і села.