§ 3. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні

Однією з важливих передумов забезпечення і реалізації прав і свобод є виконання кожною людиною визначених у законодавстві краї­ни обов'язків. Тому конституції, віддаючи пріоритет правам і свободам людини, в той же час приділяють велику увагу її обов'язкам.

Кожна людина повинна знати і сумлінно виконувати свої обов'язки, поважати права і законні інтереси інших осіб, оскільки це є вимогою суспільства. Відповідно до ст. 23 Конституції.

«Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.»

З курсу загальної теорії права відомо, що юридичні обов'язки — це міра необхідної поведінки. Кожен має дотримуватися певних правил для того, щоб реалізуючи свої права не завдавати шкоди іншим членам суспільства. Саме цим передусім і визначається призначення обов'язків.

Прийнято вважати, що конституційні обов'язки не становлять окремий конституційно-правовий інститут. Вони, скоріше, виступають як логічні і обов'язкові «пари» відповідних прав. Проте, існує й інша точка зору у розглядуваному питанні. Ряд вчених, серед яких автори підручника «Сравнительное конституционное право», як уявляється, слушно стверджують, що конституційні обов'язки утворюють віднос­но самостійний конституційно-правовий інститут, норми, що утворю­ють цей інститут мають своє особливе призначення серед норм, які визначають конституційно-правовий статус особи. Тому вбачається, що вони утворюють відносно самостійний інститут, що є підінсти- тутом розглядуваного нами інституту, його невід'ємною складовою.

Конституція України, поряд з визначенням обсягу прав і свобод особи, встановила ряд основних обов'язків, які має кожна людина перед суспільством і державою. Вони передбачені у ст. ст. 17, 51, 65. 66. 67.68 та ін. Конституції.

В Конституції встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, що встановлені зако­ном, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, а також відшкодовувати завдані ним збитки. (Ст. 66,67, 68 Конституції), обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дітей та обов'язок повно­літніх дітей утримувати непрацездатних батьків (ст. 51).

Обов'язок неухильно додержуватися Конституції і законів України тісно пов'язаний з визначенням юридичної відповідальності у особли­вих, передбачених і врегульованих нормами права відносинах між громадянами і державою, що виникають внаслідок правопорушення.

Головною метою юридичної відповідальності є охорона правопо­рядку, правове виховання людей і покарання винних за скоєне.

Всі громадяни нашої держави, а також іноземці та особи без грома­дянства, що перебувають в Україні на законних підставах, отримують доходи від трудової, інтелектуальної і творчої діяльності, а також з інших джерел, зобов'язані Конституцією України сплачувати податки і збори. Це є важливою формою їхньої участі у формуванні державного та місцевих бюджетів. Порядок і розміри, у яких мають сплачуватися податки, визначаються у законодавстві України.

Одним з най важливіших і почесних обов'язків громадян України Конституція визначила захист Вітчизни. її незалежності та територі­альної цілісності (ст. 17, 65). У Конституції встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шану­вання її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Передусім, тут йде мова про захист України від збройної агресії, що становить найважливішу функцію держави і є справою честі всього Українського народу, обов'язком кожного її громадянина.

За своїм змістом статті 17 та 65 Конституції тісно пов'язані. Статтею 17 встановлено, що захист суверенітет}' і територіальної цілісності Укра­їни, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливі­шими функціями держави, справою всього Українського народу.

Обов'язок, що передбачений у статтях 17 та 65 Конституції, покла­дається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, на всіх громадян України та їх об'єднання. Правові основи діяльності органів державної влади щодо забезпечення оборони України визначені Законом «Про оборону Укра­їни» від 6 грудня 1991 р. із наступними змінами та доповненнями. Але захист Вітчизни не повинен обмежуватися цим аспектом. Водночас він означає, що кожний громадянин України незалежно від національності, расової належності, віросповідання, ідеологічних переконань, трудової та іншої діяльності зобов'язаний захищати і відстоювати її суспільний лад від усіляких посягань, підтримувати громадський порядок, збері­гати національну культуру і т. ін.