15.5.2. Підписи до ілюстрацій

Підписи до ілюстрацій складаються з п'ятьох частин:

1. назви (іноді скороченої) різновиду ілюстрації (Рис, Мал., Фото, Схема, Графік, Креслення, Карта, Ілюстрація тощо);

2. нумераційної назви, тобто порядкового номера, ілюстрації;

3. тематичної назви, в якій іноді можуть вказувати складові частини ілюстрації (наприклад: Схема токарного верстата: а — вид спереду; б—вид зліва; в — вид справа);

4. пояснення, або експлікації, до окремих елементів ілюстрації [сюди можуть входити: для репродукцій творів образотворчого мистецтва — техніка виконання ори­гіналу, матеріал, рік закінчення роботи, місце збереження роботи і т. п.; для технічних рисунків — розшифрування цифрових, літерних чи інших позначень деталей рисунка (наприклад: 1 — друкарська форма; 2 — гвинт; 3 — папір і т. д.)];

5. додаткових відомостей про ілюстрацію (вказівок на джерело її запозичення, автора ілюстрації, масштаб її відтворення тощо).

• Кожна ілюстрація повідомлення повинна мати підпис: вказаний різновид ілю­страції, її нумераційну й тематичну назви.

Виняток: у художніх та публіцистичних видах літератури підписи під ілюстраціями можуть бути або відсутні повністю (в цьому випадку ілюстрація повинна бути розташована поряд з текстом і пов'язана з ним асоціативним зв'язком), або подані в скороченому вигляді (наприклад, біля портретів вказують лише прізвища портретованих).

Порядковий номер для ілюстрації не потрібен лише тоді, коли вона в повідомленні

одна.

Якщо в повідомленні є ілюстрації різних видів (малюнки, фотографії, схеми тощо), тоді як загальну назву для всіх їх видів вживають слово Ілюстрація.

• У підписі ставлять: після нумераційної назви перед тематичною—крапку; після тематичної назви перед складовими частинами чи експлікацією — двокрапку.

• Елементи експлікації подають за таким шаблоном: позначення першої деталі на ілюстрації (тобто цифра чи літера) <тире> розшифрування позначення <крапкою з комою> позначення другої деталі на ілюстрації <тире> розшифрування позначення <крапкою з комою> і т. д.

• Додаткові відомості подають після вертикального пробілу з абзацу.

• Після останнього елемента підпису крапку не ставлять.

Приклад. Зразки оформлення підписів до ілюстрацій: а) в ілюстрованих виданнях:

<Ілюстрація 1>

К.К.Костанді. В люди (На заробітки). 1885.

Полотно, олія. 80x62 см. Національний музей українського мистецтва

б) в наукових і технічних виданнях:

< Ілюстрація 2>

Рис. 5. Розріз Кагарлицького родовища: 1 — четвертинні відклади; 2 — гіпсово-глинисті шари; 3 — гіпси

Автор — Ю. А. Турчак [34]

в) у публіцистичних виданнях (газетах, журналах):

< Ілюстрація 3>

Переможці конкурсу краси (зліва направо): 1.1. Іваненко, А. А. Петренко, В. В. Сидоренко

15.5.3. Норми редагування ілюстрацій

• Чим вища кваліфікація реципієнтів, тим складнішими (за ступенем абстрагування) можуть бути ілюстрації повідомлення, і, навпаки, чим нижча кваліфікація реципієнтів, тим "предметнішими" (простішими) повинні бути рисунки.

Класифікація ілюстрацій за складністю подана в розділі 15.5.1.

• Недокументальні ілюстрації повинні бути максимально простими.

В ілюстраціях видаляють усе другорядне, несуттєве. З цією метою, зокрема, з площини ілюстрацій всі написи переносять в експлікацію, заміняючи їх символьними позначеннями (цифрами, літерами тощо), а також усувають незаповнені (порожні) місця. Окремі частини в межах однієї ілюстрації розташовують якомога компактніше.

• У текстах повідомлень посилання на ілюстрації повинні відповідати нормам, описаним у розділі 15.3.6.

• Підписи до ілюстрацій повинні відповідати нормам, описаним у розділі 15.5.2.

• Креслення і схеми повинні бути виконані згідно з вимогами стандартів.

Як відомо, існує ціла низка стандартів на способи виконання креслень, позначень на схемах електронних деталей і т. п. Те саме стосується і географічних карт.

• У тексті повідомлення не слід повторювати підпис до ілюстрації.

• На рисунках дозволено залишати такі написи: позначення проекцій; пояснення до стрілок; межі середовища; написи біля осей координат. Усі ці написи роблять великими літерами без крапки в кінці.

На графіках осі координат градуюють, вказують проміжні числові значення відкла­деної величини, її символьне позначення та скорочене позначення одиниці виміру. На осі абсцис символьне позначення та одиницю виміру ставлять праворуч від останньої цифри, а на осі ординат—над останньою зверху цифрою. Між символьним позначенням величини та одиницею її виміру ставлять кому.

Зразок оформлення ілюстрації (графіка) подано на рис. 15-1.

• Позначення деталей на рисунках найкраще робити арабськими цифрами. Цифри слід розташовувати за годинниковою стрілкою. Усі без винятку позначення деталей повинні бути розшифровані в експлікації.

°С

1150 1100 1050 1000 -

950 -

900 -

0

12 3 4 5 6 7 8%