2 Оаіе е., сЬаІі ]. 3. А Гопгшіа Гог ргесіісііп§ геасіаЬіІігу // ЕсІисаІіопаї КезеагсЬ Виїїеііп. 1948. № 27. Р. 11—20, 37—54.

³ У цій формулі, крім кількості слів, відсутніх у словнику-мінімумі (перший доданок), у другому доданку визначають також синтаксичну складність повідомлення, проте її вага в цій формулі, як свідчить коефіцієнт, мала.

Приклад. У повідомленні радіо прозвучало таке речення: На території Югославії загони Кейфор розташувалися в нових населених пунктах. Очевидно, що слухачі українського радіо

не мають у своєму словнику слова Кейфор (це слово — транскрибована абревіатура англійського "КРОК", що після розгортання ("Козоуо Рогсез") і перекладу означає "Косовські сили"). Тому вживання такого слова в цій конкретній ситуації є помилковим.

• Синтаксична й семантична складність повідомлення повинна дорівнювати тій складності, яка прийнятна для обраної автором реципієнтської аудиторії (див. значення вище в табл. 14-3).

Це означає, що для обраної групи реципієнтів повідомлення не повинно бути ні простішим, ні складнішим за її середні можливості.

• Автор може вводити в повідомлення нові слова, відсутні в словнику реципієнта, але тільки за умови їх пояснення в самому повідомленні.

Такі пояснення можуть мати найрізноманітнішу форму: примітка, малюнок, глосарій (список нових слів з їх означеннями наприкінці книжки), пояснення за допомогою синонімічних слів (слів-аналогів), операціональне означення, родо-видове означення тощо.

Приклад. У поданому вище прикладі зі словом "Кейфор¹ редактор міг увести цю абревіатуру в повідомлення, але повинен був дати її повне пояснення (вказати, що це — англійська абревіатура "КРОК", що в перекладі вона означає — "Косовські сили"). Можливим є й інший варіант виправлення — заміняти усюди англійську абревіатуру "КРОК" українським словосполученням "Косовські сили". Останньому варіанту — з позицій зрозумілості — слід надати перевагу перед англійською абревіатурою, навіть за умови її повного пояснення в повідомленні.

Звернемо увагу на ще одну особливість лінгвістичного розуміння. Загальновідомо, що чим частіше слово зустрічається в повідомленнях, тим воно зрозуміліше. Поряд із цим існує й інша закономірність, яка виконується на частотному словнику будь-якої мови: чим частіше вживаємо слово, тим меншою є його довжина¹. Зі сказаного випливає такий висновок: чим слово коротше, тим вищий ступінь його зрозумілості, й, навпаки: чим слово довше, тим ступінь його зрозумілості нижчий.

• Для підвищення ступеня зрозумілості повідомлення під час його виправлення слід використовувати якомога коротші слова.

Когнітивне розуміння. Ступінь когнітивного розуміння можна визначати за такою методикою. Найперше обирають повідомлення, ступінь розуміння якого планують визна­чити. До цього повідомлення готують запитання (вони можуть бути оформлені у вигляді анкети з варіантами формалізованих відповідей). Реципієнтові дають ознайомитися з повідомленням (прочитати, послухати, подивитися) і просять відповісти на сформу­льовані щодо повідомлення запитання. Ступінь розуміння (С) визначають за формулою²

С = 4/0- 100%, (14-8)

де д — кількість запитань, на які реципієнт відповів правильно; — загальна кількість питань, заданих реципієнтові.

• У повідомленні редактор повинен контролювати ступінь тільки субститутивного розуміння повідомлення.