Глава 11 діалектика інженерної помилки

11.1 Позитивні аспекти інженерної помилки

Помилка, як і будь-яке складне явище, багатозначна і багатогранна, містить у собі як негативні, так і позитивні компоненти. Подивившись на помилку іншими очима, через «рожеві окуляри», можна зробити висновок, що помилка є однією із складових технічного прогресу. Недарма кажуть: «Немає лиха без добра». Так що ж таке ІП – добро чи зло, друг чи ворог? Така постановка питання не зовсім коректна. Це все одне, що запитувати: «Електричний струм – це добре чи погано?» Добре, коли він у лампочці і світить, і погано, коли б’є струмом. Але електричний струм є електричним струмом, він і «світить», і «б’є», і усе залежить від ситуації, яка розглядається і аналізується.

Людям занадто дорого обходяться інженерні помилки і прорахунки, тому в суспільстві виробилося стійке негативне ставлення до помилок, і теза «ІП – як двигун технічного прогресу» навряд чи сприймається всерйоз. Щоб оцінити роль помилки в інженерній діяльності, необхідно осягти діалектичну суперечливість цього явища і виробити правильне ставлення до нього. «Немає в природі зовсім шкідливих явищ. Якщо і вважають явище шкідливим, то це тільки тому, що його не освоїли, не знайшли йому придатне місце в техніці, не зуміли підкорити собі» [85].

Дійсно, якщо ІП містить позитивні компоненти, то гріх ними не скористатися як у ВУЗі при навчанні студентів, так і на виробництві при професійному становленні інженера як фахівця.

Створення нової техніки – прерогатива інженера, при цьому його досвід і знання є основним засобом вирішення поставленої задачі. Звичайно при аналізі специфіки інженерної діяльності основну увагу звертають на процес створення технічного об’єкта, залишаючи за кадром проблему формування і становлення фахівця, зростання його про­фесійної майстерності.

У даному розділі акцент буде зміщений з технічного об’єкта на інженера-творця нової техніки, сам же проектований об’єкт буде розглянутий лише як засіб розвитку творчих здібностей інженера, підвищення його компетенції. З цих же позицій буде розглянута і проблема ІП.

Так у чому ж цінність ІП?

ІП змушує задумуватися, виявляти причину своєї появи, шукати засоби для усунення її негативних наслідків; помилка виховує обережність, уберігає від необдуманого авантюризму, сприяє швидкому професійному зростанню і т. ін.

Помилка може стати каталізатором, стимулятором пошуку нових ідей, нових технічних рішень. Відкриття причин появи помилки – це завжди крок до більш глибокого розуміння суті явища.

Мислення інженера при вирішенні більшості інженерних задач проходить на операційному і предметному рівнях (рис. 8.1), у той час як процес виявлення й усунення помилок включає в роботу усі сфери і рівні мислення. Це в першу чергу рефлексивне мислення –«чому відбулася помилка? де я допустив промах?»; це включення особистісного рівня, тому що свої помилки гостро переживаються, вони проходять не тільки через розум, але й через серце, вони завжди емоційно забарвлені. Прагнення знайти вихід з положення, що створилося, виправити помилку активізує роботу надсвідомості, спрямованої на відшукання нових невідомих способів вирішення задачі, що виключають помилку.

Виявляючи свої помилки, виправляючи їх, людина одержує нові знання й уміння, шліфує свою професійну майстерність, здобуває досвід(під досвідом люди звичайно мають на увазі власні помилки). Недарма говорять, що за одного битого двох небитих дають.

Безумовно, позитивною гранню помилки є те, що помилка активізує пошукову активність, що відіграє в житті людини величезну роль.