8.2 Людино-машинні системи. Взаємодія техніки та людини

Геніальною знахідкою людини з’явилося те, що вона на певному етапі свого еволюційного розвитку «додумалася» поставити між собою і природою придуману, створену нею техніку, що підсилила її міць, збільшила продуктивність праці, дозволила легше пристосовуватися до природи. Техніка, що розташована між людиною і природою, є своєрідним амортизатором впливу природи на людину, засобом її захисту від пагубної дії цих впливів.

«Яку би силу не розвивала і не пускала в хід природа проти людини – холод, хижих звірів, вогонь, воду, – вона завжди знаходила засоби проти них і при цьому черпала засоби із самої ж природи» [Гегель].

Техніка є сполучною ланкою між людиною і природою. Розвиток техніки обумовлений проміжним її положенням, її взаємовідношеннями, з одного боку, з людиною («людина – техніка»), з іншого боку – із природою («техніка – природа»).

В основі історичного розвитку системи «людина – техніка» лежать три принципи: цільової єдності; доповнення чи компенсації; функції моделювання [74].

Принцип цільової єдності.Техніка виконує ті функції, щоколись виконували природні органи праці людини. Техніка в міру розвит­ку послідовно замінює людину у виконанні функцій технологічного процесу.Вся історіятехнікиє історія послідовного опредмечування технологічних функцій людини, що складає основний принцип «саморуху» техніки, закон усього її розвитку.

Принцип доповнення або компенсації. Технічний засіб повинен бути сконструйований таким чином, щоб складати з людиною єдинусистему, і в той же час так, щоб бути «адекватним» тому матеріалу природи, на який належить впливати. Але не тільки техніка доповнює і компенсує недосконалість людських органів праці, але і сама людина в технічній системі доповнює техніку своїми руками, енергією, нервовою системою, мозком.

Через нерозвиненість техніки людина змушена тривалий час виконувати технічні функції.

Принцип доповнення припускає, що в антропогенних (машино-людино-машинних) системах існують не тільки єдність, але іпротиріччя, засновані на тому, що це неоднорідні системи. Вони як кентавр утворюються з двох компонентів – біологічного і технічного (рис. 8.1).

З розвитком антропогенних систем відбувається зменшення внеску біологічного і відповідне зростання технічного компонента. Це справедливо для всієї техніки як у її історичному розвитку, так і стосовно до конкретних її видів.

Усю сукупність функцій, яку передає людина техніці, можна розділити на два класи:

– клас механічних функцій (безпосередня обробка матеріалів природи природними органами людини; керування знаряддями праці; фун­кціяджерела рухової енергії; машинні функції, наприклад,закріплення виробу, зняття виробу, транспортування, вмикання – вимикання і т. ін.);

– клас розумових функцій (переважно функцій керування): постановка цілей; технологічний контроль; спостереження, програмування; лічильно-логічні функції; оптимізація, пошук несправностей; інженер­но-конструкторські функції і т. ін. [74].

технічний

біологічний

компонент

компонент

Рисунок 8.1 – Співвідношення біологічного і технічного компонентів у про­цесі розвитку антропогенних систем

Принцип функціонального моделювання,що базується напринципах цільової єдності і доповнення. Цей принцип справедливий як для існуючої техніки, так і для техніки майбутнього при моделюванні як фізичних, так і розумових функцій людини при трудовому процесі. При цьому техніка моделює людину не структурно, а функціонально. Коли виникла необхідність у збільшенні швидкості переміщення, то людина придумала колесо, крило, ракету, а не стала придумувати собі ще пари ніг.

Свої основні функції техніка виконує, будучи засобом трудової діяльності людей у матеріальному і духовному виробництві, і служить елементом різнорідних зв’язків: «техніка – природа», «техніка – предмет праці», «техніка – людина», «техніка – наука», «техніка – соціальні відносини». Різноманіття і різнобічність зв’язків техніки з навколишнім світом породжують цілий ряд протиріч, виявлення й усунення яких і є основною рушійною силою розвитку й удосконалювання техніки. Подальший розгляд законів (закономірностей) розвитку технічних систем будемо вести з урахуванням тих уточнень і зауважень, що були зроблені вище.