![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Запорізький національний технічний університет
- •Г. Р. Перегрін, л. І. Башмакова, і. Є. Поспеєва, о. О. Соріна
- •Інженерні помилки
- •Глава 1 інженерна діяльність 11
- •Передмова
- •Глава 1 інженерна діяльність
- •1.1 Специфіка інженерної діяльності
- •1.2 Класифікація моделей технічних об’єктів
- •1.3 Традиційне та системне інженерне проектування
- •1.4 Функціональний прояв особистості у діяльності
- •Глава 2 механізми мислення
- •2.1 Міжпівкулева асиметрія мозку
- •2.2 Мислення як багаторівнева система
- •2.3 Особливості мислення людини
- •Глава 3 творчість інженера – джерело прогресу й удосконалення техніки
- •3.1 Фактори, що стримують творчість
- •3.2 Творчі здібності людини
- •Глава 4 методи знаходження нових рішень
- •4.1 Метод проб і помилок
- •4.2 Мозковий штурм
- •4.3 Синектика
- •4.4 Метод контрольних запитань
- •4.5 Десяткова матриця пошуку
- •4.6 Інші методи знаходження нових рішень
- •4.7 Теорія вирішення винахідницьких задач
- •4.8 Алгоритм вирішення винахідницьких задач
- •4.9 Функціонально-вартісний аналіз
- •4.10 Метод поелементного економічного аналізу
- •4.11 Вирішення дослідницьких задач (диверсійний метод)
- •Глава 5 системний підхід до аналізу проблеми інженерних помилок
- •5.1 Інженерні помилки при виявленні потреб та формулюванні проблем
- •5.2 Інженерні помилки як наслідок порушення принципів системного підходу
- •5.3 Інженерне прогнозування
- •5.4 Методи інженерного прогнозування
- •5.5 Помилки при прогнозуванні
- •Глава 6 доцільна діяльність людини
- •6.1 Зовнішні та внутрішні цілі
- •6.2 Помилки при постановці цілі замовником
- •6.3 Уточнення вихідної цілі замовника при складанні технічного завдання
- •6.4 Помилки як невідповідність цілі отриманому результату
- •6.5 Помилки при виборі засобів досягнення поставленої цілі
- •6.6 Математика як засіб досягнення поставлених цілей
- •Глава 7 інженерні помилки при прийнятті рішень
- •7.1 Допустимі та строго допустимі системи
- •7.2 Інженерні помилки при формуванні сукупності вихідних даних
- •7.3 Прийняття рішень в умовах ризику
- •7.4 Характерні помилки при прийнятті рішень
- •7.5 Інженерні помилки при патентуванні нових технічних рішень
- •Глава 8 закони (закономірності) розвитку технічних систем
- •8.1 Еволюція техніки. Тенденції та закономірності в розвитку технічних систем
- •8.2 Людино-машинні системи. Взаємодія техніки та людини
- •8.3 Джерела інженерних помилок у людино-машинних системах
- •8.5 Етапи розвитку технічних систем
- •8.6 Чи існують об’єктивні закони розвитку техніки?
- •8.7 Інженерні помилки, пов’язані з незнанням та ігнованням законів розвитку технічних систем
- •Глава 9 економічні недоробки як джерело інженерних помилок
- •9.1 Причини виникнення функціонально невиправданих витрат
- •9.2 Спеціалізація праці конструктора та технолога як джерело інженерних помилок
- •Глава 10 некомпетентність як джерело інженерних помилок
- •10.1 Компетентність виконавців – запорука ефективної праці організації
- •10.2 Рекомендації з формування ефективно працюючих колективів на різних етапах життєвого циклу вироба
- •Глава 11 діалектика інженерної помилки
- •11.1 Позитивні аспекти інженерної помилки
- •11.2 Пошукова активність
- •11.3 Вплив помилки на формування власного «я» образу
- •11.4 Інженерна помилка як ефективний інструмент пізнання та професійного росту інженера
- •Глава 12 навчання на чужих помилках. Самостійне одержання знань і придбання професійного досвіду
- •12.1 Ділова гра
- •12.2 Функціонально-вартісний аналіз блока живлення
- •Додатокa алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-77
- •Додаток б алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-85-б
- •Перелік посилань
- •Інженерні помилки
8.2 Людино-машинні системи. Взаємодія техніки та людини
Геніальною знахідкою людини з’явилося те, що вона на певному етапі свого еволюційного розвитку «додумалася» поставити між собою і природою придуману, створену нею техніку, що підсилила її міць, збільшила продуктивність праці, дозволила легше пристосовуватися до природи. Техніка, що розташована між людиною і природою, є своєрідним амортизатором впливу природи на людину, засобом її захисту від пагубної дії цих впливів.
«Яку би силу не розвивала і не пускала в хід природа проти людини – холод, хижих звірів, вогонь, воду, – вона завжди знаходила засоби проти них і при цьому черпала засоби із самої ж природи» [Гегель].
Техніка є сполучною ланкою між людиною і природою. Розвиток техніки обумовлений проміжним її положенням, її взаємовідношеннями, з одного боку, з людиною («людина – техніка»), з іншого боку – із природою («техніка – природа»).
В основі історичного розвитку системи «людина – техніка» лежать три принципи: цільової єдності; доповнення чи компенсації; функції моделювання [74].
Принцип цільової єдності.Техніка виконує ті функції, щоколись виконували природні органи праці людини. Техніка в міру розвитку послідовно замінює людину у виконанні функцій технологічного процесу.Вся історіятехнікиє історія послідовного опредмечування технологічних функцій людини, що складає основний принцип «саморуху» техніки, закон усього її розвитку.
Принцип доповнення або компенсації. Технічний засіб повинен бути сконструйований таким чином, щоб складати з людиною єдинусистему, і в той же час так, щоб бути «адекватним» тому матеріалу природи, на який належить впливати. Але не тільки техніка доповнює і компенсує недосконалість людських органів праці, але і сама людина в технічній системі доповнює техніку своїми руками, енергією, нервовою системою, мозком.
Через нерозвиненість техніки людина змушена тривалий час виконувати технічні функції.
Принцип доповнення припускає, що в антропогенних (машино-людино-машинних) системах існують не тільки єдність, але іпротиріччя, засновані на тому, що це неоднорідні системи. Вони як кентавр утворюються з двох компонентів – біологічного і технічного (рис. 8.1).
З розвитком антропогенних систем відбувається зменшення внеску біологічного і відповідне зростання технічного компонента. Це справедливо для всієї техніки як у її історичному розвитку, так і стосовно до конкретних її видів.
Усю сукупність функцій, яку передає людина техніці, можна розділити на два класи:
– клас механічних функцій (безпосередня обробка матеріалів природи природними органами людини; керування знаряддями праці; функціяджерела рухової енергії; машинні функції, наприклад,закріплення виробу, зняття виробу, транспортування, вмикання – вимикання і т. ін.);
– клас розумових функцій (переважно функцій керування): постановка цілей; технологічний контроль; спостереження, програмування; лічильно-логічні функції; оптимізація, пошук несправностей; інженерно-конструкторські функції і т. ін. [74].
технічний біологічний
компонент
компонент
Рисунок 8.1 – Співвідношення біологічного і технічного компонентів у процесі розвитку антропогенних систем
Принцип функціонального моделювання,що базується напринципах цільової єдності і доповнення. Цей принцип справедливий як для існуючої техніки, так і для техніки майбутнього при моделюванні як фізичних, так і розумових функцій людини при трудовому процесі. При цьому техніка моделює людину не структурно, а функціонально. Коли виникла необхідність у збільшенні швидкості переміщення, то людина придумала колесо, крило, ракету, а не стала придумувати собі ще пари ніг.
Свої основні функції техніка виконує, будучи засобом трудової діяльності людей у матеріальному і духовному виробництві, і служить елементом різнорідних зв’язків: «техніка – природа», «техніка – предмет праці», «техніка – людина», «техніка – наука», «техніка – соціальні відносини». Різноманіття і різнобічність зв’язків техніки з навколишнім світом породжують цілий ряд протиріч, виявлення й усунення яких і є основною рушійною силою розвитку й удосконалювання техніки. Подальший розгляд законів (закономірностей) розвитку технічних систем будемо вести з урахуванням тих уточнень і зауважень, що були зроблені вище.