Posibnik_Tikhonenko
.pdf131
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
Раз ом |
Окремо |
Через дефіс |
|
|
|
|
|
|
|
складні прийменники, |
прийменникові |
складні |
|
|
сполучення (у) в разі, |
прийменники з |
|
||
утворені сполученням |
у зв’язку з, (у) в |
початковими з-, |
із-: |
|
одного чи декількох |
||||
напрямі..до, (у) в |
з-за, з-над, з-під, |
з- |
||
простих |
||||
результаті, під час, |
перед, |
|
||
прийменників: задля, |
|
|||
під кінець, подібно до, |
з-поза, з-поміж, |
|
||
заради, навпроти, |
|
|||
що ж до, відповідно |
з-понад, з-попід, |
|
||
наскрізь, окрім, поза, |
|
|||
до, згідно з, з |
з-посеред, з-проміж, |
|||
понад, поперед, |
||||
допомогою, за |
з-між, з-серед, із-за, |
|||
попереду, посеред, , |
||||
рахунок залежно від, |
із-над, із-під |
|
||
побіля, попід, попри, |
|
|||
незалежно від, |
|
|
||
поміж, щодо |
|
|
||
незважаючи на, |
|
|
||
складні прийменники, |
|
|
||
утворені сполученням |
починаючи з |
|
|
|
|
|
|
||
одного чи декількох |
|
|
|
|
прийменників із |
|
|
|
|
будь-якою частиною |
|
|
|
|
мови, частіше з |
|
|
|
|
прислівником |
|
|
|
|
(відприслівникові): |
|
|
|
|
(у)внаслідок, |
|
|
|
|
(у-) впродовж, |
|
|
|
|
(у-)всупереч, (у-)вслід, |
|
|
|
|
довкола, замість, |
|
|
|
|
навкруги, навпроти, |
|
|
|
|
напередодні, наперекір, |
|
|
|
|
навколо, назустріч, |
|
|
|
|
наприкінці, осторонь, |
|
|
|
|
поперек, позад, позаду |
|
|
|
|
поруч, завдяки |
|
|
|
132
ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
Разом |
Окремо |
Через дефіс |
|
аби, адже, аж, аніж, |
сполучники з |
з підсилювальними |
|
частками б, би, ж, |
частками -бо, -но, |
||
зате, мовби, мовбито, |
|||
же, якщо вони |
-то: отож-бо, |
||
начеб, начебто, немов, |
|||
зберігають підсилю- |
тільки-но, тож-то, |
||
немовби, немовбито, |
|||
вальне значення: хоча |
то-то, тим-то, |
||
неначе, неначебто, |
|||
б, коли б; хоч би;; або |
якби-то |
||
ніби, нібито, ніж, |
|||
ж, адже ж, але ж, |
|
||
оскільки, отже, отож, |
|
||
все ж, бо ж, отже |
|
||
притім, притому, |
ж, а як же |
|
|
причім, причому, |
|
||
складені сполучники: |
|
||
проте, себто, таж:, |
|
||
дарма що, для того |
|
||
також, теж, тож, |
|
||
щоб, замість того |
|
||
тобто, тощо, цебто, |
|
||
щоб, з тим щоб, з |
|
||
щоб, якби, якщо |
|
||
того часу як, з тих |
|
||
|
|
||
|
пір як, завдяки то |
|
|
|
що, дякуючи тому |
|
|
|
що, до того часу поки |
|
|
|
(як), після того при |
|
|
|
цьому, та й, то й, |
|
|
|
так що, тільки що, |
|
|
|
тимчасом як, у міру |
|
|
|
того як, через те |
|
|
|
що |
|
|
|
|
|
133
ПРАВОПИС ЧАСТОК
|
Разом |
|
|
|
Окремо |
|
Через дефіс |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
пишуться |
|
частки, |
Б)поки що, хіба що, |
Пишуться частки: |
|||||||||
|
а) -бо, -но, -от, -то, |
||||||||||||
які |
|
|
|
стали |
тільки що; |
|
а також –таки: |
||||||
префіксами, |
|
|
|
|
|
|
скажи-бо, |
іди- |
|||||
суфіксами |
|
або |
в) хай, |
нехай, би |
но,так-от, такий- |
||||||||
постфіксами: |
|
|
(б), за допомогою |
то; |
|
все-таки, |
|||||||
а) аби-, ані-, де-, чи-, |
яких |
утворюються |
треба-таки, |
||||||||||
чим-, що-, як- у |
форми наказового та |
але:таки |
треба; |
||||||||||
складі |
|
будь-якої |
умовного |
способів |
зробив-таки, але: |
||||||||
частини |
мови, крім |
дієслова. |
Хай |
живе |
таки |
зробив:,він- |
|||||||
сполучників |
|
|
наш |
славний |
Київ, |
таки, але: таки він; |
|||||||
прислівникового |
|
хай |
живе |
наш |
|
|
|
||||||
типу: |
|
|
абищо, |
Святослав. |
Хто |
б) будь-, казна-, |
|||||||
аніскільки, |
деякий, |
хоче |
чистої |
води, |
|||||||||
хтозна-, бозна-, що |
|||||||||||||
чимало, |
|
чимдуж, |
нехай |
|
іде |
до |
стали префіксами, і |
||||||
щодуху, |
щоденник, |
джерела |
пити. Він |
–небудь, яка стала |
|||||||||
якраз; |
|
|
|
|
грав |
би |
в |
сурму |
|||||
|
|
|
|
|
|
перед боєм, боровся |
суфіксом або |
||||||
|
|
|
|
|
|
постфіксом (у складі |
|||||||
б) |
-би (-б), |
-то, |
- |
б сам серед руїн. |
прислівників і |
||||||||
що, -же(-ж) |
у |
|
|
|
|
займенників): будь- |
|||||||
складі |
сполучників |
|
|
|
|
який,будь-де, казна- |
|||||||
та |
інших |
|
часток: |
|
|
|
|
хто, казна-як, |
|||||
мовби, |
|
немовби, |
|
|
|
|
хтозна- |
|
|
||||
ніби, |
|
|
|
начеб, |
|
|
|
|
скільки,бозна-чий, |
||||
начебто,неначебто, |
|
|
|
|
куди-небудь, що- |
||||||||
немовбито, |
абощо, |
|
|
|
|
небудь. |
|
|
|||||
щодо, авжеж, тож, |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
атож, |
|
|
таж, |
|
|
|
|
|
|
|
|||
аякже; в) –ся (-сь) у |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
зворотних дієсловах |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
і –сь у складі |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
займенників |
|
і |
|
|
|
|
|
|
|
||||
прислівників: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
сміється, граються, |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
рухатися |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
(рухатись); щось, |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
котрийсь, |
|
чийсь, |
|
|
|
|
|
|
|
||||
колись, чомусь. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Увага! Частки пишуться окремо від слів, якщо вони розділені з ними іншими частками або прийменниками: мовчи-бо, але: мовчи ж бо; тому-то, але: тому ж то.
134
ПРАВОПИС ЧАСТКИ НЕ
|
|
Разом |
|
|
|
|
|
Окремо |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
з |
будь-якими |
словами, |
якщо |
з усіма частинами мови при |
|||||||||
вони не вживаються без не: |
|
||||||||||||
|
протиставленні: |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
ненавидіти, незчутися, |
|
|
не |
плакати, |
а |
сміятися; |
не |
||||||
|
|
довіра, а підозра; не високий, а |
|||||||||||
нехтуючи, нещадність, |
|
|
|||||||||||
|
|
низький; не голосно, а тихо, |
|||||||||||
нечепура, неслух, неуцтво, |
|
|
|||||||||||
нечестивий, негода, |
|
|
|
|
але: |
будинок |
|
невеликий, |
а |
||||
|
|
|
|
затишний |
|
(зіставляються |
|||||||
невгамовний, невдовзі, невпинно |
|
||||||||||||
непротилежні поняття) |
|
||||||||||||
з |
іменниками, |
прикметниками |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||
та |
прислівниками, |
якщо |
з |
не |
з |
|
|
дієсловами, |
|||||
утворюються |
нові |
поняття |
із |
|
|
||||||||
дієприслівниками, |
|
||||||||||||
протилежним |
значенням |
і |
їх |
|
|||||||||
можна |
замінити |
|
словами, |
числівниками, |
|
сполучниками, |
|||||||
|
частками, |
з |
більшістю |
||||||||||
близькими за змістом: |
|
|
|
займенників, |
|
деякими |
|||||||
несміливість |
(боягузтво), |
|
|||||||||||
прислівниками, |
а також із не- |
||||||||||||
неприязнь |
|
|
|
|
|
|
змінюваними |
|
присудковими |
||||
(=відраза), |
|
|
неувага |
|
|||||||||
|
|
словами: |
|
|
|
||||||||
(розгубленість), |
|
недруг |
|
|
|
||||||||
(=ворог), невеселий (=сумний), |
не повідомляти, не вгавати, не |
||||||||||||
до вподоби, не до смаку, не до |
|||||||||||||
негучний |
(=тихий), |
небагато |
речі, |
не до ладу, не з руки, |
не |
||||||||
(=мало), непізно (=рано) |
|
|
|||||||||||
|
|
дуже, не зовсім, не досить, не |
|||||||||||
з прикметниками, якщо вони |
|||||||||||||
мають пояснювальні слова з ні |
тоді, не сьогодні, не раз, не |
||||||||||||
або далеко, аж ніяк, зовсім: |
твій, не тільки, не то … не то, |
||||||||||||
не можна, не треба, не слід, не |
|||||||||||||
нікому не приємний, ні в чому не |
має (дієслово ІІІ особи), але: |
||||||||||||
винний, далеко не задовільний, |
|||||||||||||
немає(=нема) |
|
|
|
||||||||||
аж ніяк не звичний, |
зовсім |
не |
|
|
|
|
|
||||||
з дієприкметниками, якщо вони |
|||||||||||||
знайомий |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
мають будь-які |
пояснювальні |
||||||
з |
дієприкметниками, |
|
які |
||||||||||
|
слова або виконують функцію |
||||||||||||
виконують функцію означення і |
|||||||||||||
присудка: |
|
|
|
||||||||||
не |
мають |
пояснювальних |
слів. |
|
|
|
|||||||
Неспіймана |
риба |
|
завжди |
не политі вранці квіти; досі не |
|||||||||
|
прочитана книга; не приховані |
||||||||||||
велика. |
Тьмяно |
зблискували |
|||||||||||
від нього факти; трава не ско- |
|||||||||||||
проти місяця |
незаплющеними |
||||||||||||
шена, листи не відправлені |
|
||||||||||||
очима маленьких віконець хати |
|
||||||||||||
зі словами, що пишуться через |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
дефіс: не по-модному, не по- |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
нашому, не по-мисливськи |
|
Увага! Через дефіс пишеться частка не, вживана як префікс в іменниках – власних назвах: не-Європа, але: нестандарт,
нефахівець.
135
Слід розрізняти за значенням такі дієслова:
не добачати помилок (не |
недобачати (погано бачити) |
помічати) |
|
не доїдати до кінця |
недоїдати (голодувати) |
не додивитися фільм |
недодивитися за дитиною |
не славити (не прославляти) |
неславити (ганьбити) |
|
|
не дочути до кінця (не |
недочувати (погано чути) |
|
|
дослухати) |
|
не додержати слова |
недодержати термометр |
не здужати встати (не |
нездужати(ся) (хворіти) |
змогти) |
|
не покоїтися (не спочивати) |
непокоїтися (турбуватися) |
|
ФОРМИ ЗАКІНЧЕНЬ РОДОВОГО ВІДМІНКА ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ ОДНИНИ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ
-а (-я) |
|
-у (-ю) |
|
||
назви осіб, власні імена та |
назви збірних понять: активу, |
||||
прізвища: студента, |
каталогу, колективу, лісу, |
||||
економіста, професора, |
молодняку, товару, хору |
||||
викладача, |
|
|
|
|
|
ґрунтознавця,Василя Стуса |
|
|
|
|
|
назви тварин і дерев: верблюда, |
назви |
кущових |
і |
травянистих |
|
зайця, клена, ясеня |
|||||
рослин, сортів плодових дерев: |
|||||
|
|||||
|
барвінку, молочаю, гороху, |
||||
|
чагарнику, ячменю (але: вівса), |
||||
|
кальвілю, ренету |
|
|||
назви місяців і днів тижня: |
назви |
установ, |
закладів, |
||
листопада (але: листопаду - |
|||||
організацій та |
їх |
підрозділів: |
|||
назва процесу), серпня, |
|||||
стадіону, |
університету, |
||||
вівторка |
|||||
деканату, банку |
|
|
|||
|
|
|
|||
назви населених пунктів: |
назви держав, територій: |
||||
Парижа, Ужгорода, |
Єгипту, Камеруну, Ізраїлю, |
||||
Сімферополя, Харкова, |
Ватикану, Донбасу |
|
|||
Житомира |
|
|
|
|
|
136 |
|
|
|
|
|
|
||
назви водойм з наголосом на |
|
назви територій, середовища, |
||
кінцевому складі, а також із |
|
чітко не окресленого простору: |
||
суфіксами присвійності: |
|
лугу, космосу, обрію, океану, |
||
Дністра, Дніпра, Інгульця, |
|
байраку, яру (але: берега, горба, |
||
Ірпеня, Тетерева, Обухова |
|
хутора) |
|
|
назви конкретних, |
|
абстрактні |
|
поняття: |
обчислюваних предметів: |
|
|
||
|
стандарту, |
характеру, |
||
підручника, акваріума, прапора, |
|
|||
|
різновиду, способу, стилю |
|||
стовбура, комп’ютера |
|
|||
|
|
|
|
|
(але: телефону) |
|
|
|
|
назви мір довжини, ваги, часу: |
|
назви дій, процесів, фізичних і |
||
гектара, метра, |
|
|||
|
психічних |
станів, |
хвороб: |
|
кілограма,тижня (але: |
|
|||
|
рейсу, синтезу, удару, польоту, |
|||
року,віку) |
|
|||
|
гніву, грипу |
|
|
|
|
|
|
|
|
назви грошових знаків і |
|
назви будівель, приміщень, |
||
числові: долара, карбованця, |
|
|||
|
споруд: |
ґанку, |
заводу, |
|
десятка, мільйона |
|
|||
|
магазину, сараю, складу, шлюзу |
|||
|
|
|||
|
|
(але: млина, хліва, погреба, |
||
|
|
маяка) |
|
|
назви речей, предметів, машин |
|
назви речовин, маси, матеріалів |
||
та їхніх деталей: векселя, |
|
|||
|
(обчислювані |
предмети): |
||
документа, плаща, стола (й |
|
|||
|
бензину, кисню, граніту, шовку, |
|||
столу), трактора, гвинта, |
|
|||
|
цукру |
|
|
|
дизеля |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
терміни іншомовного |
|
назви |
явищ |
природи: |
походження, геометричні |
|
|||
|
землетрусу, морозу, вітру |
|||
фігури: квадрата, синуса, |
|
|||
|
|
|
|
|
відмінка, коефіцієнта, |
|
|
|
|
апострофа, сектора |
|
|
|
|
|
137 |
|
Запам’ятайте! |
Зміна закінчення впливає на значення слова |
|
|
|
-а, -я |
-у, -ю |
акта (документ) |
акту (дія) |
Алжира (місто) |
Алжиру (країна) |
алмаза (окремий |
алмазу (мінерал) |
кристал) |
|
амоніта (молюск) |
амоніту (вибухівка) |
апарата (пристрій) |
апарату (в ін. значенні) |
бала (одиниця виміру) |
балу (танцювальний вечір) |
бара (одиниця виміру) |
бару (ресторан) |
блока (елемент |
блоку (об’єднання) |
споруди) |
|
бора (свердло) |
бору (хімічний елемент) |
борта(одягу) |
борту (судна) |
булата (зброя) |
булату (сорт сталі) |
буряка (одиничне) |
буряку (збірне) |
вала (деталь машини) |
валу (насип, хвиля) |
детектива (агент) |
детективу (твір, книга) |
диферента (кут нахилу) |
диференту (різниця в ціні краму) |
екіпажа (ресорний |
екіпажу (команда) |
візок) |
|
елемента (деталь, |
елементу (абстрактне) |
частина) |
|
інструмента (одиничне) |
інструменту (збірне) |
каменя (одиничне) |
каменю (збірне) |
клина (конічний |
клину (ділянка землі) |
предмет) |
|
листопада (місяць) |
листопаду (процес) |
Манчестера (місто) |
манчестеру (тканина) |
медіатора (у музиці) |
медіатору (речовина) |
номера (документ) |
номеру (абстрактне) |
папера (документ) |
паперу (матеріал) |
потяга (поїзд) |
потягу (почуття) |
початка(суцвіття) |
початку (антонім – кінець ) |
пояса (пасок, талія) |
поясу (просторове) |
проспекта (вулиця) |
проспекту (буклет) |
рахунка (документ) |
рахунку (дія) |
соняшника (одиничне) |
соняшнику (збірне) |
Стрия (місто) |
Стрию (річка) |
терміна (слово) |
терміну (строк) |
центра (кола) |
центру (в ін. значеннях) |
ячменя (хвороба) |
ячменю (злак) |
138
ФОРМИ ЗАКІНЧЕНЬ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА
Відмінкові закінчення |
|
Називний |
Кличний |
–а |
–о |
Марина |
Марино |
Ольга |
Ольго |
Микита |
Микито |
Олекса |
Олексо |
Петрівна |
Петрівно |
Олексіївна |
Олексіївно |
безсуфіксні іменники твердої |
-е |
групи |
|
Дмитро |
Дмитре |
Михайло |
Михайле |
Петро |
Петре |
Іван |
Іване |
друг |
друже |
Але! батько, син |
батьку, сину |
–я |
-е |
Ілля |
Ілле |
Наталя |
Натале |
суддя |
судде |
–ія |
-іє |
Марія |
Маріє |
Соломія |
Соломіє |
тверда група без закінчення |
-е |
Любов |
Любове |
економіст |
економісте |
мішана група з основою на |
-е |
шиплячий (власні назви) і з |
|
основою на р, ж (загальні |
|
назви) |
|
Довбуш |
Довбуше |
маляр |
Маляре |
стороже |
стороже |
мішана група з основою на |
|
шиплячий (крім ж) |
-у |
викладач |
викладачу |
слухач |
слухачу |
товариш |
товаришу |
|
|
чужомовні імена з основою на |
|
ґ, к, х і зазальні назви на г |
-у |
|
|
Людвіґ |
Людвіґу |
Жак |
Жаку |
філолог |
філологу |
|
|
|
139 |
|
|
|
|
Але! Петро Іванович |
|
Петре Івановичу |
з основою на м’який |
|
-ю |
приголосний і пом’якшений й |
|
|
Василь |
|
Василю |
Олексій |
|
Олексію |
тверда група із суфіксами - |
|
-у (-ю) |
ник, -чик |
|
|
постачальник |
|
постачальнику |
підрядчик |
|
підрядчику |
м’яка група із суфіксом -ець |
|
знавцю, виконавцю |
ВІДМІНЮВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПРІЗВИЩ
Відмінюються
-жіночі й чоловічі прізвища на -а, -я, що належать до іменникового типу, відмінюються як іменники І відміни;
-у прізвищах з основою на г, к, х на зразок Кочерга, Курочка, Муха при відмінюванні відбувається чергування, як у відповідних загальних назвах: розказати Кочерзі Миколі, доповісти Курочці Ірині Іванівні, видано диплом Максимові Мусі;
-жіночі прізвища на -а, -я і чоловічі прізвища на -ий, -ій, що належать до прикметникового типу, відмінюються як відповідні прикметники;
-українські прізвища спільного роду на -а відмінюються: Іван Сирота – Івана Сироти, Марія Сирота – Марії Сироти. Низку таких прізвищ і прізвищ іншомовного походження визначають за контекстом;
-чоловічі прізвища на -о (Петренко, Бідило, Тягно, Собко і под.) і на приголосний (Чугай, Мельничук, Білик, Поштар і под.)
відмінюються як відповідні іменники ІІ відміни. Прізвища на -ьо типу Кузьо, Маньо відмінюються як іменники м’якої групи.
У давальному та місцевому відмінках прізвища цієї групи мають варіанти;
-чоловічі прізвища, утворені за допомогою присвійних суфіксів - ов -ів (-їв), -ин, -ін (-їн), відмінюються як іменники твердої групи ІІ відміни, але в орудному відмінку вони мають прикметникове закінчення -им. У непрямих відінках прізвищ на -ів суфіксальне і може зберігатися або переходити в е або о.
Нормативним є також відмінювання прізвищ на -ів, -їв за таким зразком: Михайлів – Михайліву, Стеців – Стеціва та под.;
140
-відмінюються обидві частини складних прізвищ, якщо перша частина може бути самостійним прізвищем: Квітка-, Гулак-,
Карпенко-, Нечуй- та ін.: Карпенка-Карого (Карпенко-Карий), Нечуя-Левицького (Нечуй-Левицький); але Бонч-Бруєвича (БончБруєвич), Кос-Анатольського (Кос-Анатольський, Кара-Караєва (Кара-Караєв) і под.);
-прізвища, що походять від назв тварин, предметів, загальних назв людей за певною ознакою, в офіційних текстах рекомендується вживати в поєднанні з ім’ям, назвою посади тощо: винести догану Олексі Лантуху, оголосити подяку Ірині Петрівні Сові, схвалити пропозицію інженера Петра Олексійовича Кулика, виступив доцент С.І. Кудря, перемогу отримав студент Микола Паляниця.
Не відмінюються
-жіночі прізвища на -о та приголосний: Гурзо Ніна – Гурзо Ніни,
Чугай Марія – Чугай Марії, Малько Ліна – Малько Ліни, Борзило Ганна – Борзило Ганни, Вірченко Ірина – Вірченко Ірини, Скляр Віра – Скляр Віри; відзначити роботу Білоус Алли Олександрівни, стаття Стефанії Хом’як, працювати з Мариною Головко, виступ сестер Бойко;
-псевдоніми і слов’янські прізвища на -е, -і, -их: Леле, Півторадні, Бєлих тощо, а також прізвища іншомовного походження на -і -е, -у -о, наголошені на кінцеві а, я та інші нетипові для української мови закінчення (Руставелі, Дюма,
Дідро, Гюго та ін.)