3 Навчальні завдання

3.1 Теми рефератів

1. Фінансова криза на підприємстві, її причини та наслідки.

2. Економічна сутність санації підприємства.

3. Інструменти та методи санаційного контролінгу.

4. Прогнозування банкрутства.

5. Санаційна спроможність підприємства.

6. Порядок проведення санаційного аудиту.

7. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць підприємства.

8. Визначення потреби в капіталі для проведення санації підприємства.

9. Правила фінансування санації підприємства.

10. Внутрішні джерела фінансової стабілізації підприємства.

11. Економічний зміст санації балансу та санаційного прибутку.

12. Завдання, основні передумови та методи зменшення статутного фонду.

13. Фінансування санації за рахунок акціонерного капіталу.

14. Методи та джерела збільшення статутного фонду.

15. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника.

16. Сутність та форми реструктуризації підприємства.

17. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємства.

18. Етапи ліквідації підприємства.

19. Порядок оцінки вартості майна.

20. Зміст, необхідність та форми державної санаційної підтримки підприємства.

85

3.2 Тести для самоперевірки знань

1. Санація підприємства – це:

а) надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;

б) задоволення вимог кредиторів та виконання зобов’язань перед бюджетом;

в) сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення;

г) те саме, що й реструктуризація;

д) система заходів фінансового характеру.

2. Санаційні заходи фінансового характеру включають в себе:

а) поліпшення якості продукції;

б) призначення тимчасової адміністрації;

в) реалізацію соціального плану;

г) реструктуризацію заборгованості;

д) технічне переобладнання виробництва.

3. Санаційні заходи організаційно-правового характеру включають в себе:

а) скорочення всіх видів заборгованості;

б) реорганізація підприємства;

в) оновлення виробничих фондів;

г) поліпшення структури оборотного капіталу;

д) вдосконалення асортименту продукції.

4. Санаційні заходи виробничо-технічного характеру включають в себе:

а) оновлення виробничих фондів;

б) поліпшення структури оборотного капіталу;

в) реорганізація підприємства;

86

г) створення альтернативних робочих місць;

д) скорочення технологічного часу виробництва продукції.

5. Санаційні заходи соціального характеру включають в себе:

а) вдосконалення асортименту продукції.

б) створення альтернативних робочих місць;

в) оновлення виробничих фондів;

г) поліпшення структури оборотного капіталу;

д) реорганізація підприємства.

6. До зовнішніх факторів фінансової кризи на підприємстві належать:

а) нестабільність господарського законодавства;

б) посилення конкуренції в галузі;

в) прорахунки в галузі постачання;

г) дефіцити у фінансуванні;

д) нестабільність фінансового та валютного ринків;

є) прорахунки в інвестиційній політиці.

7. До внутрішніх факторів фінансової кризи на підприємстві належать:

а) дефіцити у фінансуванні;

б) нестабільність фінансового та валютного ринків;

в) посилення конкуренції в галузі;

г) прорахунки в інвестиційній політиці;

д) значний рівень інфляції;

є) прорахунки в галузі постачання.

8. Модель проведення санації підприємства включає в себе:

а) причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи;

б) оголошення підприємства банкрутом;

в) формування санаційної стратегії;

87

г) рішення господарчого суду про проведення санації;

д) внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств.

9. Основна мета санаційного аудиту:

а) визначення достовірності звітності підприємства, її повноти і відповідності чинному законодавству;

б) формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства;

в) оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції;

г) розробка санаційної концепції підприємства;

д) визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів до бюджету.

10. Позовна давність – це:

а) строк дії складеної сторонами умови;

б) встановлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту своїх прав може звернутися до суду;

в) домовлений двома сторонами строк, на протязі якого повинні бути виконані умови договору;

г) встановлений законодавством строк, після закінчення якого потерпіла сторона для захисту своїх прав може звернутися до суду;

д) дата складання договору;

є) строк, на протязі якого боржник задовольнить вимоги кредитору в повному обсязі.

11. Банкрутство підприємства – це:

а) недостатність активів у ліквідній формі;

б) неспроможність задовольнити в означені строки зобов’язання перед бюджетом;

88

в) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою ліквідність;

г) неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредитором, визнана господарським судом;

д) невиконання боржником своїх зобов’язань по закінченню строку позивної давності;

є) нездатність боржника визнати претензію кредитору в повному обсязі.

12. У разі банкрутства підприємства в першочерговому порядку відшкодовуються:

а) вимоги щодо платежів до бюджету;

б) вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

в) зобов’язання перед працівниками підприємства-банкрута;

г) витрати, пов’язані з провадженням справи про банкрутство в господарському суді;

д) вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

є) вимоги власників корпоративних прав.

13. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрутство являє собою угоду між:

а) боржником і санатором про переведення боргу;

б) боржником і кредиторами щодо відстрочення сплати належних кредиторам боргів;

в) санатором та господарським судом про проведення фінансового оздоровлення боржника;

г) санаторами щодо розподілу їхніх прав і обов’язків у процесі санації фінансово неспроможного підприємства;

д) боржником і господарським судом про відстрочення початку провадження справи про банкрутство.

89

14. Наступальна стратегія фінансової санації передбачає наступні дії:

а) збільшення статутного фонду;

б) запровадження нових технологій;

в) злиття двох підприємств в одне;

г) зниження відпускних цін;

д) пошук нових ринків збуту продукції.

15. Захисна стратегія фінансової санації передбачає наступні дії:

а) збільшення статутного фонду;

б) запровадження нових технологій;

в) злиття двох підприємств в одне;

г) зниження відпускних цін;

д) пошук нових ринків збуту продукції.

16. До слабких місць підприємства відносять:

а) низькі витрати на заробітну плату;

б) висока енергомісткість продукції;

в) наявність власних виробничих споруд;

г) високий рівень собівартості продукції;

д) низький рівень заборгованості.

17. До сильних місць підприємства відносять:

а) дефіцит ліквідності;

б) висока енергомісткість продукції;

в) низькі витрати на заробітну плату;

г) відсутність власних виробничих споруд;

д) низьке значення показника фінансового лівериджу.

18. До факторів, що впливають на рівень собівартості продукції, відносяться:

а) зміна ставок на додану вартість;

90

б) зміни трудомісткості одиниці продукції;

в) зміна структури (номенклатури та асортименту) продукції;

г) зміна обсягів виробництва;

д) зміна цін на готову продукцію;

є) тип обраної дивідендної політики підприємства.

19. Приховане банкрутство – це:

а) свідоме доведення підприємства до стійкої фінансової неплатоспроможності;

б) ненавмисне не по своїй волі через зовнішні негативні обставини;

в) неправдива заява про фінансову неспроможність підприємства;

г) навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності підприємства;

д) результат неефективної праці ті проведення ризикових операцій підприємством.

20. Фіктивне банкрутство – це:

а) свідоме доведення підприємства до стійкої фінансової неплатоспроможності з корисних цілей посадової особи;

б) ненавмисне не по своїй волі через зовнішні негативні обставини;

в) неправдива заява про фінансову неспроможність підприємства;

г) навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності підприємства;

д) результат неефективної праці ті проведення ризикових операцій підприємством.

21. Державна фінансова підтримка санації підприємств може відбуватися за рахунок коштів:

а) державного бюджету;

91

б) комерційних банків;

в) фондів соціального страхування;

г) місцевого бюджету;

д) державного фонду інновацій і розвитку.

22. До основних форм прямого державного фінансування підприємств належать:

а) надання державних гарантій та поручительств;

б) субсидії;

в) придбання державою корпоративних прав підприємств;

г) підтримка фіскального характеру;

д) дозвіл на порушення антимонопольного законодавства;

є) бюджетні позики.

23. До основних форм непрямого державного фінансування підприємств належать:

а) придбання державою корпоративних прав підприємств;

б) реструктуризація заборгованості перед бюджетом;

в) дозвіл на порушення антимонопольного законодавства;

г) державні трансферти;

д) надання державних гарантій та поручительств;

є) списання заборгованості перед державою.

24. Підтримка підприємства фіскального характеру з боку держави означає:

а) списання заборгованості перед державою;

б) надання державних поручительств;

в) розміщення державних замовлень на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі;

г) податкове кредитування;

д) державні протекціоністські заходи по захисту вітчизняного товаровиробника.

92