Список литературы:

1. Економіка підприємства: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. Дисципліни / Г.О. Швиданенко, СВ. Покропивний.- К.: КНЕУ, 2005. – 248с.

2. Основи економічної безпеки / Під ред.. Е.А. Олейникова .- М.:ЗАО «Бізнес – школа Інтел- синтез»,2006.- 367 с .

3. Магістерські програми. Економіка підприємства: програма «Менеджмент підприємницької діяльності», під кер. Г.О. Швиданенко. – К.: КНЕУ, 2000. Ч.п. -248с.

4. Ризик в сучасному бізнесі / П.Г. Грабовий, С.Н. Петрова, С.И. Полтавцев и др. - М.:Вид-во «Аланс»,2004р.- 200с.

5. Манів З.О., Луцький І.М., Економіка підприємств : навч. Посібник. – К.: Знання, 2004- 580 с.

6. Экономика предприятия: Учебник для вузов /под ред. Проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Шандара. – 3-е изд, перераб. и доп. – М.: юнити-дана, 2000. – 718 с.

7. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атіка,2002. 480с.

Питання для теоретичної підготовки:

1. Визначення терміну «бізнес – процес».

2. Використовування маркетингових інструментів та методів.

3. Характеристики бізнес-процесу.

4. Методи оптимізації бізнес – процесів.

5. Аналіз складових бізнес-процесу.

1. Визначення терміну «бізнес – процес».

Одним із шляхів підвищення ринкової вартості виробничих підпри­ємств є підвищення ефективності здійснюваних бізнес-процесів, під якими слід розуміти структуровану множину дій, спроектовану для виробництва пев­ного продукту (послуги) для конкретного споживача чи ринку.

Бізнес-процесами до­цільно називати ті процеси, які завершуються продажем готового продукту кін­цевому споживачеві, що знаходиться поза межами підприємства.

Очевидно, що потреба у дослідженні ефективності бізнес-процесів вини­кає тоді, коли підприємство відчуває трудноті у реалізації бізнесу за наявною технологією і процедурами, але керівництво вважає, що бізнес можна продов­жувати, внісши в основні та підтримуючі процеси певні вдосконалення. При цьому важливо, насамперед, з'ясувати, як довго існуючі бізнес-процеси можуть забезпечити прийнятні обсяги попиту за умов їх вдосконалення, оскільки лише тривала присутність підприємства на ринку створює передумови для зростання його ринкової вартості. У разі малосприятливих прогнозів шодо зростання по­питу за рахунок реалізації часткових заходів доцільнішим є не вдосконалення, а радикальне перепроектування (реінжиніринг) бізнес-процесу.

2. Використовування маркетингових істру-ментів та методів

Дослідження ефективності бізнес-процесів слід починати із з'ясування того, наскільки продукція підприємства відповідає запитам ці­льових груп споживачів, оскільки саме це лежить в основі їх лояльності і фор­мує основу для подальшої співпраці, що важливо дія зростання ринкової вар­тості підприємства. З огляду на те, що лояльність споживачів є багатокомпо­нентним поняттям, для його дослідження доцільно використовувати відповід­ні маркетингові інструменти та методи, які мають охоплювати:

• вивчення потреб покупців для визначення ступеня їх задоволення про­дуктами (послугами) підприємства і складання прогнозу розвитку їх потреб. Зокрема, дослідження динаміки попиту (в тому числі з урахуванням взаємоза­мінності товарів) дасть змогу оцінити міру лояльності споживачів до продукції підприємства), багатомірне шкалювання - з'ясувати ступінь близькості про­дукції підприємства вимогам цільових груп покупців, експертне оцінювання - можливості розвитку продукту для цільових груп споживачів (експертну групу сформувати з числа провідних фахівців відділів маркетингу, технологіч­ного, НДДКР, виробничого, відділів постачання і збуту);

• аналіз потреб у нових технологіях і знаннях, залучення яких в основні чи підтримуючі процеси дасть змогу суттєво підвищити споживчу цінність това­рів (послуг) дня клієнтів підприємства; кваліфіковане виконання цієї роботи також потребує участі експертів, у тому числі зовнішніх консультантів;

• оцінку ймовірності збільшення цільових груп споживачів за рахунок розвитку продукту чи ринку; у разі позитивних результатів важливо з'ясувати відповідні можливості наявної технології (забезпечення збільшення масшта­бів виробництва чи розширення продуктового ряду без радикальних змін у складі і структурі виробничих процесів) або ж варіанти технологічної перебу­дови виробничого процесу з позицій оптимізації нових виробничих завдань і відповідних витрат;

Процесний підхід нині вважається одним із основних напрямів підвищення ефективності управління бізнесом. Він посту­пово витісняє підхід функціонально-структурний, який, акцентуючи увагу на ефективності виконання функцій, закріплених за структурними підрозділами, не тільки спричиняв надмірні витрати на утримання адміністративно-управ­лінського персоналу (внаслідок зростаючої спеціалізації управлінців), а її сут­тєво знижував швидкість реакції організації на зміну ситуаційних чинників, оскільки спричиняв невиправдану автономізацію функціональних ланок. На фоні зниження обсягів виробництва це призвело до зростання собівартості продукції, зробило підприємства стратегічно вразливими, мало привабливи­ми для вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Основними недоліками функціонально-структурного підходу до органі­зації управління діяльністю підприємства є:

• розподіл технологій виконання роботи на окремі, як правило, не пов'я­зані між собою фрагменти, які виконуються різними структурними ланками організації;

• відсутність цілісного описання технологій виконання роботи;

• розмита відповідальність за кінцевий результат і контролю за техноло­гією загалом;

• відсутність можливості оцінити показники проміжних результатів діяль­ності;

відсутність орієнтації на зовнішнього клієнта.